Підбито підсумки фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки-2013» в Україні

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.

9 листопада 2013

Особняк Могилевцева, «Шоколадний будиночок»

У суботу, 9 листопада у Білій залі мистецького центру «Шоколадний будиночок» відбулася церемонія нагородження конкурсу «Вікі любить пам'ятки-2013» в Україні, на якій було підбито підсумки конкурсу. Місце проведення заходу вибиралося невипадково — особняк брянського підприємця, мецената Семена Семеновича Могилевцева і сам є пам'яткою.

Церемонія нагородження[ред.]

Церемонію нагородження розпочала директор мистецького центру Тетяна Скирда. Вона зазначила, що захід відбувається у рамках святкування стодванадцятиріччя «Шоколадного будиночка», символічний день народження якого відзначають 24 жовтня.

У Білій залі, де відбувалося нагородження, було присутніх понад 70 гостей — переможців, учасників конкурсу, членів журі тощо. Колись (з 1960 по 1982 роки) тут був Центральний палац одружень. І кажуть, що якщо пара одночасно подивиться у величезне венеціанське дзеркало тієї зали — то буде щаслива разом.

Також виступив голова правління ГО «Вікімедіа Україна» Анатолій Луцюк, який також був у складі журі.

У конкурсі визначалися переможці та призери відразу в кількох основних номінаціях і 5 спецномінаціях.

Основні номінації[ред.]

Серед основних були такі номінації:

  • за найкраще фото
  • за найбільшу кількість сфотографованих пам'яток
  • за найкраще фото області (для кожного з 27 регіонів України)
  • за найбільшу кількість сфотографованих пам'яток області (для кожного з 27 регіонів України)

Найкращі фото[ред.]

Усього протягом конкурсу було завантажено понад 35 тисяч фотографій, з них кілька тисяч виявилися такими, що не відповідають умовам конкурсу і були дискваліфікованими. Решта були надані для оцінювання журі. Фотографії були розподілені між членами журі порівну. Кожен член журі міг обрати до сотні фотографій зі своєї порції. Загалом після першого етапу журі було відібрано 770 фотографій. Після більше ретельної перевірки виявилося, що 38 з них не задовольняють умовам конкурсу (не є власними фото авторів, не є фотографіями пам'яток, або порушують т.з. «несвободу панорами»). Ці фото не були допущені до наступного етапу. Під час фінального засідання журі з 732 фото було відібрано спочатку 222, потім 80. Далі журі вирішувало долю фото рейтинговим голосуванням, і до півфіналу пройшли 27 фотографій. Оскільки багато з них були низької роздільності і/або з водяними знаками, було вирішено обрати 10 найкращих фото і ще 5 додаткових («запасних»). Однак при рейтинговому голосуванні відразу 4 фото набрали однакову кількість голосів, тому до фіналу пройшли 16 фотографій. Далі серед цих 16 журі вже визначало переможця і призерів.

Переможцем у цій номінації став Дмитро Балховітін з Донецька з фотографією Миколаївської церкви і Андріївської каплиці у Святогірському монастирі.

Миколаївська церква і Андріївська каплиця Святогірської лаври

Друге місце посіло фото мечеті Джума-Джамі в Євпаторії, автори — Євген та Ольга Махоньки з Євпаторії.

А третю сходинку журі віддало Вадимові Постернаку з Вінниці з фотографією Меджибізького замку на Хмельниччині.

Церква святого Миколая та руїни палацу в Меджибізькому замку
Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії


Решта місць у найкращій десятці розподілилась таким чином:

Оскільки 7 з 10 фотографій найкращої десятки початково мали низьку роздільність (яка не підходила для посилання на міжнародний конкурс), були обрані також додаткові фотографії, які могли б замінити фото з топ-10, який автори не надали фотографій у більшій роздільності.

«Запасні» фото:

З рештою всі автори фотографій з топ-10 надали більшу роздільність, тому всі ці фото були надіслані на міжнародний конкурс.

Автори фотографій з чільної десятки отримали цінні призи, автори додаткових фотографій — дипломи та відзнаки.

З повним списком фотографій, які були відібрані журі, можна ознайомитись тут.

Найбільша кількість сфотографованих пам'яток[ред.]

Також було відзначено користувачів, які завантажили фотографії найбільшої кількості пам'яток. Тут підраховувалася не кількість світлин, а кількість різних пам'яток. Наприклад, Вадим Косий зробив 3800 фотографій 722 пам'яток, тоді як Сергій Криниця зробив 3056 фотографій 2959 різних пам'яток. Вадим зробив більше фотографій, однак Сергій сфотографував більше пам'яток, тому Сергій замає вищу позицію.

Чільна десятка в цій номінації виглядає так (у дужках зазначена кількість сфотографованих пам'яток):

Сергій Криниця щойно отримав приз за перемоги в «обласних» номінаціях
  1. Криниця Сергій Олександрович (2959)
  2. Мачуленко Олена Іванівна (1157)
  3. Постернак Вадим Дмитрович (949)
  4. Ко́сий Вадим Олександрович (722)
  5. Бондаренко Андрій Євгенович (474)
  6. Сарапулов Микола Георгійович (364)
  7. Ровчак Дмитро Олегович (358)
  8. Акрамов Дмитро Батирович (356)
  9. користувачка Revontulet (354)
  10. Михайлик Олександр Сергійович (320)

Якби рахувалася кількість фотографій, то краща п'ятірка виглядала б так: Косий, Криниця, Акрамов, Постернак, Мачуленко.

Усі вищезазначені користувачі отримали цінні призи та дипломи.

Кращі за областями[ред.]

Також були визначені кращі фотографії і фотографи у кожній області, а також АР Крим і містах Києві і Севастополі. У деяких областях (Херсонська, Луганська, Запорізька, Сумська) було завантажено мало світлин, тому журі довелося обирати з того, що було. Тож ці світлини можуть поступатися за якістю світлинам з інших областей.

Відразу в п'яти областях кращими визнані фотографії Сергія Криниці з Черкас, ще у трьох — Юрія Клименка зі Львова, по дві перемоги в областях мають Вадим Постернак, Катерина Байдужа, а також Євген та Ольга Махоньки, ще по одному учаснику перемогли в решті 13 областях.

Також визначено переможців за кількістю сфотографованих пам'яток в областях. Тут також не було рівних Сергієві Криниці. Він став кращим — кращим у 9 областях. У 4 областях стала кращою Олена Мачуленко з Києва. Ще по одному учаснику перемогли в решті 14 областях.

Обласні переможці отримали дипломи та відзнаки. Сергій Криниця, Олена Мачуленко та Юрій Клименко за сукупністю отримали цінні призи.

З повним списком переможців за областями і переможних світлин можна ознайомитись тут.

Спецномінації[ред.]

Ліліт Саркісян (зліва), головний редактор журналу «TheNorDar»

Цього року в конкурсі також було 5 спеціальних номінацій від партнерів:

  • вірменські пам'ятки
  • грецькі пам'ятки
  • музичні пам'ятки
  • пам'ятки національно-визвольних змагань українського народу в XX столітті
  • «Київ очима іноземців»

У спецномінації вірменських пам'яток журі обрало трійку призерів, а також додатково ще десять кращих пам'яток. Призерами стали вже знайомі нам Сергій Криниця та Юрій Клименко.

З найкращою десяткою вірменських фотографій можна ознайомитися тут.

Привітати переможців цієї номінації завітав і представник посольства Греції в Україні Агапіос Калогноміс

У грецькій номінації журі визначило 10 найкращих світлин, проте один з призерів (Tolik Kyiv) від свого призу відмовився і попросив віддати його наступному. Ураховуючи цю обставину, трійка призерів виглядає так:

З найкращою десяткою грецьких фотографій можна ознайомитися тут.

У спецномінації музичних пам'яток журі обрало одне перше, 2 других і 3 третіх місця:

У спецномінації пам'яток національно-визвольних змагань українського народу журі обрало п'ять кращих пам'яток, а також зробило 3 заохочувальних відзначення. Призерами в цій номінації стали:

Докладніше з призерами в цій номінації можна ознайомитися тут.

Педро Пачеко розповідає про свою переможну світлину на церемонії нагородження

У номінації «Київ очима іноземців», яка проводилася за підтримки AIESEC, переможцем визнано іспанця Педро Пачеко зі світлиною трапезної палати з церквою Антонія і Феодосія.

Загалом було нагороджено 45 учасників конкурсу: 18 отримали цінні призи, ще 27 — дипломи та відзнаки (у тому числі 7 тільки у спецномінаціях)[1]

Учасники, які не змогли приїхати на церемонію, отримають свої призи поштою. На жаль, кілька учасників досі не надали оргкомітету конкурсу свої дані — це користувачі з ніками Devilkratos та Elpida.

З повним списком призерів можна ознайомитись тут.

Примітки[ред.]

  1. Олександр Левицький і Дмитро Шаматажі рахуються як один учасник. Так само як і Євген та Ольга Махоньки. У спецномінаціях враховані лише перші три призери в кожній (у музичній — 6). Пораховано також тих, хто ще не отримав призи.

Посилання[ред.]


Wikinews
Wikinews
У цій статті пропонується оригінальний репортаж від вікірепортера. Див. сторінку обговорення для детальної інформації.