Луганський обласний козачий кінний театр «Лугарі» показав звитягу на Дикому полі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Вилучено вміст Додано вміст
Yakudza (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Yakudza (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:
Значно посприяла розвиткові театру місцева влада, виділивши для нього доволі придатне приміщення колишнього ветлазарету, а також утворивши заклад як комунальне підприємство, однак, попри ці зусилля, оригінальне починання Ю.Г. Гарбуза восени 2003 року виявилось на межі закриття через матеріальні ускладнення фундатора, і лише надання офіційного статусу обласного закладу культури врятувало заклад культури від припинення існування. На підставі рішення Луганської обласної ради 22 жовтня 2003 року театру було надано офіційний статус.
Значно посприяла розвиткові театру місцева влада, виділивши для нього доволі придатне приміщення колишнього ветлазарету, а також утворивши заклад як комунальне підприємство, однак, попри ці зусилля, оригінальне починання Ю.Г. Гарбуза восени 2003 року виявилось на межі закриття через матеріальні ускладнення фундатора, і лише надання офіційного статусу обласного закладу культури врятувало заклад культури від припинення існування. На підставі рішення Луганської обласної ради 22 жовтня 2003 року театру було надано офіційний статус.


Наразі Луганський обласний козачий кінний театр — це єдиний кінний театр у країні, відтак потенційно цікавий культурно-розважальний заклад і значний об'єкт туризму, як внутрішнього, так і міжнародного. У репертуарі театру театралізованої вистави на козацьку тематику та з історії України. В складі театру 35 учасників, в т.ч. 4 артисти вищої категорії , 2 артиста першої категорії, 5 артистів другої категорії, а також близько 20 породистих коней. Зі зростанням популярності театру, акторів-вершників почали запрошувати на виїзні виступи — колектив театру гастролював і за кордоном: в Угорщині, Словаччині, Німеччині, Білорусі.
Наразі [[:w:Луганський обласний козачий кінний театр|Луганський обласний козачий кінний театр]] — це єдиний кінний театр у країні, відтак потенційно цікавий культурно-розважальний заклад і значний об'єкт туризму, як внутрішнього, так і міжнародного. У репертуарі театру театралізованої вистави на козацьку тематику та з історії України. В складі театру 35 учасників, в т.ч. 4 артисти вищої категорії , 2 артиста першої категорії, 5 артистів другої категорії, а також близько 20 породистих коней. Зі зростанням популярності театру, акторів-вершників почали запрошувати на виїзні виступи — колектив театру гастролював і за кордоном: в Угорщині, Словаччині, Німеччині, Білорусі.


<gallery widths="640px" heights="426px">
<gallery widths="640px" heights="426px">

Версія за 19:01, 5 липня 2013

5 липня 2013

Козацький фестиваль «Звитяги Дикого поля» 28-30 червня пройшов у селищі Іванівка Антрацитівського району Луганської області. Серед різноманітної програми фестивалю: козацької тактичної гра «Пластунів герць», козацьких забав, боїв на шаблях, стрільби із лука, виступів бандуристів, козацького ярмарку учасникам і гостям фестивалю, які приїхали з різних куточків України, чи не найбільше запам'ятався виступ унікального колективу Луганського обласного козачого кінного театру «Лугарі». Колектив показав глядачам цілу виставу, в якій знайшла відображення історія українського козацтва та українського народу, його боротьба з поневолювачами. Виступ відбувся на стадіоні селища Іванівка, який в останні роки його перестали використовувати за призначенням і навколишні мешканці перетворили його на нелегальну сміттярку. Організатори фестивалю на чолі із Сергієм Кендзієрським відновили після повного занепаду, вивізши за кілька днів роботи шість КАМАЗів сміття.

Луганський обласний козачий кінний театр спочатку під назвою «Лугарі» або «Стрілецькі Лугарі» починався у 1990-х роках і багато і в чому функціонує в теперішній час як справа ентузіастів — зокрема, його натхненником і власне фундатором (засновником і головним коштодавцем) став місцевий фермер Юрій Григорович Гарбуз. Театр створювався на базі відомого далеко за межами Луганщини Стрілецького кінного заводу. Значно посприяла розвиткові театру місцева влада, виділивши для нього доволі придатне приміщення колишнього ветлазарету, а також утворивши заклад як комунальне підприємство, однак, попри ці зусилля, оригінальне починання Ю.Г. Гарбуза восени 2003 року виявилось на межі закриття через матеріальні ускладнення фундатора, і лише надання офіційного статусу обласного закладу культури врятувало заклад культури від припинення існування. На підставі рішення Луганської обласної ради 22 жовтня 2003 року театру було надано офіційний статус.

Наразі Луганський обласний козачий кінний театр — це єдиний кінний театр у країні, відтак потенційно цікавий культурно-розважальний заклад і значний об'єкт туризму, як внутрішнього, так і міжнародного. У репертуарі театру театралізованої вистави на козацьку тематику та з історії України. В складі театру 35 учасників, в т.ч. 4 артисти вищої категорії , 2 артиста першої категорії, 5 артистів другої категорії, а також близько 20 породистих коней. Зі зростанням популярності театру, акторів-вершників почали запрошувати на виїзні виступи — колектив театру гастролював і за кордоном: в Угорщині, Словаччині, Німеччині, Білорусі.

Посилання



Авторський репортаж
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації.