Кімі Ряйкконен виграв Гран-прі Австралії 2013: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Dimant (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
Рядок 27: Рядок 27:
[[Категорія:Формула-1]]
[[Категорія:Формула-1]]
[[Категорія:Гран-прі Австралії]]
[[Категорія:Гран-прі Австралії]]
[[Категорія:Кваліфікації]]
[[Категорія:Австралія]]
[[Категорія:Австралія]]
[[Категорія:Океанія]]
[[Категорія:Океанія]]

Поточна версія на 10:26, 17 березня 2013

17 березня 2013


Стартувавши з сьомої позиції, Кімі Ряйкконен виграв Гран-прі Австралії 2013 року.

Це була стратегічна перемога команди «Лотус», пілот якої зробив лише два піт-стопи, у той час як його найближчі конкуренти заїжджали в бокси три рази.

Фернандо Алонсо фінішував другим. На останніх колах гонки пілот команди «Феррарі» намагався наздогнати Ряйкконена, але це не увінчалося успіхом.

Себастьян Феттель, який здобув поул-позицію під час кваліфікації в Мельбурні, перетнув лінію фініша третім. Німець програв позицію Алонсо під час піт-стопа і стратегічно програв Ряйкконену. Це був невдалий Гран-прі для команди «Ред Булл», яка після кваліфікації зайняла перші місця на стартовій решітці, але боліди якої фінішували в гонці на третій та шостій сходинках. Марк Веббер втратив декілька позицій на старті.

На початку гонки Феліпе Масса тримав Алонсо позаду себе, але згодом бразилець був обіграний напарником по команді на піт-стопах. Також Масса втратив багато часу в боротьбі за місце з Адріаном Сутілем.

Льюїс Гамільтон намагався притримуватись стратегії в два піт-стопи, але після різкого гальмування під час боротьби з Алонсо гонщик був вимушений заїхати. Напарник Ніко Росберг зійшов з дистанції на 27-у колі через проблеми з електрикою в боліді.

Адріан Сутіл провів всього два піт-стопи, що дозволило йому на якийсь час очолити гонку і фінішувати сьомим. Пол ді Реста зовсім трохи поступився напарникові і підтвердив хорошу швидкість команди «Форс-Індія», показавши восьмий результат.

Дженсон Баттон і Ромен Грожан зайняли дев'яту і десяту позиції відповідно.

Джерела[ред.]