Видатній полтавець, художник та громадській діяч, борець за прийняття нової Конституції України О. І. Келим
26 червня 2025 Проведення виставки ініціював обласний Комітет із вшанування пам’яті Олександра Келима. Захід відбудеться за підтримки Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, ГО «Захист держави», родини митця.
Виставка пам’яті Олександра Келима це реальна можливість усвідомити, що сьогодні робиться у країні для захисту української Конституції, України в цілому, цінностей, за які так щиро вболівав Олександр Іванович. На виставці представлені живопис, акварель, фото. Вражають три автопортрети художника. Вони виконання в стилі, який сповідував митець — формалізм у мистецтві Відчувається зосередження на зовнішніх формах, композиції, кольорах, лініях та текстурі. Для нього це були ключові елементи художнього твору.
Останні роки життя митець присвятив акварелям, багато з яких відображають пейзажі Полтави та її околиць. Також можна побачити художні фотороботи митця.
Життя сповнене сенсу
Олександр Іванович Келим (21 травня 1948 — 14 червня 2024) — відомий полтавський художник, фотомитець, активний правозахисник, громадський лідер і незламний борець за українську свободу та національну ідентичність. Його життя було сповнене сенсу, енергії, творчості, а діяльність охоплювала культурну, мистецьку і громадсько-політичну сфери. Він не лише творив мистецтво, а й формував національну свідомість, об’єднував людей, розбудовував незалежну Україну. Олександр Келим народився з «Україною в серці», мав сміливість виступити проти системи, проти радянської російської імперії. Він був одним із засновників і першим головою Полтавської крайової організації Народного Руху України, організатором і активним учасником Всеукраїнського товариства «Меморіал» та Товариства української мови ім. Тараса Шевченка (нині — «Просвіта»).
Мистецтво і життєва позиція
Народився Олександр Келим у селі Оріхівка Лубенського району Полтавської області, де жила бідна селянська родина його мами Келим (дівоче прізвище Шевченко) Анастасії Олексіївні (1921-1983 рр). Батько працював службовцем, був вихідця із заможного селянства, як тоді казали, «куркульського» коріння села Фльорівка Чугівського району, Полтавської області. Назва села Оріхівка походить від прізвища Лубенського протопопа Я. Оріхівського, якому у XVIII столітті належали навколишні землі. Серед чудової української природи під казки бабусі Одарки та мудрі повчання дідуся Олексія формувався характер Олександра — майбутнього художника та громадського активіста. На питання онука до бабусі, а чим відрізняються українські казки від російських? Бабуся казала, в російських казках вся надія на чудо — то «скатерть-самобранка», то по щучому велінню, в українських — маленький Івасик Телесик, а вже пасе гусей, допомагає дідусю та бабусі... Десь із п’ятнадцяти років потягло Сашка до малювання, він почав ходити до художньої студії у Будинок культури полтавського турбомеханічного заводу, на той час сім’я вже багато років жила в Полтаві. В студії викладав художник Яків Якович Ніконенко. Тоді ж Олександр познайомився із художниками, які залишилися друзями на все життя: Володимиром Бернацьким, Дмитром Меркурʼєвим, Володимиром Безугловим. Художню освіту О. Келим здобув у Харківському художньо-промисловому інституті, де сформувалися його художнє сприйняття світу та мистецька індивідуальність. Сюжети Олександра із живопису та фотороботи відрізняються тонким відчуттям кольору й простору, глибоким символізмом та імпресіоністичним сприйняттям реальності.
У мистецтві Келима завжди було відчутне особисте ставлення — емоційне, щире, непідробне. Його полотна — це голос душі, а фотографії — свідчення епохи. Ще в студентські роки Олександр Іванович «захворів» на свободу — у думці, у творчості, у громадській позиції. Прагнення достукатися до серця кожного українця через мистецтво стало його покликанням. 1972- 1977 роки пройшло навчання у Харківському художньо-промисловому інституті та надбання професії - художник. Після повернення до Полтави працював у різних художньо-оформлювальних установах, брав участь у художніх виставках. Із 1985 року працював у Полтавському обласному художньо-оформлювальному комбінаті. Він умів бачити красу в глибині національної ідеї, у складних переломних подіях історії та вчив бачити це людей, які були поруч.
Громадська активність і творча місія
У період перебудови й здобуття незалежності України Олександр Келим став одним із найактивніших учасників суспільно-політичного життя Полтави. Його діяльність охоплювала участь у створенні полтавських осередків «Меморіалу», «Просвіти», активну роботу в Русі, організацію мітингів, акцій, заходів на підтримку державної незалежності України. Саме завдяки таким діячам, як Келим, стали можливими історичні події — прийняття Декларації про державний суверенітет, проголошення Незалежності України, розробка та прийняття нової Конституції. У цей період він очолив Полтавську організацію Народного Руху України. Паралельно Олександр Іванович залишався активним у культурній сфері:
- працював над оформленням експозицій у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського,
- проводив мистецькі виставки,
- брав участь у просвітницьких заходах,
- керував громадськими об’єднаннями.
У 2006–2010 роках очолював громадську колегію при виконкомі Полтавської міської ради, був радником міського голови з питань культури, а також головою «Полтавської філії Суспільної служби України».
Світла пам’ять — назавжди в серцях полтавців
Олександр Келим залишив яскравий слід у серцях тих, хто його знав. Його слово було точне й влучне, погляд — уважний, а дух — незламний. Для полтавців він залишився символом мужності, творчості, патріотизму та громадянської гідності. Друзі й соратники згадують його, як людину великого серця, митця глибокої душі й громадянина із незламною життєвою позицією. Громадська спільнота Полтави вдячна Олександру Івановичу за його внесок у розвиток культури, утвердження демократії, розбудову української держави.
Його мистецтво — продовжує жити. Його громадянська позиція — надихає. Його постать — залишиться в історії Полтави й України.
Примітки
[ред.]
| Авторський репортаж |
|---|
| Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації. |