Міжобласна історична поштова естафета до 250-річчя Коліївщини
24 серпня 2018
- 2 листопада 2024: «Я вижив, бо був налаштований»: історія десантника, який рятував побратимів під ворожим вогнем
- 2 листопада 2024: «Доки я служив у піхоті — я був героєм, а зараз…»: історії бійців, які після поранень служать у ТЦК
- 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
- 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
- 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
- 31 березня 2023: Нова парадигма безпеки для фінансових установ з урахуванням людського фактору
- 25 березня 2023: Російсько-українська війна 23 березня 2023 (фоторепортаж)
- 23 березня 2023: Російсько-українська війна 22 березня 2023 (фоторепортаж)
- 14 вересня 2020: У Бабиному Яру з’явиться аудіосвітлова інсталяція до 79-ї річниці трагедії
- 19 вересня 2018: На Херсонщині археологи розкопали могилу сармата, якій близько 2000 років
- 18 вересня 2018: III Чернігівський історичний фестиваль
- 26 серпня 2018: Міжобласна історична поштова естафета до 250-річчя Коліївщини
- 18 грудня 2017: Наукова експедиція на Батьківщину Каса Д'Амато закінчилася серією відкриттів
- 4 вересня 2017: Ікони Революції знищено, Sociopath обіцяє їх відновити
- 25 серпня 2017: Азов: Донецький аеропорт втрачено
- 9 листопада 2014: Олександр Савчук презентував книги про дерев'яну архітектуру України
У День Незалежності на Головпоштамті в Києві завершилася 93-денна міжобласна історична поштова естафета, що проводилася з нагоди відзначення 250-річчя Коліївщини - національно-визвольного повстання на Правобережній Україні.
Естафету ініціював і безпосередньо проводив відомий український філателіст Олександр Канівець. Він подорожував по тих областях, районах і населених пунктах України, територією, яку козаки-гайдамаки під час Коліївщини в 1768 році звільнили від панування Речі Посполитої. Розпочав історичну поштову естафету 24 травня з Києва. Цього дня відзначалось 20 років від заснування в столиці Черкаського земляцтва. В екстремальних умовах працював щодня, і в суботу, вдень і вночі, щоб завершити її 24 серпня в День Незалежності України. Щоправда, в травні планувалося завершити захід першого серпня, але в процесі було значно розширено перелік населених пунктів, зокрема, по Вінницькій області. Це дещо збільшило подію в часі. «Родзинкою» цієї естафети була безперервність. Це вимагало дуже великої відповідальності, адже проводилося вперше. Раз – і навіки. Метою було задокументувати в марках, конвертах і календарних поштових штампах шлях розгортання повстання, створити унікальні твори мистецтва в мініатюрах, філателістиці.
В основу маршруту лягли календарні дати Коліївщини - день виходу повстанського війська з Холодного Яру, взяття Умані, захоплення в полон Івана Бондаренка. По кожному населеному пункту виготовлялися спеціальні конверти з видами пам’ятників, пам’ятних знаків, картин, присвячених повстанню, письменникам і історикам, які його оспівували, або пам'яткам XVIII століття, козацької доби, найвизначнішим і найупізнаванішим об'єктам у конкретних населених пунктах. Усього було виготовлено понад 150 таких конвертів. Також було спеціально виготовлено власні марки із портретами гайдамацьких ватажків. Усі такі марки і конверти мають музейну, історичну, виставкову і колекційну цінність.
Маршрут естафети охопив дев'ять адміністративно-територіальних одиниць України: майже всю Черкаську область, північ Кіровоградської, північ Миколаївської, зокрема, місто Первомайськ (саме тут відбулося публічне покарання Максима Залізняка), Балту (сюди гайдамаки теж дійшли) та Кодиму Одеської області, Вінницьку, Житомирську, місто Летичів на Хмельниччині, де поховано "останнього гайдамаку" Устима Кармалюка, Київську область і місто Київ.
Захід був офіційно узгоджений з Київською, Черкаською, Вінницькою та Житомирською обласними радами і адміністраціями. Офіційно проводило естафету Черкаське земляцтво «Шевченківський край» у м. Києві, був створений оргкомітет. Голова комітету – Борис Пономаренко, народний депутат України II-III скликань.
