Початок різдвяних свят у Полтаві
3-го грудня 2025 року студенти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка запросили полтавців до Центру культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади, щоб започаткувати проведення низки подій різдвяних свят у місті. Мета - надати змогу глядачам поринути у світ української опери, а що найцінніше - підтримати молодих артистів університету!
Вступ
У цей день студенти оперної студії факультету мистецтв університету чекали шанувальників оперного, хореографічного та оркестрового мистецтва. У ЦКД Полтави пройшла прем'єра опери Миколи Лисенка "Зима та Весна". Микола Віталійович Лисенко - наш земляк. Народився у селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області. Його називають корифеєм класичної української музики, засновником національної композиторської школи. М.В. Лисенко безмежно любив Україну, український народ. Він зумів вивести українську народну пісню на широкий простір світової музичної культури. У творчості фундатора професійної української музики Миколи Віталійовича яскраво виділяється особливий напрям - дитяча опера.
Опера: синтез мистецтв
Опера – це музично-театральний жанр, який поєднує в собі спів, музику, театральну дію та хореографію. Опера "Зима і Весна" Миколи Лисенка – чудовий приклад української дитячої опери, яка розповідає про боротьбу зими з весною та остаточну перемогу весни. Опера допомогла полтавцям відчути красу та силу музики, здатної передати найтонші емоції та переживання людини.
Зимові свята в Україні
Зима в Україні – це особливий час, сповнений краси та традицій. Свято проводів зими – це давній звичай, який символізує кінець холодної пори року та початок весни. Цей обряд супроводжується народними піснями, веснянками та театралізованими дійствами. Але зараз настали грудневі дні, тому на сцені ЦКД почалося зимова магія. «Зима і весна» – це скоріше сценарій дитячого свята, а не повноцінна опера. На сцені глядачі побачили музичну казку, у якій ожили народні традиції, обряди та вічна боротьба сил природи. Чарівні сценічні образи, неповторна музика Миколи Лисенка, феєричні танці, гарне хорове виконання, неймовірний вихід колядників у глядацьку залу створили атмосферу зимового свята! Ця опера, по суті, - фантастична розповідь про те, як змінюються пори року. Суворий буркотливий Мороз без жалю проганяє сумну заплакану Осінь.
За цим з’являється красуня Зима зі своїми вірними слугами Метелицею та Ожеледдю. Разом вони принесли на землю магічні зимові свята з їх прекрасними різдвяними радощами.
Та з часом, Сич-віщун попереджає, що Зимі та її челяді час тікати, бо вже летять пташки - перші вісники тепла. 3 дзвінкими веснянками на сцені з’являється світла красуня Весна. Вона несе з собою пробудження природи, кохання та радість праці.
Яскравість образів опери
Основна ідея опери — перемога світла над темрявою, розквіт нових життєдайних сил. Казкові персонажі опери — це живі істоти, які мають яскраві риси характеру. Саме тому - оживає і стає реальністю казково-фантастичний світ природи, сповнений трудовим життям українців, їх звичаями на обрядами.
В продовж виконання феєричного оперного твору прослідковується чітка образність діючих персонажів (здебільшого природних і звіриних). Демонструється яскравість їхніх характерів. Але найцінніше те, що глядачі відзначили доступність сприйняття відтворених образів головних героїв студентами-артистами. Виконання опери «Зима і Весна вимагало від учасників певного рівня підготовки та професійності. На сцені відбулося поєднання двох іпостасей - студентської креативності з їх досконалістю, як майбутніх оперних співаків і хореографів.
Глядачі змогли прослідкувати співвідношення фольклору у дитячій опері Миколи Лисенка з авторськими музичними сценами, а ще елементів народної казки з музично-драматичними вставками. Вдячні любителі опери відчули, як зміни музичних тональностей впливають на образність і характери героїв, на силу драматичної дії, на гострі сюжетні звороти.
Представлення творчої команди
Лібрето опери створила Дніпрова Чайка, це літературний тахаллус або псевдонім української письменниці Людмили Олексіївни Березіної (Василевської). За для того, щоб різдвяна опера у виконанні студентів ЛНУ імені Тараса Шевченка на сцені ЦКД відбулося, працювали:
Режисер-постановник – Яніна Вишегородська,
Керівник хорової групи, хормейстер, диригент - Вікторія Юнда,
Керівник оркестрової групи - студент 4 курсу спеціальності «Музичне мистецтво» Микита Савенко,
Концертмейстери - Тетяна Острецова, Олена Пономаренко,
Керівник хореографічної групи - Людмила Сокіл.
Ще один уродженець Полтавщини Платон Іларіонович Майборода, відомий український композитор так писав про творчість М. Лисенка: - «Велике назавжди залишається з народом! Вічним буде почуття вдячності народу своєму співцеві. Наш Микола Віталійович завжди обличчям до сонця, до народу!». Присутні у залі глядачі відчували пророцтво цих слів на собі.
Висновок
Дитячі опери Лисенка відображають талант композитора у спрощенні складних музичних форм для емоційного відчуття музики глядачами. Тому твори композитора відзначаються чистотою мелодій, легкістю сприйняття та яскравим змістом. Далі ведуча виступу представила виконавця кожної ролі. Молодих артистів глядачі вітали гучними оплесками. Своїми реакціями люди демонстрували захоплення яскравими талантами молоді.
Потім на сцену вийшла директорка ЦКД Михайленко Оксана Володимирівна. Вона привітала виконавців з вдалою прем’єрою. Побажала акторам наснаги та подальших досягнень.
Захід відбувся у межах благодійної акції працівників культури "Тепла хвиля". Всі зібрані кошти будуть спрямовані на закупівлю евакуаційних баггі для 17 Полтавської бригади НГУ "Рейд".
Глядачі виходили із зали культурного закладу з надією, що через декілька дні в Україні настане день святого Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Його служіння відзначалося мудрістю, суворістю до власного життя і великою любов’ю до людей. Будемо і ми шанувати та наслідувати такі людські риси нашого святого.
Свято наблизилося ще більше. Настав день 5 грудня
Цього 2025 року у Полтаві запрацювала резиденція Святого Миколая з 5 грудня. Сам Будиночок Миколая, як завжди, розташувався біля Свято-Успенського собору. Заходи до зустрічі Миколая традиційно пройшли на Соборному майдані міста.
Тут зібралося багато бажаючих та зацікавлених полтавців взяти участь у вітанні. Біля собору можна було побачити дитячі творчі колективи, дітлахів з батьками, школярів молодших класів.
У будиночку на малечу чекали солодкі подарунки, бесіди зі Святим Миколаєм, ігри, співи, інші розваги.
Батьки були вдячні, а діти раділи.
Всі зібрані кошти спрямовуються на благодійну мету, зокрема на реабілітацію дітей військових.
День 6 грудня – встановлення головної новорічної ялинка Полтави
Не оминула наше місто ще одна різдвяна подія. На день Святого Миколая, а саме 6 грудня на Театральній площі була офіційно відкрита та засяяла вогнями головна ялинка Полтави. Вперше за часів повномасштабної війни у місті встановили велику традиційну ялинку із шатром, як це було до 2022 року. Штучна ялинка з висотою новорічного 20 метрового дерева порадувала дітей та дорослих. Біля неї було погоджено розміщення атракціонів та торгових лотків, створюючи святкову зону для мешканців та гостей міста.
Цьогоріч ялинку-красуню відкривали без гучних свят і масштабних розваг. Протягом усього періоду зимових свят вогні ялинки сяятимуть разом із вуличним освітленням. Під час відключень електроенергії ілюмінацію — вимикатимуть.
Полтавці з глибокою вдячністю вклоняються воїнам ЗСУ — за мирний подих різдвяних свят, за можливість відчути тепло родинного кола й радість, яку вони щодня виборюють для нас.
Свято Різдва наближається, його чекають в Україні!