В Узбекистані закрили Вікіпедію: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Вилучено вміст Додано вміст
Гриць (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Yakudza (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{дата|29 лютого 2012}}
{{дата|29 лютого 2012}}
{{тема|Вікіпедія|Цензура}}

Уряд [[:w:Узбекистан|Узбекистану]] закрив доступ до інтернет-енциклопедії «[[:w:Вікіпедія|Вікіпедія]]». Проте заборона поширюється тільки на сайт узбецькою, тоді як користувачі все ще мають доступ до «Вікіпедії» російською, англійською та іншими мовами.
Уряд [[:w:Узбекистан|Узбекистану]] закрив доступ до інтернет-енциклопедії «[[:w:Вікіпедія|Вікіпедія]]». Проте заборона поширюється тільки на сайт узбецькою, тоді як користувачі все ще мають доступ до «Вікіпедії» російською, англійською та іншими мовами.
Експерти припускають не не зважаючи на слідування офіційній інтерпритації історичних чи політичних подій, сайт становив конкуренцію державній ідеології. Наприклад, на сторінках енциклопедії можна було знайти інформацію про політичну опозицію.
Експерти припускають — не не зважаючи на слідування офіційній інтерпритації історичних чи політичних подій, сайт становив конкуренцію державній ідеології. Наприклад, на сторінках енциклопедії можна було знайти інформацію про політичну опозицію.


На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в [[:w:Центральна Азія|Центральній Азії]] і професора Університету Вашингтона, блокування "Вікіпедії" в Узбекистані це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, а прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент узбецькою мовою.
На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в [[:w:Центральна Азія|Центральній Азії]] і професора Університету Вашингтона, блокування «Вікіпедії» в Узбекистані — це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, а прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент узбецькою мовою.


За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій "Вікіпедії" були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 мільйонів Інтернет-користувачів.
За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій «Вікіпедії» були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 мільйонів Інтернет-користувачів.


"На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми", зазначає Кендзіор. Наприклад, популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році, після обговорення його користувачами теми "Арабської весни".
«На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми», — зазначає Кендзіор. Наприклад, популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році, після обговорення його користувачами теми «Арабської весни».


Нагадаємо, у травні минулого року донька президента Узбекистану Іслама Карімова подала до суду на французький новинний веб-сайт, що назвав її батька "диктатором".
Нагадаємо, у травні минулого року донька президента Узбекистану Іслама Карімова подала до суду на французький новинний веб-сайт, що назвав її батька «диктатором».


{{Haveyoursay}}
{{Haveyoursay}}


== Джерела ==
== Джерела ==
*{{джерело|url=http://tyzhden.ua/News/43574 |назва=В Узбекистані закрили Вікіпедію |вид=Тиждень |дата=29 лютого 2012}}
* {{джерело|url=http://tyzhden.ua/News/43574 |назва=В Узбекистані закрили Вікіпедію |вид=Тиждень |дата=29 лютого 2012}}


[[Категорія:Події]]
[[Категорія:Події]]

Версія за 09:16, 13 червня 2013

29 лютого 2012

Уряд Узбекистану закрив доступ до інтернет-енциклопедії «Вікіпедія». Проте заборона поширюється тільки на сайт узбецькою, тоді як користувачі все ще мають доступ до «Вікіпедії» російською, англійською та іншими мовами. Експерти припускають — не не зважаючи на слідування офіційній інтерпритації історичних чи політичних подій, сайт становив конкуренцію державній ідеології. Наприклад, на сторінках енциклопедії можна було знайти інформацію про політичну опозицію.

На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в Центральній Азії і професора Університету Вашингтона, блокування «Вікіпедії» в Узбекистані — це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, а прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент узбецькою мовою.

За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій «Вікіпедії» були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 мільйонів Інтернет-користувачів.

«На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми», — зазначає Кендзіор. Наприклад, популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році, після обговорення його користувачами теми «Арабської весни».

Нагадаємо, у травні минулого року донька президента Узбекистану Іслама Карімова подала до суду на французький новинний веб-сайт, що назвав її батька «диктатором».


Джерела