Інкубатор:Напередодні 25-річчя СНД в Держдумі обговорили перспективи подальшої інтеграції на просторі Співдружності

Комітет у справах Співдружності Незалежних Держав, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками провів парламентські слухання на тему: «25-річчя Співдружності Незалежних Держав і ініціативи російського головування».

Депутати, члени Ради Федерації, представники федеральних органів виконавчої влади, міжнародних інтеграційних структур, науковці, експерти обговорили підсумки діяльності організації та перспективи розвитку Співдружності, чвертьвіковой ювілей якого відзначатиметься 8 грудня.

Відкриваючи слухання, Перший заступник Голови Держдуми Іван Мельников нагадав, що в 2017 головувати в СНД буде Росія.

«При всій різноманітності позицій і думок щодо минулого і майбутнього ми сходимося на тому, що розпад СРСР був катастрофою XX століття, а зовнішня політика 90-х мала надмірний і шкідливий перекіс в сторону Заходу, - зазначив І.Мельник. Він визнав, що далеко не всі очікування, пов'язані з СНД, виправдалися. Але протягом довгого часу Співдружність, за словами І.Мельнікова, була єдиною міжнародною регіональною організацією, яка об'єднує більшість новостворених держав на пострадянському просторі. І істотний внесок в цей процес внесли парламентарії.

Накопичений в СНД досвід був використаний при створенні інтеграційних об'єднань, які передбачають ще тіснішу взаємодію в соціальній сфері, в області колективної безпеки і економіки. «При цьому СНД не втрачає свого значення, продовжуючи робити чималий внесок в гуманітарне співробітництво», - підкреслив І.Мельник, висловивши впевненість, що ефективності Співдружності сприятиме його адаптація до сучасних умов, перш за все налагодження конструктивної взаємодії з новими інтеграційними структурами - ОДКБ, Євразійським економічним союзом, Союзною державою Білорусі та Росії, ШОС.

«У рік головування Росії в СНД Федеральні Збори та інші державні органи повинні надати нового імпульсу інтеграційним процесам на євразійському просторі в усіх його форматах», - сказав І.Мельник.

За словами голови Комітету у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків зі співвітчизниками Леоніда Калашникова, утворена 25 років тому структура з самого початку не відповідала декларованим намірам - збереженню загального економічного простору, збройних сил з єдиним командуванням, єдиної координації зовнішньополітичної діяльності. «Позначилася позиція України як одного із засновників СНД. Заради того щоб Україна підписала статут Співдружності, в ньому були істотно ослаблені інтеграційні положення. Однак 22 січня 1993 в Мінську статут підписувався без України », - нагадав парламентарій.

У 90-ті роки, констатував Л.Калашніков, СНД забезпечила цивілізоване розлучення колишніх радянських республік і сприяла збереженню вільної торгівлі, безвізового режиму, вирішення або заморожування конфліктів на пострадянському просторі. Але економічні результати цих процесів були негативні: ВВП країн СНД в 90-і роки зменшився на 40%, а його частка в світовому ВВП впала з десяти до трьох відсотків. Але без Співдружності, впевнений голова Комітету, результати були б ще гірше.

МПА СНД та національні парламенти сприяли збереженню загального правового простору. Через модельні закони і ратифікацію договорів і угод проводилася скоординована трансформація правових систем держав-учасниць, орієнтованих на інший соціально-економічний лад. В даний час МПА СНД прийнято 436 модельних законів.

На початку XXI століття, продовжив Л.Калашніков, серед країн СНД чітко проявилися дві тенденції: з одного боку, прагнення до глибокої інтеграції, з іншого - пошук нових пріоритетів співпраці, що призвело деякі країни до кольорових революцій. Росія в цей період стала проводити більш прагматичну політику, представляючи ємний, шостий за величиною в світі ринок, енергоресурси за внутрішніми цінами, міграційні преференції партнерам по глибокій інтеграції.

«За 25 років Організація пройшла непростий шлях, витримала перевірку часом підтвердила свою затребуваність в якості важливого об'єднуючого елементу в системі регіональних і міжнародних відносин на пострадянському просторі», - упевнений директор Першого департаменту країн СНД МЗС Михайло Євдокимов. У період розпаду Радянського Союзу СНД допомогло народам зберегти тісні дружні зв'язки і вибудовувати нову модель багатосторонньої взаємодії на принципах довіри, рівноправності, врахування інтересів один одного. В даний час в рамках організації функціонує близько 70 органів галузевої співпраці. З них 33 в економічній сфері. «Реальної альтернативи Співдружності в регіональному вимірі не існує», - заявив представник МЗС.

В ході подальшої дискусії свої оцінки подіям двадцятип'ятирічної давності і перспективам розвитку співпраці дали керівники трьох фракцій.

«Якщо збираємося проводити подальшу інтеграцію, потрібно бути чесними, даючи оцінки і характеристики подійям 90-х років і підкріплювати дії єдиною ціновою політикою», - зазначив Геннадій Зюганов (КПРФ).

Володимир Жириновський (ЛДПР), назвавши Біловезькі угоди державним злочином, закликав винести уроки з недавньої історії.

СНД відбулася як ефективна регіональна міждержавна організація, яка користується авторитетом і впливом на світовій арені, а майбутнє головування в ній Росії - «хороший шанс і ресурс», - вважає заступник Голови Держдуми Володимир Васільев, який очолює фракцію «Єдина Росія».

Володимир Абдуаліевіч Фракція "Єдина Росія"

Директор Інституту каспійського співробітництва Сергій Міхєєв, навпаки, вважає, що СНД - це скоріше проблеми і невдачі, ніж історія успіху. «По-іншому бути й не могло. Адже СНД ніколи не було інтеграційним утворенням. Це було прикриття дезінтеграції, - аргументував експерт. - Розпад СРСР надав національним елітам можливість самореалізації і таку необмежену владу, від якої вони не відмовляться ні за які економічні пряники. Ці еліти позиціонують нову державу як заперечення спільного минулого.

Але працювати в напрямку інтеграції все одно треба, впевнений С.Михєєв. «Співдружність, - пояснив він, - при всіх її проблемах окреслює рамку загального простору, яке колись існувало. Адже не випадково ці території і народи входили до складу колись єдиної країни. Для цього існувала велика кількість передумов та зв'язків. Сьогодні потрібні проекти, які могли б зацікавити лідерів країн СНД і сприймалися б як таки, що відповідають їх стратегічним інтересам».

Депутат Держдуми першого, другого і четвертого скликань, політик Сергій Бабурін, 25 років тому виступав проти ратифікації Біловезьких угод і створення СНД, як і раніше переконаний, що ці рішення привели до геополітичної катастрофи. «Головний «успіх» СНД в тому, що ця організація легально не дозволила інтеграції бути успішною. І ми до сих пір продовжуємо дооформлювати вбивство Радянського Союзу», - сказав він.

Радник Президента Сергій Глазьєв серйозною загрозою інтеграції вважає втручання третіх держав. За його словами, на просторі Співдружність необхідно створити коаліцію інтелектуалів, які сформували б загальну ідеологічну основу для поглиблення співпраці на сучасному етапі. «На жаль, спільні історичні корені багато в чому втрачені, чому свідчать часті публікації історичних міфів, що створюються за політичними замовленнями», - зазначив експерт.

З ним згоден спеціальний представник Президента з міжнародного культурного співробітництва Михайло Швидкий, який помітив, що в рік ювілею СНД 25 років виповниться цілому поколінню молодих людей, які ніколи не жили в СРСР, а ті, кому сьогодні 35 - і серед них майбутні політики, - починали жити в той період, коли Союз розпадався. Вони не мають сентиментальних, ностальгічних спогадів, які є у старшого покоління, а тому в рік головування Росії в СНД слід приділити особливу увагу збереженню загальних культурних зв'язків, інформаційного простору та російської мови як засобу міжнаціонального спілкування. «В іншому випадку ще через 25 років в наших інтеграційних структурах ми заговоримо на якомусь іншому мовою», - застеріг М.Швидкой.

За оцінкою професора МДІМВ Андраніка Міграняна, різнорівневі та різношвидкісні інтеграційні процеси, не так давно стали реальністю, тепер призупинилися і «є серйозне топтання на місці».

«Якщо якийсь рух і відбувається, то багато в чому тому, що проект Євросоюзу переживає глибоку економічну кризу, а американці загрузли в своїх війнах і не можуть ефективно протидіяти», - вважає експерт.

«Створюється відчуття, що ми знову, як це було в 1994 році, підійшли до моменту вибору, - сказав перший заступник голови Комітету у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін. - В рамках колишньої, сировинної моделі розвитку нам не потрібна ніяка інтеграція. Якщо ж вибираємо модель високотехнологічних галузей, нам просто необхідні суміжники і кооперація».

За підсумками парламентських слухань вироблені рекомендації Уряду та ряду федеральних міністерств і відомств.

«В преддверии 25-летия СНГ в Госдуме обсудили перспективы дальнейшей интеграции на пространстве Содружества».