Вікіновини:Додати новину/Архів-01

Знову про ст.57 ЗУ "Про освіту" та митарства вчителів

Міністерство юстиції (ДВС м.Дрогобич) відмовило у відновленні виконавчого провадження після повторного звернення до них вчителів.

Новий виток у справі виплати заборгованості вчителям за ст.57 Закону України "Про освіту"

---

Міністерство юстиції України відмовило вчителям у виконавчому провадженні виконавчих листів за рішеннями здійснених судів.

Це рішення-роз'яснення вніс заступник міністра юстиції мотивуючи тим, що прийнято Закон України про розтермінування боргу на 5 років.

• Правда, він забув, що цей Закон України уже не стосується рішень, які винесені і не опротестовані.
• Рішення, прийняті судами, тільки судами можуть бути і змінені.
• Виконавчі листи мали бути повернуті не вчителям, а в суди, які винесли рішення.
• Відмова на основі ст.40.ч.2 (в разі відсутності коштів у боржника) не стосується даних судових рішень, бо Державний бюджет України передбачив ці кошти на 2005 рік.

Виникає декілька питань.

1. Чим займається Міністерство юстиції? (Це в їх компетенцію входить слідкувати за дотриманням закону? Чи вони повинні його самі порушувати?).

2. Скільки років будуть дурити вчителів?

3. Коли українська Феміда нарешті повернеться до простих людей лицем, а не д...

ФДМУ виставив на продаж «Криворіжсталь»

Фонд держмайна України оголосив конкурс із продажу 93,02% акцій ВАТ «Криворіжсталь». Стартова ціна пакета - десять мільярдів гривень, що дорівнює приблизно 1,98 мільярдам доларів. Відповідне оголошення опубліковане в офіційному виданні Фонду державного майна України – «Відомості приватизації». Заявки на конкурс приймаються до 17 жовтня 2005 року. Конкурс буде проведений 24 жовтня у вигляді торгів «з голосу» із кроком збільшення ціни на 1% від початкової вартості пакета, тобто, 20 мільйонів доларів. Нагадаємо, переможцем проведеного в червні 2004 року конкурсу з приватизації 93% акцій комбінату було оголошено «Інвестиційно-металургійний союз», підконтрольний Вікторові Пінчуку та Ринату Ахметову. Переможець заплатив за держпакет «Криворіжсталі» близько 800 мільйонів доларів. Уряд України 17 червня повернув у власність 93,02% акцій комбінату, а 18 червня вирішив провести повторний конкурс із продажу цього пакета.

Весь необхідний обсяг газу Україна отримає від Туркменістану

Газової кризи в Україні не буде. Блакитне паливо українці отримають передусім з Туркменістану і, можливо, шукатимуть його у власних надрах. Сама ж газова тема була наріжним каменем останнього у цьому році урядового засідання.

Весь необхідний обсяг газу Україна отримає від Туркменістану. Такої домовленості було досягнено між українським міністром палива Іваном Плачковим та Президентом Туркменістану Сапармуратом Ніязовим. Щодо Росії, то українські урядовці пропонують свій компромісний варіант угоди.

Іван Плачков, міністр палива і енергетики: - Ми пропонуємо 65 доларів - це середньозважена ціна, за якою Україна купувала газ останні 10 років. Це європейська практика формування ціни.

Газовий конфлікт між Україною та Росією увійшов в активну фазу

Російський "Газпром" погрожує закрутити крани з блакитним паливом. В Україні намагаються оцінити усі ризики і з'ясувати, що таке "економічний шантаж". Українські урядовці запевняють - газової кризи не буде.

Росія іде в атаку. Керівництво Газпрому скликало прес-конференцію і заявило, що офіційно запропонувало Україні нову ціну на газ. Щоправда, цифру так і не назвали. Остання сума, яка лунала ще 14 грудня - 230 доларів за тисячу кубів замість нинішніх 50. Нестачу коштів Росія пропонує Україні покрити акціями підприємств. Зокрема - давня мрія росіян - газотранспортної системи.

Київ відповіді поки не дає. З 5 години у кабміні - щоправда, без президента - радяться, що робити.

Юрій Єхануров, Прем'єр-міністр України: - Відкрите акціонерне товариство Газпром є публічною компанією. Я так думаю, що така компанія не може собі дозволяти будь-яких заходів, які пов'язані з порушенням контрактів і міднародного права.

Радник українського президента Іван Діяк уже назвав запропоновану цифру дискримінаційною і голослівною. Віктор Ющенко не залишить країну без газу - пообіцяв голова секретаріату президента Олег Рибачук. Він нагадав, що президент виступає за поступовий перехід на ринкові ціни. Рибачук переконаний, що така перспектива навіть позитивна для України. Тому що низькі ціни "розбещують". Але Україна має всі підстави для нинішньої позиції.

Олег Рибачук, голова Секретаріату Президента: - Коментарі дипломатів у перекладі на просту мову говорять в першу чергу про те, що у випадку порушення або непоставок газу, ненадходження, недоходження газу з Росії в Європу - це порушення буде сприймаьтися як невиконання Газпромом своїх міжнародних зобов'язань, і це може сильно вдарити саме по репутації Газпрому.

Тим часом газову проблему активно використовують противники влади в Україні. Партія Регіонів, яка традиційно щільно товаришує з Москвою, заявила, що не буде допомагати вирішувати конфлікт.

Євген Кушнарьов, член Партії регіонів: - Нам сумно від того, що відбувається сьогодні у взаєминах України і Росії вцілому, і в питанні постачання газу зокрема. Але ми абсолютно переконані, що вся відповідальність сьогодні на владі. Тому, вибачте, але брати на себе роль рятівника цієї влади ми не збираємося.

У Газпромі переконують, що зможуть обмежити поставки в Україну і водночас не припинити забезпечення газом Європи. Транзит все одно піде через Україну, і росіяни перекладуть всю провину саме на Київ, якщо на виході газу виявиться менше, ніж на вході. Україна пішла у контратаку. Міністру економіки Арсенію Яценюку доручено підготувати доповідь на тему, чи є позиція Росії економічним тиском на Україну. Якщо так - Київ застосує своє право звернутися до міжнародних судів. До того ж країни-гаранти договора про нерозповсюдження ядерної зброї, з послами яких український прем'єр Єхануров зустрівся учора, вже вивчають питання економічного шантажу. Багато відповідей на питання має дати сьогоднішнє засідання Кабміну.

Арсеній Яценюк, міністр економіки України: - У тому випадку, якщо це напряму загрожує як економічному зростанню, а більше того, навіть економічній стабілізації як такій - 4-х чи 5тикратне збільшення ціни однозначно розцінюється як економічний тиск на державу.

Тим часом представники Нафтогазу все ще ведуть пеерговори в офісі Газпрому у Москві.

Катерина Лебедєва, Андрій Урбанський, 5 канал

У Закарпатті відкрили ще один пункт пропуску зі Словаччиною

У Закарпатській області відкрили ще один пішо-велосипедний пункт пропуску зі Словаччиною. 60 років чекали жителі Малих Селменців з українського боку та Великих Селменців - зі словацького - дня возз'єднання. Родичі Ілдики Янковіч мешкають як з одного, так і з іншого боку кордону. Лише двічі на рік мала вона можливість їх відвідувати. Відкриття пункту пропуску напередодні Різдва - добра нагода зустріти свято в об"єднаній великій родині.

До 1919 року Селменці належали Угорщині тут і досі мова спілкування - угорська. Після 2-ї світової війни і демаркації кордону Радянського Союзу червона смуга пролягла через житловий будинок. Його потім знесли і на тому місці збудували високий та довгий паркан, щоб жителі поділеного села навіть не бачили одне одного. Лише в 1989 році розібрали загороду і частково зняли колючий дріт.

Віктор Балога, міністр з питань надзвичайних ситуацій: - Ми ж із словаками ведемо діалог про те, що між нами не повино бути кордонів, але шлях це дуже довгий, тернистий, тяжкий і вікриття нових пунктів це якраз щлях до євроінтеграції, шлях до того, до чого сьогодні все світове співтовариство запрошує Президент України.

У 2007 році Словаччина має намір приєднатися до Шенгенської угоди. Це означатиме скасування контролю на її західних кордонах і посилення його на східному.

Пал Чакі, віце-прем'єр-міністр Словацької Республіки: - В 21 столітті ми маємо сучасну техніку, це означає, що ми можемо побудувати таку Шенгенську систему для пропуску людей через кордон, яка не буде мати нічого спільного із залізною завісою. Її ми відкидаємо, ми використаємо цю техніку і всі наші можливості в інтересах людей.

У Закарпатській області Селменці не єдині з такою заплутаною і несправедливою долею. Наразі уряд вирішує питання відкриття подібного пункту пропуску в румунському напрямку, щоб і там рідні люди змогли вільно спілкуватися.

Галина Ярцева, Владислав Одошевський, 5 канал, Закарпаття

Антимонопольний комітет відмовив «Нафтогазу» та «Росукренерго»

Антимонопольний комітет відмовляє компаніям «Нафтогаз Україна» та «Росукренерго» у створенні спільного підприємства.

Напередодні представники обох сторін подали заявку на дозвіл заснувати структуру, яка постачала б газ на територію України. Проте документи були не повними.

З російського боку надали лише статут, в українців також бракувало необхідних даних.

Голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв заявив, що фахівці його відомства провели консультації з представниками обох компаній. Заявники пообіцяли вже сьогодні надати комітетові всі необхідні папери.

В УКУ ВІДБУЛАСЬ ПРЕЗЕНТАЦІЯ РУХУ "МБХ"

Харківська обласна організація партії Християнсько-Демократичний Союз, виступає засновником нового руху "Молодь Будує Храми" з 19 по 21 грудня презентувала в Українському Католицькому Університеті (м. Львів) фотовиставку харківського фотографа Даніленкова Романа "Незнаний Харків"

Про цілі та завдання руху "МБХ" розповів Бондарев Антон, особливо підкресливши серед них наступні:

Підтримка всіх християнських конфесій шляхом допомоги їм у будівництві храмів та спільних з ними проектів. Допомога будівництва “духовності” у невеличких містах та селах де церква окрім духовних виконує ще й соціальні та просвітницькі функції; Виховування в молоді та поширення серед неї ідей релігійної толерантності та віротерпимості.

Харківська обласна організація ХДС має надію. що рух "МБХ" матиме розвиток в усіх регіонах України і буде підтриманий християнами різних конфесій.

Джерело: http://www.cdakharkov.boom.ru/news.html

Незалежні експерти-медики про партійні програми.

Аналіз та публічне обговорення програми «Охорона здоров`я» Блоку «Наша Україна»

1 березня о 14.00 в приміщені ІА «Укрінформ» за адресою Київ, вул. Б.Хмельницького 8\16 відбудеться прес-конференція Консорціуму «Здоровий вибір» на тему «Незалежні експерти-медики про партійні програми. Аналіз та публічне обговорення програми «Охорона здоров`я» Блоку «Наша Україна».

Учасники прес-конференції:

З боку Консорціуму «Здоровий вибір» - Денис Полтавець – координатор Консорціуму «Здоровий вибір», Виконавчий Директор Відкритого інституту громадського здоров`я, технічний радник Міжнародної програми зменшення шкоди; Оксана Кузяків - Виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; Микола Гнатюк - аналітик Консорціум «Здоровий вибір».

З боку Блоку «Наша Україна» - Микола Поліщук - завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти, №100 в виборчому списку Блоку «Наша Україна»; Святослав Ханенко – керівник проекту «Реформування галузі охорони здоров`я» Блоку «Наша Україна».

Мета діяльності Консорціуму - сприяння формуванню свідомого вибору громадян шляхом проведення публічного фахового обговорення позицій політичних сил (партій) – учасниць виборів до Верховної Ради України – 2006 у сфері охорони здоров’я населення; підвищення рівня відповідальності та публічності політичних інституцій, які формулюють підхід до політики в цій галузі.

Проект здійснюється за підтримки «Міжнародного фонду «Відродження» в рамках громадської кампанії «Усвідомлений вибір». Bold text

                           Редакція сайту ГК "Усвідомлений вибір 2006"
                           www.svidomo2006.org.ua

Квадратний стіл «Соціально небезпечні захворювання»

2 березня о 15.00 в приміщені агентства «УНІАН» за адресою (Київ, вул. Хрещатик, 4) відбудеться засідання квадратного столу «Соціально небезпечні захворювання» за участю громадської ініціативи «Здоровий вибір» та представників ключових учасників парламентської кампанії 2006 року - Блоку «Наша Україна», Блоку Юлії Тимошенко, Громадянського блоку «ПОРА – ПРП», Комуністичної партії України, Народного Блок Володимира Литвина, Опозиційного Блоку «Не Так», Партії регіонів України, Соціалістичної партії України.

«Квадратний стіл» організовано в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження», агентства УНІАН та фундації «Відкрите суспільство» - «УНІАН – вибори-2006», що є частиною кампанії «Усвідомлений вибір`2006».

Модератор столу - Денис Полтавець, координатор Консорціуму «Здоровий вибір», Виконавчий Директор Відкритого інституту громадського здоров`я, технічний радник Міжнародної програми зменшення шкоди.

Концепція «квадратного столу» передбачає формат обговорення нижче заявлених питань, в якому беруть участь: експерти з соціально небезпечних захворювань, представники громадських організацій, які діють в сфері охорони здоров`я, представники ключових учасників кампанії 2006 року, журналісти.

Порядок денний «квадратного столу»

1. Права ВІЛ-інфікованих в Україні». В дискусії бере участь експерт- дослідник «Human Rights Watch» Ребекка Шлейфер.

2. Основні питання державної політики в сфері соціально небезпечних захворювань.

3. Шляхи оптимізації діяльності Національної Координаційної ради з боротьби з ВІЛ\СНІДом і туберкульозом та взаємодія державних інституцій та представників недержавного сектору.

4. Механізм проведення проведення закупок антитуберкульозних та антиретровірусних препаратів: українська реальність та міжнародний досвід.

                Джерело: сайт ГК "Усвідомлений вибір 2006" - www.svidomo2006.org.ua

Результати соціологічного дослідження «Рівень злочинності в Україні»

ПРЕС-РЕЛІЗ Інститутом досліджень регіонального розвитку України в період з 22 по 28 лютого 2006 року було проведено всеукраїнське соціологічне дослідження на тему: „Рівень злочинності в Україні”. Всього опитано 1250 особи. Гра¬нич¬на теоретична помилка вибірки — 2,4%. Метод опитування – обличчя до обличчя. В результаті дослідження виявилось, що загальний рівень злочинності в Україні респонденти оцінили як дуже високий та високий – 66,0% опитаних, середній – 24,1%, дуже низький та низький – 5,8%, та 4,1% завагались дати будь-яку відповідь. Індекс ступеня розповсюдженості злочинності дорівнює 0,378 , цей показник свідчить про те, що респонденти оцінюють рівень злочинності, як той, що наближається до високого. Загальна оцінка рівня злочинності різниться по різних регіонах України. Найбільший індекс рівня злочинності має Північний регіон (0,535). Далі йдуть Східний регіон (0,421), Західний (0,367), Південний (0,337), окремо м. Київ (0,313) та Центральний (0,299). Серед всіх опитаних 32,1% вважають, що протягом останнього року рівень злочинності виріс, 42,2% вважають, що він не змінився, 16,9% – знизився та 8,8% - завагались дати оцінку. Відповідний індекс зміни рівня злочинності протягом року дорівнює 0,091, показує, що в середньому респонденти не вбачають кардинальних відмінностей ні в бік збільшення, ні в бік зменшення. Серед різних видів злочинів в Україні, на думку респондентів, перше місце по ступеню розповсюдженості займають крадіжки – 60,3% вважають, що такі випадки відбуваються часто або дуже часто, 30,1% переконані що такі випадки трапляються рідко або дуже рідко, 6,8% не знають про такі випадки та 2,8% завагались з відповіддю. Значення індексу (0,433) можна інтерпретувати, так, що в середньому по Україні, крадіжки є розповсюдженим явищем. На другому, третьому та четвертому місцях, відповідно, злочини, які спровоковані алкоголізмом (0,297) побутова злочинність (0,251) та хуліганство (0,196). Найменш розповсюдженими виявились бандитизм (індекс -0,202), рекет (-0,330), викрадення дітей (-0,534), торгівля людьми (-0,611) та незаконна торгівля людськими органами (-0,603). Коментар Івана Надєїна, генерального директора Інституту досліджень регіонального розвитку України: «Найбільш неприємним є те, що на думку респондентів динаміка рівня злочинності є позитивною, тобто, рівень злочинності, на думку респондентів, протягом останнього року в середньому підвищився, хоч і не дуже сильно (індекс такої динаміки дорівнює 0,091). При цьому 66,0% (або майже 2/3 респондентів) серед опитаних оцінили рівень злочинності як високий чи дуже високий. Хоча офіційна статистика переконливо вказує на зменшення рівня злочинності в Україні за останній час. Тож, правоохоронним органам слід або постійно проводити PR-кампанію, метою якої є фіксування зменшення рівня злочинності, підвищення рівня розкриття злочинів та підвищення ефективності роботи правоохоронних органів, або ж на практиці ще переконливіше підвищувати відповідні цифри».

--- Прес-служба Інституту досліджень регіонального розвитку України додаткова інформація та коментарі: (044) 240-52-71, (050) 445-01-06. www.idrru.com

65% українців реально візьме участь у голосування на виборах 26 березня 2006. Аналіз ситуації

ПРЕС-РЕЛІЗ Інститут досліджень регіонального розвитку України провів аналіз ситуації, щодо ймовірної кількості людей, які візьмуть участь у голосуванні 26 березня.

Основною проблемою більшості соціологічних опитувань, за якими оцінювались рейтинги політичних партій (блоків) та ймовірна явка виборців протягом передвиборчої кампанії 2006 року є те, що їхня вибірка моделюється та розраховується, у більшості випадків, спираючись на дані офіційної статистики. Тобто, усі розподіли кількості мешканців (виборців) за адміністративно-територіальним, соціально-демографічним та іншими показниками у вибірці розраховуються за даними офіційної статистики. Набагато менше зустрічається таких опитувань, де застосовуються обґрунтовані імовірнісні методи, методики та техніки під час польового етапу (методика карток Кіша і інші). Причиною тому є складність застосування таких методів на практиці.

Тож, дані щодо кількості виборців, що мешкають у областях, містах (вони можуть класифікуватись у вибірці за кількістю жителів, типом підпорядкування), селах та селищах запозичуються з даних Державного комітету статистики. Маючи такі дані соціологи розраховують відповідні пропорції та квоти для кожної одиниці відбору (області, міста, села, стать, вік, освіта).

Однак, всі рейтинги, отримані за подібними вибірковими моделями, не враховують того, що дані офіційної статистики не віддзеркалюють реальних розподілів. Ще два роки тому у Верховній Раді та серед науковців, соціологів обговорювалось проблема, що від 7 до 12 мільйонів громадян України знаходяться за кордоном (в основному нелегально). За оцінками експертів в основному це громадяни старші від 18 років, але розподіли їх соціально-демографічних характеристик точно не встановлені. Якщо взяти нижню цифру (7 млн.), то це становить 18,8% від усієї кількості виборців. Особливо слід звернути увагу на те, що більшість цих виборців приписані до виборчих дільниць західного регіону.

Наступною проблемою достовірності таких рейтингів, є те, що в Україні достатньо серйозним є обсяг трудової та студентської міграції. Основними напрямками такої міграції є село-місто та села й міста України – Київ. Далеко не всі з таких мігрантів поїдуть додому заради того, щоб проголосувати. Однак, кількість таких мігрантів, а тим більше їх регіональний розподіл нам достовірно не відомі, що безумовно потребує додаткового ґрунтовного дослідження.

Близько 7% усіх виборців (середнє за даними останніх соціологічних опитувань) не планують брати участь у виборах, а близько 6% ще розмірковують з цього приводу і швидше за усе не будуть голосувати.

Біля 3,2% виборців не зможуть проголосувати, оскільки їм не вистачить відкріпних посвідчень. Цю проблему ми вже ставили через ЗМІ нещодавно.

Тож, порахуймо кількість тих, хто швидше за усе не з’явиться на вибори: 18,8% + 13% + 3,2% = 31,8% виборців. Крім того, це число не враховує кількість виборців серед тих категорій, що не увійшли до поданого аналізу.

Коментар директора департаменту досліджень Інституту досліджень регіонального розвитку України Сергія Дем’янова: “Більшість опитувань в Україні здійснюються за необґрунтованою або не достатньо обґрунтованою моделлю вибірки. Тому усі ті рейтинги, що наводились різними соціологічними агенціями мають лише тенденційний характер, а результати можуть мати серйозні зсуви. Отже, за об’єктивної ситуації біля 65% українців реально візьме участь у голосування на виборах 26 березня 2006”.

--- 20.03.2006 Прес-служба Інституту досліджень регіонального розвитку України www.idrru.com

Найбільш ймовірною дотепер залишається комбінація БЮТ+НУ+СПУ= Юля-прем’єр, Мороз-спікер

Інститут досліджень регіонального розвитку України спільно з Інститутом соціологічних та маркетингових досліджень провів круглий стіл, присвячений майбутній парламентській коаліції, де обговорювалось питання причин та наслідків створення «помаранчевої» коаліції та можливий розподіл владних портфелів.

Результатом обговорення стали наступні висновки:

• Найбільш ймовірною є коаліція БЮТ+НУ+СПУ. • Найбільш ймовірний варіант розподілу портфелів: Прем’єр-міністром стане Ю. Тимошенко, Спікером Верховної Ради України – О. Мороз (з отриманням 2-3 портфелів), а усі інші ключові посади в КМУ обіймуть кандидатури НУ. • Така коаліція є найбільш природною та сформує найбільш стійку систему влади.

Тези круглого столу:

1. Демократія, за своєю суттю, є владою більшості, з урахуванням позицій та прав меншості. Вибори-2004 продемонстрували хоча і не абсолютну, але більшість табору «помаранчевих». На той момент до останніх відносили, за великим рахунком, прихильників В. Ющенко, Ю. Тимошенко та О. Мороза. На виборах-2006 «помаранчевий» табір знову виявився більшістю серед усіх виборців та розподілився між партіями зазначених лідерів (НУ, БЮТ та СПУ). Загалом, цей «помаранчевий» відсоток становить близько 55% депутатських мандатів у ВРУ, що є більшістю для формування коаліційного уряду. Отже, така коаліція будується на схожості електоральних уподобань.

2. Лише при «помаранчевій» коаліції можлива політична відповідальність влади, яка так необхідна українському суспільству. Причиною цього є схожа політична та економічна платформа учасників цієї коаліції, а також ті цінності та ідеї розвитку держави які вони задекларували ще на майдані у 2004 році.

3. Наявні суттєві відмінності у програмних положеннях НУ і ПРУ щодо питань зовнішньої та внутрішньої політики, економічного розвитку України та окремих регіонів. У питаннях зовнішньої політики НУ сповідує європейський та північноатлантичний вектор. ПРУ, не зважаючи на їх заяви останнього часу, дотримуються російського та східного вектору, отже за цими питаннями вони навряд чи досягнуть спільних рішень на користь України. Також, наявні кардинальні розбіжності щодо політичного устрою України, де ПРУ наполягає на федералізмі у тій чи іншій формі, на противагу положенням «помаранчевих» щодо єднання України. Такі розбіжності в будь-якому разі внесуть серйозний дисбаланс у систему влади та різних її гілок у разі коаліції НУ+ПРУ.

4. Різка зміна «кольору», цінностей та принципів задекларованих на майдані і пізніше у виборчій кампанії-2006 буде сприйнята виборцями як неприйнятна і, швидше за все, виборці цього не пробачать. З іншого боку, навряд чи прихильники ПРУ стануть з симпатією ставитись до НУ та В. Ющенка і додадуть йому рейтинг. Тож, коаліція НУ+ПРУ призведе до втрати довіри НУ та В. Ющенку збоку значної частини їх прихильників та відповідне зростання рейтингу БЮТ. Крім цього, Ю. Тимошенко отримає моральне право «зібрати майдан» на фоні різкого збільшення кількості своїх прихильників.

5. Не дивлячись на заяви посадовців та експертів країн Європи та США, що вони не проти будь-якої коаліції, ПРУ є їх ідеологічним супротивником, оскільки фактичний економічний та геополітичний вектор ПРУ тяжіє до Росії та Сходу. Тим більше, вони не є підконтрольними. Позиція ЄС, США та західних міждержавних об’єднань є авторитетною для В. Ющенко та НУ.

6. Прем’єрство Ю. Тимошенко є мудрим соломоновим рішенням, оскільки вона має той чи інший рейтинг, а отже підтримку, в усіх регіонах України. Що ж стосується Ю. Єханурова (або іншого представника НУ) та В. Януковича (або іншого представника ПРУ), то їх рейтинги у різних регіонах є полярними. Це може посилити розмежування України на Західну та Південно-східну і призвести до її федералізації, що не є метою НУ, а лише ПРУ.

7. Табір НУ, швидше за усе, з побоюванням ставиться до особистості Ю. Тимошенко та ключової позиції прем’єрства за нею. Однак, в опозиції Ю. Тимошенко є ще більш небезпечною ніж при владі, оскільки опозиція - це її звичне поле гри. На посаді прем’єр-міністра її буде набагато легше дискредитувати протягом найближчого року, зважаючи на наявну в Україні глибоку соціально-економічну кризу. В цьому разі, НУ і особисто В. Ющенко отримають додатковий рейтинг та підтримку населення за рахунок зменшення рівня довіри до Ю. Тимошенко та БЮТ.

8. За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження (опитано 1364 респондентів, гранична помилка вибірки не перевищує 3,0%) проведеного Інститутом досліджень регіонального розвитку України, ще у січні 2006 року, 61,5% опитаних визнали коаліцію БЮТ+НУ+СПУ та Ю. Тимошенко на посаді прем’єра найбільш прийнятною. Серед прихильників БЮТ, НУ та СПУ (якщо їх взяти за 100%) таку коаліцію підтримали 94,8% респондентів.

Прес-служба Інституту досліджень регіонального розвитку України info@idrru.com www.idrru.com

Центральна спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М.Островського УТОС під загрозою знищення

Бібліотека знаходиться у центрі Києва за адресою Печерський узвіз, 5, це, мабуть, і вирішить її долю. Вона була збудована в 1986 році за спеціальним проектом та розрахована на спеціалізовані фонди і обслуговування читачів з вадами зору. Даний проект не передбачає надбудов та розширення приміщень.

В липні 2005 року до Центрального правління Українського товариства сліпих звернулась компанія „Сігма Текнолоджиз Україна” з пропозицією розглянути можливість розробки інвестиційного проекту спорудження додаткових поверхів на будівлі бібліотеки та будівництво корпусу на території, закріпленій за бібліотекою.

ЦП УТОС, не зважаючи на протести колективу бібліотеки та її директора Вишнякова Ю.М., дало принципову згоду на інвестиційний проект, що було закріплено в ряді постанов. В березні-квітні 2006 року в бібліотеці за кошти інвестора Київським бюро технічної експертизи будівництва споруд ГО „Київ благоустрій” було проведено експертизу стану будівлі. Було зроблено висновок, що будь-яка надбудова можлива лише при повному відселені бібліотеки.

Це приведе до знищення Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих, як соціальної установи, а також її унікальних фондів. Оскільки відселятись немає куди, а якщо й було б куди, то вірогідність повернення дуже мала.

На сьогоднішній день бібліотека не є банкрутом і в неї немає ні перед ким ніяких невиконаних фінансових зобов’язань. Вона не потребує інвестицій та реконструкцій, а лише ремонту, на який ЦП УТОС грошей не виділяє.

В колективу бібліотеки викликає сумнів фірма-інвестор, так як за адресою, вказаною в „Протоколі намірів” вона відсутня і листи вертаються з позначкою „за визначеною адресою адресат не знаходиться”.

Для багатьох читачів бібліотека це, без перебільшення, єдине вікно в світ. Невже бізнесові інтереси непевного інвестора та ЦП УТОС переважають життєві необхідності сліпих людей?

У червні 2006 року бібліотека направила лист до Міністерства праці та соціальної політики України з проханням захистити колектив та читачів. Запланована нарада представників ЦП УТОС, бібліотеки та Мінпраці, яка повинна була відбутись у Мінпраці 12 липня була відмінена на прохання голови ЦП УТОС В.М.Більчича. 18 липня повинна відбутись Президія ЦП УТОС на якій буде вирішуватись доля бібліотеки.

Зараз готується лист до Київського міського голови. Лист відкритий для підписів. Бажаючи підписатись можуть звертатись до бібліотеки.

Президент України подасть кандидатуру Віктора Януковича на посаду Прем'єр-міністра України

Згідно із повідомленням офіційного веб-сайту Президента України, 3 серпня Віктор Ющенко подасть кандидатуру Віктора Януковича до Верхновної Ради для затвердження на посаді прем'єр міністра України.

Зокрема, у прямому ефірі українських телеканалів, Віктор Ющенко заявив:

• «Я розумію всю складність, яка виникає і на Сході, і на Заході України відносно чинних результатів виборів і будь-якої кандидатури Прем’єр-міністра. Я звертаюсь до нації віднестися до цього з розумінням, можливо ми сьогодні маємо унікальний шанс, як звести обидва береги Дніпра до порозуміння».
• «Сьогодні мною демонструється ще один шанс на політичне об’єднання країни. Я роблю крок назустріч парламенту і думаю, що цей шанс парламент використає конструктивно, для процвітання нації».
• Він додав, що сьогодні «є історичний шанс мати п’ять років стабільної роботи національного парламенту».
• «Вибори, які відбулися, їх чинність, їх демократичність, по суті, підтвердили те, що Україна у своєму виборі має дві полярності. І незалежно від того, чи були б повторні вибори, ми б мали приблизно такий самий результат».
• «у нас є можливість з білого аркушу паперу приступити до реалізації того курсу, який ми декларували на Майдані, як через толерантність вийти на політичну терпимість, говорити про цілі, які нас об’єднують, а не роз’єднують».
• «Я переконаний, що у нас є всі можливості говорити про перехід від політичної депресії, політичних невизначеностей до стабілізації політичної системи і економічного курсу».

Джерела інформації

• Офіційний сайт президента України

Штольня-2. Нова потуга українських авторів

Секретні джерела, вірогідність інформації від яких може бути під сумнівом, повідомляють, що, враховуючи величезний фінансовий успіх вітчизняної стрічки “Штольня” готується її продовження. Вже відомо що стрічку оцінили і дуже полюбили в Росії, а світові права на стрічку викупили дістріб+ютери Німеччини і готують до прокату, отже продюсери не зволікають і ще раз, але цього разу вже професіональніше налякають глядача в Україні та закордоном. Майже всі герої Штольні не відпочівали цей рік, незабаром їх можна буде побачити і в інших українських фільмах, а автори Штольні презентували цілу низку рекламних роликів та клипів й показали великій професійний зріст та наполегливість. Режисер фільму Любомир Кобильчук запевнив що команда врахувала усі помилки та готуюється вразити глядача яскравим видовищем. Точно невідомо, хто з персонажів першої стрічки повернеться на екран, але подейкують, що роль професора, який вирушає на пошуки зниклих студентів і знаходить декого з них, виконає викладач акторського мистецтва в Київському інституті Карпенка-Карого, пан Юрій Непша. Також є інформація, що героїня Ольги Сторожук, яка викликала гучні компліменти критиків обов+язково з+явиться в продовженні хоррору та є не єдиною, яка може повернутись в продовженні. Герої Павла Лі (Ден) та Світлани Артамонової (Вікі) можуть бути не настільки мертвими, як здавалось. Переживши перший шок, вони стануть слухняною зброєю в руках нового і більш розумного прихильника Перуна. На епізодичні ролі планується запросити Ольгу Сумську та кількох російських зірок. Синопсис нового хоррору тримається у таємниці.

IBM планує побудувати потужніший суперкомп'ютер

Компанія IBM заявила про наміри побудувати найшвидший в світі суперкомп'ютер, Roadrunner, в чотири рази швидший ніж теперешній чемпіон BlueGene/L. Новий суперкомп'ютер будуватиметься по гібрідній технології і міститиме 16000 звичайних і 16000 Cell процесорів, завдяки чому, планова пікова швидкість роботи становитиме 1.6 петафлоп

Докладніше

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО Председателю постоянной комиссии ВС Крыма по науке и образованию

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО Председателю постоянной комиссии ВС Крыма по науке и образованию

Председателю постоянной комиссии

ВС Крыма по науке и образованию

Анатолию Жилину

Уважаемый господинотоварищ Анатолий Жилин!

В статье «Аннотация к таблеткам от украинизации…» Ю. Вербицкой в №192 (24055) газеты «Крымская правда» от 20 октября 2006 года опубликована жуткая новость о том, что уже полгода Вы не в состояние научиться пользоваться пылесосом, т.к. Ваш интеллектуальный уровень не дает возможности прочитать инструкцию на украинском языке (дословно - «… инструкция на украинском языке оказалась абсолютно не доступна для понимания»).

В связи с этим мы крайне обеспокоены санитарным состоянием Вашего места жительства, где уже вот полгода невозможна тщательная уборка. Учитывая данные обстоятельства, мы готовы купить Вам и предоставить в бесплатное пользование веник, тряпку и швабру, а также написать для Вас инструкцию к ним на русском языке.

Заодно, пользуясь случаем, хотели бы узнать, на каком языке написана инструкция к Вашей стиральной машине, т.к. в случае каких-либо проблем с переводом мы готовы обеспечить Вас тазиком и стиральной доской. Также, несмотря на то, что нашим родным языком является украинский, мы выражаем свою готовность без проблем написать либо перевести Вам ее на русский.

С искренним желанием помочь,

Временная комиссия Всеукраинской молодежной общественной организации «Христианско-демократическая молодежь Украины» по выявлению бессмыслиц и абсурдов в выступлениях политиков разных уровней http://www.cdyu.org

Теплий прийом у Коблево

Теплий прийом у Коблево

Проект «Школа молодого лідера "Почни з себе - зміни країну!» ВМГО Християнсько-демократична молодь України знову завітав до Одещини. Це вже другий візит до цього мальовничого куточка України багатого своїми безмежними краєвидами. Дивлячись на такі простори мимоволі затамовуєш погляд та відчуваєш неймовірну гордість за свою країну, неймовірний потік енергії та бажання зробити щось задля її розвитку.

Чорноморське узбережжя знову зустріло молодих лідерів Одещини чудовою погодою та зачарувало своєю красою. Приємний шепіт морських хвиль та солодке морське повітря курортного містечка Коблево супроводжували учасників проекту протягом обох днів і створювали неймовірну атмосферу гармонії та робочого настрою.

Цього разу учасники школи розвивали навички роботи в команді. Основними завданнями, які ставилися перед ними було навчитися взаємодіяти в групі, довіряти, мотивувати та ефективно співпрацювати на досягнення загального командного успіху, з чим учасники школи успішно справились і довели, що сьогоднішній молоді не чужі загальноприйняті моральні принципи і що вона готова працювати на розвиток України.

Довідково: проект Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» реалізовується ВМГО Християнсько-демократична молодь України за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та партнерської організації ХДМУ Християнсько-демократичної молоді Норвегії.

В межах проекту передбачено проведення 10 семінарів (по 3 семінари в кожній області учасниці (в 2006 році: Дніпропетровська, Одеська та Харківська області) та 1 підсумкового семінару в м. Києві для найактивніших представників трьох областей). http://www.cdyu.org

Голова ХДМУ Василь Гацько взяв участь в конференції «Свобода, торгівля та мир: регіональний порядок денний» в Грузії

Голова ХДМУ Василь Гацько взяв участь в конференції «Свобода, торгівля та мир: регіональний порядок денний» в Грузії

Повернувшись з Грузії Голова ХДМУ Василь Гацько дав інтерв’ю Прес-службі організації з приводу його участі в конференції «Свобода, торгівля та мир: регіональний порядок денний», яка відбувалася 25-28 жовтня в Тбілісі.

Прес-служба: Василю, яка основна ціль проведення конференції?

Василь Гацько: Наскільки я зрозумів з виступів організаторів цього заходу та логіки його реалізації основною метою проведення конференції було ознайомлення її учасників з досвідом реформування економічних систем окремих країн, в тому числі з пострадянського простору. Переконаний, що ця ціль є реалізованою, адже нам вдалося почути про шляхи та конкретні кроки вирішення різноманітних економічних та соціальних проблем в різних країнах, обговорити їх та обмінятися власним досвідом. Більш того, думаю, що сьогодні є цілком можливим створення регіональної мережі реформаторів, які обмінюватимуться інформацією та досвідом, надаватимуть один одному допомогу та поширюватимуть перевірені ефективні методи сприяння економічному та соціальному розвитку країн.

Прес-служба: Хто брав участь в заході?

Василь Гацько: В конференції взяли участь понад 100 осіб, які представляли країни Центральної, Східної та Західної Європи, республіки Центральної Азії, Південного Кавказу та Північної Америки. З країн СНД на заході були учасники з України, Грузії, Росії, Білорусі, Молдови, Вірменії, Узбекистану, Азербайджану, Казахстану та Прибалтійських країн.

Варто відзначити достатньо високий рівень представництва на конференції, адже серед учасників було не мало відомих економістів-реформаторів таких, наприклад, як: лауреат Нобелевської премії з економіки в 2002 році Верном Сміт, Март Лаар (екс-прем’єр-міністр Естонії), Лайош Бокрос (екс-голова Нацбанку Угорщини та екс-міністр фінансів цієї країни), Андрій Ілларіонов, який був економічним радником президента РФ В. Путіна, Уоррен Коутс, що входив до складу Ради Керуючих Федеральною Резервною Системою США, Рікардо Мартінес Ріко (колишній заступник міністра фінансів Іспанії), Юріє Рошка (заступник голови парламенту Молдови, лідер Християнсько-демократичної народної партії цієї країни), Весна Скаре-Озбольт (екс-міністр юстиції Хорватії) та багато інших цікавих та досвідчених особистостей. Серед них багато представників молодого покоління.

Від Грузії участь в заході взяли декілька високопосадовців з Уряду, зокрема: Прем’єр-міністр - Зураб Ногаіделі, міністр по координації реформ - Каха Бендукідзе, міністр Освіти – Олександр Ломая, що свідчило про надзвичайно високий рівень конференції.

Прес-служба: Хто на конференції представляв Україну?

Василь Гацько: Представників нашої країни на заході було семеро. Серед них народний депутат України Ксенія Ляпіна, Дмитро Ляпін - Віце-президент інституту конкурентного суспільства, Олександр Ярема – директор департаменту молодіжної політики Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, заступник редактора тижневика «Галицькі Контракти», Сушкевич Наталія з експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики Ради Нацбанку, Валентин Зеленчук – економіст НГО Київський економічний інститут та я.

Прес-служба: Хто виступив організатором конференції?

Василь Гацько: Інститут Катона спільно з фондом економічних досліджень «Атлас», фондом «Херітейдж», фондом Наумана, Центром міжнародного приватного підприємництва та науково-дослідним інститутом «Нова економічна школа Грузії».

Прес-служба: Які питання розглядалися на конференції?

Василь Гацько: Окрім виступів, які стосувалися конкретного досвіду вирішення, або подолання певної соціально-економічної проблеми учасники мали змогу почути про світові тенденції у сфері лібералізації торгівлі та фінансових потоків, вплив державних витрат на економічну діяльність в країні, розвиток конкуренції, право власності та оподаткування, грошову стабільність, роль ЗМІ у сприянні ринкових реформ та інші. Таким чином, значний блок питань був присвячений теорії та практиці проведення успішних економічних та політичних реформ та отриманню громадської підтримки на їх здійснення в країні.

Прес-служба: Чи розглядалися на конференції питання, що безпосередньо стосувалися України?

Василь Гацько: Тем виключно про Україну не було. Проте, більшість питань стосувалися великої кількості країн, в тому числі й України. Так, наприклад, на конференції декілька виступів та один майстер-клас були присвячені індексу економічної свободи. За даними 2006 року Україна за цим показником в світі розділяє 99 позицію разом з Лесото та Тунісом. Варто відзначити, що економічна свобода в Україні перебуває в значно гіршому стані аніж у багатьох пострадянських країнах: Молдова займає 83 місце, Кіргізія -71, Грузія – 68, Вірменія – 27, Литва – 23. Наша країна перебуває у групі країн, що відносять до «переважно економічно не свободних».

Прес-служба: А яка країна очолює цей рейтинг?

Василь Гацько: Найбільш економічно свободною країною є Гонконг, найменш – Північна Корея.

Прес-служба: А де знаходяться наші найближчі сусіди в цій шкалі?

Василь Гацько: Росія, також, відноситься до переважно економічно не свободних країн, але займає значно нижчу позицію – 122-гу, а Білорусь взагалі знаходиться в групі «пригнічених» країн і займає 151 зі 157 позицій.

Прес-служба: Про що може свідчити така низька позиція в рейтингу України і чим це загрожує нашій країні?

Василь Гацько: Індекс економічної свободи оцінюється комплексно за 10 категоріями. Оцінюють торгову, фіскальну та монетарну політику, рівень державного втручання в економіку, капітальні вливання та іноземні інвестиції, доходи і ціни та інші категорії. Відповідно низька позиція в загальному рейтингу говорить про низьку якість та ефективність вказаних політик і інших показників, які є складовими індексу. Але головним висновком з перебування України в групі «переважно економічно не свободних» країн є те, що світова багаторічна практика демонструє неможливість суттєвого покращення економічного розвитку країни, який, наприклад, виражатимемо у ВВП на душу населення, якщо у неї недостатньо розвинуті економічні та політичні свободи. А це в свою чергу свідчить про те, що Україна не зможе підвищити рівень життя свого населення, тривалість життя українців, зменшити смертність дорослих та дітей доти, доки не реалізує серйозні реформи в соціально-економічній сфері.

Це вже схоже на довершений факт за словами Андрія Ілларіонова. Наприклад, жодна з країн, яка володіє нафтовими ресурсами, але в той же час є політично та/або економічно не свободною, як правило, не може перетнути межу в 12 тис. дол. ВВП на душу населення (розрахованих за ПКС в цінах 2002 року). Сюди відноситься і Саудівська Аравія, Іран, Сирія, Алжир, Венесуела, інші. В цей час для політично та економічно свободних країн бар’єрів в розвитку незалежно чи експортують вони енергетичні ресурси чи ні не існує.

Андрій Ілларіонов, також, в своїх виступах навів декілька цікавих прикладів, коли дуже схожі країни маючи при цьому приналежність до різних груп країн за індексом економічної свободи досягають кардинально різних результатів. Наприклад, Ботсвана і Заїр, Чилі і Венесуела, Пуерто-Рико і Куба, Південна та Північна Корея. Перші країни в цих парах розвинуті в декілька разів більше ніж другі, а у випадку з Південною та Північною Кореєю, розрив перевищив відмітку в десять разів.

Прес-служба: А що до речі зараз відбувається в економічній та політичній сфері країни, яка приймала учасників конференції, Грузії?

Василь Гацько: В Грузії, як мені здалося, відбуваються серйозні реформи, які торкнулися усіх сфер суспільно-політичного життя починаючи від освіти і закінчуючи економікою, судовою системою. Серйозні кроки здійснюються у боротьбі з корупцією. Але, як ми знаємо, Грузія опинилася зараз у дуже складній економічній ситуації. В умовах економічної блокади з боку Росії, сьогоднішній владі Грузії необхідно багато чого зробити щоб уникнути кризи.

Прес-служба: Чи сподобалася Вам столиця Грузії Тбілісі?

Василь Гацько: Так, дуже. Грузія в цілому дуже колоритна і красива країна, а люди відрізняються особливою гостинністю. Це, безперечно, створює дуже приємну атмосферу під час перебування там і залишає позитивні спогади про країну на тривалий час.

Прес-служба: Дякуємо за Ваші коментарі.

Василь Гацько: І Вам дякую. http://www.cdyu.org

Авіаквитки не дешевшатимуть

Ціни на авіапаливо підіймаються. Дві найбільші українські авіакомпанії - «АероСвіт» і МАУ - попередили про підвищення цін на авіаквитки і припинення польотів по деяких напрямках.

Згідно з до офіційними повідомленнями, які авіакомпанії отримали від постачальників авіапалива, ціни зростуть на 20-25%. «Подорожчання авіапалива мотивується діями російських нафтових компаній і українських посередників у поставках нафтопродуктів», - говориться в спільній заяві авіакомпаній.

Авіакомпанії «АероСвіт» і МАУ мають намір у судовому порядку оскаржити дії постачальників авіаційного палива й вимагатимуть відшкодування збитків, понесених внаслідок дій нафтових компаній і посередників, пише сьогодні газета «Дело».

Високі ціни на паливо загрожують зірвати плани авіакомпаній по зниженню цін на рейси в середині країни.

«У випадку припинення поставок авіапалива за колишньою ціною, передбаченої діючими договорами, «АероСвіт» буде змушена переглянути свою виробничу програму», - повідомив прес-секретар авіакомпанії Сергій Куций. Зокрема, перевізник може відмовитися від введеної в жовтні-листопаді цього року системи знижених тарифів на польоти.

Президент компанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) Юрій Мирошніков також відзначив, що «подальшого зниження цін на авіаквитки в такій ситуації не буде». На думку Мирошнікова, ріст цін на авіапаливо не пов'язаний з амбіціями компаній-трейдеров. «Це не провина заправних фірм, з якими ми працюємо. Я так розумію, що це не від них залежить», - говорить Мирошніков.

Однак з такою думкою згодні не всі авіаперевізники. В інтерв'ю Ринку.biz Костянтин Луценко, диспетчер київського офісу російської авіакомпанії «Аерофлот», сказав, що видатки на пальне становлять лише однієї п'яту вартості квитків. «Тому навіть 25% подорожчання пального приведе всього до 5% подорожчання квитків», - сказав він.

Як пише газета «ДЕЛО», авіапаливо подорожчало із приходом на цей ринок компанії «Укргаз-Энерго». Однак у компанії пояснюють підвищення цін бажанням інших постачальників заробити надприбуток: «Підвищення цін з боку операторів можна пояснити лише тим, що раніше на кожній тонні продаваного авіапалива вони заробляли $200 і зараз не бажають їх втрачати», - сказали в прес-службі « Укргаз-Энерго».

Нагадаємо, «Укргаз-Энерго» у жовтні початку поставки нафти на «Укртатнафту» (Кременчуцький НПЗ). За місяць компанія поставила 153 тис. тонн нафти.

Експерти припускають, що підвищення цін на авіапаливо може бути пов'язане з наміром компанії « Укргаз-Энерго» усунути посередника - «Новойл». «Тим більше що Лук-Авіакомпанії Ойл» уже купує паливо прямо в «Укргаз-Энерго», - повідомив один з експертів ринку.

Тим часом «АероСвіт» оголосив не тільки про можливе підвищення цін на ряді маршрутів. Компанія готова припинити польоти в тих напрямках, «на які пасажири не зможуть оплатити перевезення за ціною, що відповідає завищеним запитам топливозаправляльних компаній», - відзначає Куций.

У той же час перевізникам східних і південних областей України, що закуповує паливо в компанії « ТНК-ВР» (володіє Лисичанським НПЗ), ріст цін не загрожує. «У нас ціни на колишньому рівні, і підвищувати їх поки ніхто не збирається», - повідомив представник компанії «Донбасаеро» (Донецьк).

Міс Земля-2006

Хоча у світі все ще існує мода на мулаток і жінок східноазіатського типу, слов’янська краса потроху завойовує своїх шанувальників. Доказом цього може бути фінал конкурсу "Міс земля-2006", який пройшов на острові Боракай. Хоча переможницею у змаганні стала Міс Чилі Хіл Хернандез, українка Карина Харчинська теж не лишилася без уваги. Отже, результати конкурсу такі: Міс Земля-2006 – міс Чилі, перша віце-міс - міс Індії, друга віце-міс – міс Філіппіни, третя віце-міс - представниця Венесуели. Приз за кращу вечірню сукню дістався міс Індії, а от віце-міс вечірня сукня стала міс Україна Карина Харчинська. Саме її вбрання було відзначено найсуворішими модними критиками як одне з найкращих серед сотні вечірніх суконь інших конкурсанток. Також Карина була визнана однією з кращих у купальнику. Крім того, модні експерти визнали Карину однією з переможниць у номінації Еаrth's Fashion Queen, що говорить про те, що гардероб українки був на найвищому рівні. А національний директор Міс Земля в Україні Діана Старкова одержала особисту подяку від президента конкурсу Міс Земля, де йдеться про те, що Міс Україна була однією з найкраще підготовлених учасниць. Критики кажуть, що Карина показала гарний результат. В Україну дівчина повернеться 28 листопада. А вже в грудні почнеться прийом заявок для участі в національному відборі Міс Україна Земля-2007. До речі, успіх українок на цьому конкурсі можна назвати вже сталим. Минулого року Міс Україна Земля-2005 Євгенія Руденко завоювала на Філіппінах перше місце в номінації "Міс Талант".

Українська модель Діана Старкова перемогла у нетрадиційному конкурсі краси Міс Футбол Світу – 2006.

Головним туром конкурсу, який і відрізняв його від інших, був танок із футбольними м’ячами. При чому танцювати учасниці конкурсу мали в купальниках, пошитих за мотивами національних збірних команд. Діана Старкова мала перевагу, оскільки є майстром спорту з художньої гімнастики. Саме тому, пригадавши свій досвід, вона впоралася з цим конкурсом. За свою перемогу Старкова отримала рекламні контракти з компаніями "Merc Aorel", подорож до Італії та Шанхаю, а також ексклюзивні вироби з хутра. Але це не перший конкурс, в якому було оцінено красу Діани. Ще у 2004 році вона перемогла на конкурсі Міс-бікіні всесвіт. Діана була обличчям таких відомих брендів як "Kettler", "Chopard", "Louis Vuitton" та інших.

«В майбутньому вислів «Я закінчив Школу молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» стане поширеним в колах успішних, патріотично-ор

Прес-служба: Василю, на сайті організації в розділі «Школа лідерства» нещодавно були розміщені домашні завдання учасників проекту ХДМУ «Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!», серед них немало цікавих робіт. Чи можете Ви розповісти про те, які цілі переслідували організатори проекту, і взагалі про концепцію домашніх завдань?

Василь Гацько: Почну з того, що протягом всього навчання учасники проекту мають виконати три домашніх завдання, два з яких є теоретичними і виконуються між першим і другим семінаром, одне – практичним, яке виконується між другим і третім семінаром.

Варто відзначити, що виконання домашніх завдань не є обов’язковим, тобто вони є такими, що виконуються за бажанням учасників проекту. Проте, їх наявність та якість є однією з беззаперечних передумов для того, щоб «школяр» був відібраний на заключний семінар, в якому візьмуть участь по 8 найактивніших учасників з кожної області, де проходить проект.

Кожне завдання має свої особливі цілі, але в цілому всі вони є невід’ємними елементами системи навчання та закріплення матеріалів в межах нашого проекту.

Прес-служба: Чи можете Ви більш детально зупинитися на кожному з завдань?

Василь Гацько: Так, звичайно. Першим завданням, яке ставилося учасникам проекту було «Розробити, як мінімум, три власні критерії оцінки лідерських якостей відомих історичних постатей, віднайти три історичні постаті України, які повністю відповідають всім розробленими учасниками критеріям і три, які не відповідають жодному з них, обґрунтувати чому були обрані саме ці постаті».

По-перше, це завдання було спрямовано на закріплення того теоретичного матеріалу, який ми пройшли з ними на першому семінарі, а це і якості лідера, його характерні риси та ознаки, феномен лідерства, відмінність підходів до визначення «лідерства» на різних історичних етапах. По-друге, треба сказати, що виконання домашніх завдань стимулює учасників проекту відкрити книжки з історії України, віднайти певні відомості про ту чи іншу історичну постать нашої країни, проаналізувати ці дані, подумати, приділити час врешті-решт поновленню знань про наших пращурів.

Прес-служба: Чому саме історичні постаті України, а ні скажемо світу, або Європи?

Василь Гацько: На мою думку і на переконання представників Оргкомітету Школи, починати треба з найближчого. І, до речі, не лише в нашому проекті, а в освіті взагалі. Інакше, тоді часто зустрічаємося з випадками на кшталт тих, коли мої друзі з Луганщини, де я народився і виріс, знають іноземну мову, наприклад англійську, значно краще української, що є державною мовою країни, громадянами якої ми є.

Прес-служба: А чому в другому завданні мова пішла про «ідеального українського патріота»?

Василь Гацько: Тут спочатку треба процитувати мету проекту, яка звучить так: «Сприяти розвиткові лідерських якостей української молоді в контексті підготовки відповідальної та патріотично-орієнтованої бізнесової та політичної еліти України».

Серед інших повідомлень, яке несе це речення, ми можемо відмітити, що в ньому зустрічається словосполучення «патріотично-орієнтованої… еліти України». На етапі написання концепції проекту, ми ставили для себе чітке завдання, яке полягало в тому, що будь-який український ресурс будь-то часовий, фінансовий, інформаційний, людський, інший, кожна краплинка зусиль та енергії організаторів має бути витрачена ефективно для української держави. Окрім того, було б, напевно дивним, якщо б ми допомагали Україні, в тому числі її державному бюджету, витрачати кошти на розвиток лідерських якостей молоді, яка має вороже ставлення до цієї країни. Це може бути завданням інших організацій і інших країн. У ХДМУ інші цілі.

Проте, для того, щоб реалізовувати заплановане, я в даному випадку маю на увазі підготовку патріотично-орієнтованої еліти України, необхідно спочатку було дати відповідь в першу чергу собі «А хто ж такий цей патріотично-орієнтований представник молодого покоління нашої держави?». І ми знайшли відповідь.

Сьогодні ж за соціологічними опитуваннями так чи інакше понад 70% громадян України вважають себе патріотами. Тоді постає питання а чому, власне, в країні де такий високий відсоток патріотів, існує стільки резонансних тем, які розривають українське суспільство?

Прес-служба: Виходить, що цінності у патріотів в різних куточках України різні?

Василь Гацько: Ні. Насправді, на мою думку, респондент просто не знає що ж це таке «патріотизм», не знайомий з його критеріями. Йому важко визначити чи є він таким чи ні. Окрім того, назвати себе не патріотом просто соромно.

Прес-служба: То хто ж є українським патріотом на Вашу думку і які Ви критерії використовуєте для оцінювання себе, або інших на предмет належності до патріотів України?

Василь Гацько: Перед тим, як я дам власне визначення слова «патріотизм», я наведу декілька прикладів, які зустрічаються в нових словниках різних країн-видавців. Наприклад, «Большой энциклопедический словарь» (Росія) говорить, що «Патриотизм – любовь к родине, привязанность к месту своего рождения, месту жительства», а «Новий тлумачний словник української мови» містить в собі таке визначення: «Патріот – це той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги».

І в першому, і в другому випадку мова йде про «любов», а в українському визначенні ще й додається «готовність…». Проте, що таке любов? Це емоційна прив’язаність, яка може ніколи не перевтілитися або підкріпитися дією. Тому, на мою думку, першою ознакою патріота України має бути не лише любов, а й щоденна дія.

По-друге, в обох визначеннях використовується слово «Батьківщина», яке, в першу чергу, означає місце народження, що, на мою думку, також, є розмитим і нечітким поняттям в даному випадку. Трошки далі пішли англійці, які в Оксфордському словнику замість слова «Батьківшина» поставили слово «країна». І це є більш доцільним, адже це вже додає визначенню чітких рис. Тому що, наприклад, любити вже треба не просто місце, де ти народився, а країну, словом синонімом якої є слово держава. Держава, яка має свої атрибути, серед яких й мова, кордони!

От якщо б саме ці критерії були покладені в основу оцінки людиною себе на предмет того, чи вона має право володіти таким почесним званням чи ні, то виявилося б що патріотів значно менше. А з іншого боку, кожен з нас тоді знав би до чого йому прагнути і як вдосконалювати себе, щоб те, що він декларує для себе, відповідало реальності.

Отже, до визначення. Патріот – це той, хто любить свою країну і постійно реалізовує свою любов дією!

Прес-служба: Василю, скажіть, будь-ласка, чи обговоренню питання патріотизму приділяється окремий час чи оргкомітет Школи просто забезпечує матеріалами учасників проекту для опрацювання поза межами семінарів?

Василь Гацько: Програма Школи передбачає час для обговорення домашніх завдань на семінарі. Зокрема, про патріотизм ми говорили вже після того як всі роботи учасників були написані і надіслані нам. Це було на початку другого семінару.

Прес-служба: Судячи з того, як гучно пройшли практичні домашні завдання, можна сказати, що їх виконали успішно, так?

Василь Гацько: Ви правильно відмітили, що третє завдання було практичним. Воно полягало у визначенні ними локальної проблеми в області та повне або часткове вирішення її невеликою групою людей у трьохтижневий термін. Вирішення проблеми мало бути висвітлене у ЗМІ.

Результати, як ми і очікували, були дуже високими.

Прес-служба: Тобто Ви хочете сказати, що результати були прогнозовані для Вас?

Василь Гацько: Жодного сумніву не мав, що вони впораються. На моє переконання кожен з них є Локомотивом українського суспільства. Вони знаходяться попереду. І вже завтра вони поведуть за собою великі состави. Вони ведуть Україну в майбутнє. До того ж, переконаний в правильному напрямку.

Прес-служба: Можете розповісти що саме відбувалося в регіонах?

Василь Гацько: Перші реалізовували практичне завдання Дніпропетровці. Вони розпочали соціальну акцію «Намалюй своє щастя», цільовою аудиторією якого є діти-сироти. Пройшов лише перший з дев’яти запланованих етапів. Учасники проекту поєднали можливі ресурси і зусилля, в тому числі своїх громадських осередків – органів студентського самоврядування, асоціації молодих художників Дніпропетровська, долучили інших бажаючих. Вважаю, що розпочата справа є надзвичайно важливою для українського суспільства і, особливо, для тих діточок, які отримують тепло в процесі реалізації цього проекту. Виконали вони вимогу організаторів і щодо інформаційного висвітлення заходу. Проекту було приділено більш ніж достатньо уваги на місцевому «27» телеканалі, що є філією телеканалу «Тоніс», його перебіг висвітлювали деякі інформаційні агентства, Інтернет-сайти, друковані ЗМІ Дніпропетровська.

Другими домашні завдання робили Одесити. Їх акція «Казочка про 15 гривень» зробила багато шуму в їх області, адже була спрямована на боротьбу з хабарництвом, здирництвом та хамським поводження медперсоналу студентської поліклініки. Творчий підхід у подоланні проблеми забезпечив її організаторів гідною увагою ЗМІ. Акцію висвітлював НТН, декілька місцевих телеканалів, інформаційних агентств, ФМ-радіостанцій, газет, Інтернет-сайтів. Наразі, наскільки мені відомо, відбуваються переговори між учасниками проекту, які утворили ініціативну групу по боротьбі з вказаними проблемами, та адміністраціями ВНЗ та поліклініки. Їх кінцевою метою є скасування незаконних поборів.

І третє домашнє завдання виконували Харків’яни, які організували громадську молодіжну вуличну акцію «День молодіжної національної свідомості «Почни з себе – зміни країну!». Це, по великому рахунку, був великомасштабний флешмоб, реалізація якого прикула увагу неймовірної кількості ЗМІ. Окрім місцевих засобів масової інформації, його висвітлювали декілька загальнонаціональних телеканалів. Акція полягала в тому, що учасники проекту разом із залученими людьми розповсюджували протягом всього дня листівки з текстом Українського Гімну і закликом говорити українською, любити нашу країну, а у вечері всі, хто залишився небайдужим після розмов з організаторами заходу, зібралися на одній з центральних площ міста і в один голос заспівали Український Гімн. Примітно, що цей захід прорвав інформаційний простір і посунув такі події, знайшовши місце серед них, як День свободи, прийом Президента в Маріїнському палаці, День корупції в Уряді та інші. Варто відмітити, що проведення акції не було пов’язано з річницею Помаранчевої Революції. Зараз учасники проекту в Харкові планують започаткувати такий день щорічним святом в їх місті.

Прес-служба: Чи зустрілися учасники проекту з якимось проблемами під час реалізації домашнього завдання?

Василь Гацько: Враховуючи те, що домашні завдання виконанні, то можна зробити висновок, що перешкоди, які могли виникнути є подоланими. Проте, на превеликий жаль, є проблеми, які вже з’являються після реалізації проекту.

Прес-служба: Що мається на увазі?

Василь Гацько: Помаранчева Революція не змінила свідомості багатьох людей в нашій країні. І чим далі від Києва, тим менший вплив мала хвиля свободи на свідомість людей. Східних і південних регіонів, судячи зі всього, вона зовсім не досягла. В Одесі і Харкові, наприклад, деяких учасників акцій викликали до адміністрації Вищих навчальних закладів. Нічого особливого, начебто, не відбувається під час цих зустрічей, але керівництво учбових навчальних закладів живе ще догмами і стереотипами Радянського Союзу. Тому, в Харкові за виконання масового гімну, що був заспіваний в межах заходу «Дня молодіжної національної свідомості», адміністрації деяких ВНЗ «на килимі» засуджували студентів, які брали участь в акції, звинувачували їх в тому, що учасники дійства зганьбили навчальний заклад, змушували писати пояснювальні записки. Тобто, нам є над чим працювати.

Прес-служба: Чим концепція Школи молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» відрізняється від інших шкіл лідерства, які діють в Україні?

Василь Гацько: Я, звичайно, не беру учать в тих школах, які зараз проводяться іншими організаціями, але читав про них в Інтернеті, знайомився з їх програмами і матеріалами, які потрапили мені до рук, говорив з декількома їх учасниками. Окрім того, власними очима бачив Школи лідерства в Європі. Зокрема, був учасником довготривалого проекту в Будапешті, який проводив Інститут Роберта Шумана, повноправне членство в якому наша організація отримала нещодавно.

Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» інша. По-перше, надаючи інформацію учасникам, допомагаючи їм набути або вдосконалити певні вміння та навички, ми також показуємо їм можливий напрямок їх реалізації. Цей напрямок –Україна. По-друге, ми передаємо знання в надійні руки, адже, розуміємо, що інформація, вміння її застосовувати часто стає зброєю і може бути спрямована на те, що ми так оберігаємо. По-третє, Школа має стимулюючий характер. Ми говоримо про українське суспільство, про його сучасні проблеми, я маю на увазі ціннісні в першу чергу, і намагаємося створити умови в яких молода людина починає чути свій природній внутрішній голос, який закликає її до дії, змінювати, вдосконалювати себе та навколишній світ. Думаю, що виконанні домашні завдання демонструють те, що ми всі знаходимося на правильному шляху. Головне, тримати цей вогник завжди палаючим.

Прес-служба: Хто розробляв концепцію проведення Школи і ДЗ?

Василь Гацько: Організаційний Комітет Школи. Ми постійно вдосконалюємо, корегуємо певні елементи концепції. Я переконаний, що кожний наступний семінар і кожна наступна школа стає все більш досконалою. Думаю, що в майбутньому вислів «Я закінчив Школу молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» стане поширеним в колах успішних, патріотично-орієнтованих людей України.

Прес-служба: Дякую.

Василь Гацько: І я Вам дякую.

Довідково: проект Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» реалізовується ВМГО Християнсько-демократична молодь України (ХДМУ) за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та партнерської організації ХДМУ Християнсько-демократичної молоді Норвегії.

В межах проекту передбачено проведення 10 семінарів (по 3 семінари в кожній області учасниці (в 2006 році: Дніпропетровська, Одеська та Харківська області) та 1 підсумкового семінару в м. Києві для найактивніших представників трьох областей).

http://www.cdyu.org

Організована ХДМУ Конференція «Роль молоді у зовнішньоінтеграційних процесах держави» стала містком в 2007 рік

Організована ХДМУ Конференція «Роль молоді у зовнішньоінтеграційних процесах держави» стала містком в 2007 рік

Під гаслом «Ми-діємо!» відбулась конференція «Роль молоді у зовнішньоінтеграційних процесах держави», яка стала завершальним і кульмінаційним етапом в 2006 році проекту Християнсько-демократичної молоді України - «Молодь на шляху до Європи». Захід проходив 9-10 грудня у місті Києві. Атмосфера, що два дні панувала в аудиторіях Європейського Університету цілком відповідала гаслу конференції. Більш ніж сто учасників з 12 регіонів України під супроводом провідних фахівців з питань ЄС та НАТО, розробили ухвалили резолюцію та розробили «План дій молоді реалізації зовнішньоінтеграційних стратегій держави».

Заряджена енергією дії промова народного депутату України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції Наталії Прокопович на відкритті заходу задала динамічний тон всій подальшій роботі конференції. Із змістовними промовами перед учасниками, також, виступили: Олександр Стегній - провідний науковий співробітник Інституту соціології Національної Академії Наук України, доктор соціологічних наук; Сергій Лещенко, виконуючий обов’язки начальника відділу аналізу та прогнозування департаменту Європейського союзу Міністерства Закордонних Справ України; Всеволод Собко, начальник відділу департаменту НАТО Міністерства Закордонних Справ України; Олександр Ярема, директор департаменту молодіжної політики міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.

У виступах піднімались актуальні питання переваг та недоліків вступу України в ЄС та НАТО, ставлення населення України до цих організацій, важливість взаємодії молодіжного громадського сектору з органами державної влади. Але головним результатом конференції став перехід від декларативних заяв та прогнозів до реальної роботи над системою першочергових заходів для сприяння реалізації зовнішньоінтеграційних стратегій держави. Молоді кияни, представники Херсонської, Полтавської, Сумської, Одеської, Черкаської, Дніпропетровської, Луганської, Харківської, Запорізької, Тернопільської та Житомирської областей, серед яких були як учасники обласних семінарів проекту, активісти ХДМУ, так і представники багатьох інших громадських організацій розділились на три секції щоб в робочих групах опрацювати окремі елементи відповідного «Плану дій». Робота велась у трьох напрямках:

1. Можливості та потенціал молодіжного громадського сектору в сприянні інтеграції до ЄС та НАТО

2. Роль молодіжного громадського сектору в інформаційно-просвітницькій кампанії щодо ЄС та НАТО.

3. Інтенсифікація співпраці молодіжного громадського сектору з державними органами влади та закордонними партнерами.

За словами керівника проекту Анатолія Короля: «…результати роботи у секціях приємно вражають. Очевидно, що сьогодні молодь вже не задовольняється загальними уявленнями про ключові питання державного будівництва, а намагається глибино вникати в проблему, пропонуючи свої шляхи подальшого розвитку країни. Це устремління молоді, я переконаний, у всій Україні яскраво відображає тверду позицію ХДМУ, що залишає балачки та сумніви в минулому та втілює формулу успіху, що виражена у тезі «Ми - діємо!».

Варто зазначити, що резолюція була одноголосно підтримана всіма учасниками конференції, а «План дій молоді реалізації зовнішньо інтеграційних стратегій держави» буде остаточно затверджено та оприлюднений вже найближчим часом, та головне, що є всі передумови, щоб цей документ став справжньою об’єднуючою ланкою громадського сектору та органів державної влади на шлюху реалізації їх спільних цілей та головної мети - успішної європейської України.

РЕЗОЛЮЦІЯ

всеукраїнської конференції

«Роль молоді у зовнішньоінтеграційних процесах держави»

Молодь як суспільна сила готова спрямовувати свої можливості та потенціал: енергію, цілеспрямованість, патріотичність, творчий підхід, вільнодумство, прагнення до змін, комунікабельність та ентузіазм, на покращення обізнаності громадськості щодо зовнішньополітичного вибору України.

Зважаючи на низький рівень поінформованості українських громадян про сучасний стан та перспективи взаємостосунків України з такими міжнародними інституціями як ЄС та НАТО, їх діяльність, завдання та цілі;

Усвідомлюючи, що дефіцит знань про ці інституції та наявність стереотипів про них спричиняє негативне ставлення українських громадян до ЄС та НАТО та унеможливлює їх свідомий вибір вектору зовнішньої інтеграції України;

Беручи до уваги незацікавленість українського політикуму об’єктивно інформувати українське суспільство про ЄС та НАТО, переваги та недоліки вступу України до них;

Враховуючи запит значної частини громадян України на отримання об’єктивної інформації щодо зовнішньоінтеграційних процесів країни;

Відзначаючи стратегічну мету України щодо членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного Договору та визначну роль молоді в процесі її реалізації;

Прагнучи побудувати громадянське суспільство в Україні та сприяти демократичному розвитку держави

учасники конференції «Роль молоді у зовнішньоінтеграційних процесах держави» ухвалили цю резолюцію і домовились про наступне:

У разі відкритості та готовності органів державної влади до конкретних дій в напрямку об’єктивного інформування українських громадян про ЄС та НАТО:

1. Взяти участь у розробці державної стратегії та ефективних програм інформування українських громадян про європейський та євроатлантичний вибір України, його переваги та недоліки.

2. Об’єднати зусилля громадського сектору, журналістів, експертів, органів державної влади на всіх рівнях у сфері інформування українських громадян про ЄС та НАТО, їх діяльність, завдання та цілі.

3. Залучити активну, небайдужу до зовнішньоінтеграційних процесів держави молодь до розробки та реалізації державної стратегії інформування українських громадян.

4. Взяти на себе відповідальність за реалізацію «Плану дій молоді», розробленого на даній конференції.

5. Співпрацювати з міжнародними організаціями з метою запозичення досвіду об’єктивного інформування громадян.

Окрім того, у випадку небажання органів державної влади надавати об’єктивну інформацію, ігнорування ними виконання законодавчих актів, що засвідчують європейський та євроатлантичний вибір української держави, або поширення неправдивої інформації щодо зовнішньополітичного вибору України зобов’язуємося:

6. Чинити всіма дозволеними українським законодавством методами громадський тиск на них паралельно втілюючи в життя напрацьовані нами на конференції та вже після неї ідеї та ініціативи.

Ми – діємо!

http://www.cdyu.org

Християнсько-демократична молодь України стала повноправним членом Об’єднання «Інститут Роберта Шумана»

Християнсько-демократична молодь України стала повноправним членом Об’єднання «Інститут Роберта Шумана»

23 жовтня 2006 року в Страсбурзі Міжнародне Правління Об’єднання «Інститут Роберта Шумана» прийняло рішення надати статус повноправного члена цієї організації Християнсько-демократичній молоді України, про що ХДМУ на цьому тижні отримала письмове підтвердження.

Таким чином, Інститут Роберта Шумана став третьою міжнародною організацією після Молоді Європейської Народної Партії (YEPP) та Демократичної Молодіжної Співдружності Європи (DEMYC), повноправне членство в якій має Християнсько-демократична молодь України.

Голова ХДМУ Василь Гацько зазначив: «Вступ нашої організації до Об’єднання «Інститут Роберта Шумана» засвідчує подальший розвиток міжнародної діяльності ХДМУ та підсилення її позицій на громадсько-політичному європейському рівні. Враховуючи те, що до вступу ХДМУ в це об’єднання з молодіжних структур входила лише міжнародна загальноєвропейська студентська платформа EDS та те, що його членами є такий гігант європейської політики як Європейська Народна Партія та велика кількість національних партій європейських країн, отримання статусу повноправного члена є беззаперечним успіхом для нашої організації. Окрім того, ХДМУ є єдиним представником України в цій структурі. Вже найближчим часом ми підготуємо пропозиції по співробітництву з Інститутом та зробимо їх публічну презентацію».

Довідково: «Об’єднання Інституту Роберта Шумана за Розвиток Демократії у Центральній та Східній Європі» було засновано у 1995 році Європейським Союзом Християнських Демократів, Фундацією Роберта Шумана у Люксембурзі, Фундацією Європейських Досліджень, Європейською Народною Партією та національними партіями і організаціями як заміна «Християнсько-Демократичної Академії Центральної та Східної Європи». Основними завданнями інституту є стабілізація та розвиток демократичних політичних систем та систем ринкової конкуренції.

Молодь Європейської Народної Партії (YEPP) - є молодіжною організацією Європейської Народної партії і об’єднує понад 48 правоцентристських молодіжних політичних організацій з понад 35 країн Європи. Заснована в 1997 році.

Демократична Молодіжна Співдружність Європи (DEMYC) – це міжнародна організація, яка об’єднує молодіжні організації Християнсько-демократичного та Консервативного ідеологічних спрямувань Європи. Заснована в 1964 році.

Європейська Народна Партія (EPP):

- об’єднує 69 правоцентристських партій-членів з 37 країн;

- має 16 керівників урядів (10 в ЄС + 6 в країнах, що не є членами ЄС);

- 9 Єврокомісарів (включаючи Президента Європейської комісії);

- має найбільшу Групу в Європейському Парламенті, яка включає 264 європарламентаря.

http://www.cdyu.org

Китайські лікарні обвинувачуються в обмані й убивстві своїх пацієнтів

Вень Хуа. Велика Епоха, Китай

Китайські ЗМІ недавно широко освітили гучний судовий процес про злочинну недбалість у медицині. Відповідно до повідомлень, лікарі лікарень Шанхаю та Чженьцзяна провінції Цзянсу переконали здорових людей погодитися на пересадку серця і легенів для того, щоб хірурги могли практикувати свої навички.

За повідомленням «Southern Metropolitan News», судовий процес був початий Хуан Лін - сином померлої пацієнтки Чень Фенін. Хуан звинувачує дві лікарні в обмані його матері, якій запропонували безкоштовну операцію і зробили пересадку органів, хоч вона зовсім не потребувала цього. І все тільки для того, щоб хірург зміг вивчити методику трансплантації.

Чень прийняли у філіал Шанхайської Східної лікарні університету Тунцзі 26 березня 2003 року. Планувалося, що вона повинна була пройти лікування коронарного артеріосклеротичного кардіосклерозу й менопаузи.

"Головний лікар лікарні, Лю Чжунмінь, поставив моїй матері діагноз - легенево-артеріальна гіпертонія і природжена хвороба серця, хоча не було проведено ніякого обстеження, ні рентгена грудної клітки, ні електрокардіограми або ультразвукової кардіограми, - розповідає її син. - І їй ніколи не ставили такий діагноз у жодній іншій лікарні".

За заявою вітчима Хуана, головлікар лікарні сказав Чень, що її серцево-легеневе захворювання досягло граничної стадії, і що пересадка - єдиний спосіб врятувати її, інакше вона проживе не більше трьох місяців.

Хуан сказав, що головною причиною, із якої його мати погодилася на операцію, стала обіцянка лікарні сплатити всі витрати.

Подальші шість місяців Чень чекала, коли знайдуть відповідного донора в Шанхайській Східній лікарні. 21 вересня 2003 року головлікар лікарні оголосив, що знайдено донора у місті Чженьцзян провінції Цзянсу. Чень виписали із Шанхайської Східної лікарні і доставили в Першу Народну Лікарню в Чженьцзян.

Лікар, який спостерігав за матір'ю Хуана, запевнив його, що операція на 100 % безпечна, і він гарантує позитивний результат. Хуан сказав, що перед операцією, жінка на ім'я Сюй Сяопін переконала Чень у тому, що вона отримає хороші органи - серце й легеню. Пізніше, в ході свого розслідування, Хуан виявив, що Сюй у минулому сама була жертвою цієї лікарні. Їй неправильно діагностували серцево-легеневу хворобу і так само запропонували безкоштовну пересадку серця й легені. У результаті операції, яка минула зовсім не так добре, як їй обіцяли, Сюй втратила працездатність, і лікарня стала платити їй за заохочення інших пацієнтів для трансплантацій.

25 вересня Хуану зателефонували з Першої Народної Лікарні і повідомили, що його мати, якій було 49 років, померла. Він примчався в лікарню і пішов прямо в морг, де побачив тіло матері, до якої все ще була приєднана киснева трубка. Її грудна клітка була розкрита і все тіло було в крові. Лікарня стверджує, що Чень померла прямо на операційному столі від різкого відторгнення органів перш, ніж операція була закінчена.

За ті три роки, які минули з того часу, Хуан добре вивчив причину смерті своєї матері. 5 вересня 2005 року він пішов до Народного суду нового району Шанхаю Пудун, щоб почати судовий процес проти Шанхайської Східної лікарні і Першої Народної Лікарні в Чженьцзян.

Хуан поставив у судовому процесі кілька питань, які стосувалися лікування його матері: Чи дійсно для неї була необхідна пересадка серця й легені? Чи підходила тканина донора для пересадки? Чи ці дві лікарні обладнано для проведення трансплантацій? Чи виконував головний лікар лікарні Лю Чжунмінь коли-небудь раніше пересадку органів? У березні 2003 року Лю стверджував, що пані Чень проживе не більше трьох місяців без операції, а операція не була проведена аж до вересня 2003 року. Як же вона прожила шість місяців?

Хуан зажадав, щоб суд провів судову оцінку діагнозу Лю і рішення проведення трансплантації серця й легені. Він також зажадав, щоб лікарня надала результати типу тканин донора. Лікарня співпрацювати відмовилася.

Хуан опублікував історію своєї матері на багатьох популярних китайських веб-сайтах. Він сказав, що після першого слухання суду Шанхайська Східна лікарня була готова врегулювати суперечку без судового розгляду, заплативши 80 000 юанів (приблизно $10 000). Хуан відкинув цю пропозицію, сказавши, що хоче знати правду і перешкодити лікарням заподіювати шкоду іншим пацієнтам.

Справа й досі перебуває на розгляді в суді.

У Китаї проводиться найбільша кількість операцій з трансплантації внутрішніх органів, порівняно з усіма країнами світу. Це дуже прибутковий і не завжди законний бізнес. Для нього постійно потрібні хірурги з відповідними навичками.

Джерело: The Epoch Times (Велика Епоха) [1]

Тисячі апелянтів арештовані в «день ознайомлення громадськості із законодавчою базою»

Фан Сяо і Ян Гуан. Велика Епоха

Вранці 4 грудня, в «день ознайомлення громадськості із законодавчою базою» (Китаю), тисячі протестуючих зібралися біля будівлі телеканалу CCTV, щоб виразити свою незгоду з порушенням цивільних прав жителів Китаю. Також сотні чоловік вийшли для протесту на площі Тяньаньмень та Сіньхуамень. З них 300 демонстрантів, що представляють район Дасін міста Пекіна, відправилися в Джуннанхай. Незабаром апелянтів стали всюди затримувати і відвозити.

Більшість протестуючих зібралися біля будівлі телестанції. Апелянти написали свої звернення на плакатах, а деякі написали їх на своєму одязі. Вони скандували гасла на знак протесту проти брехливої пропаганди, яка поширювалась перед «Днем ознайомлення громадськості із законодавчою базою» (Китаю).

За словами одного з апелянтів, він і ще декілька сотень протестуючих одночасно вишли на площу Тянаньмень о 9:00 ранку. Після чого поліцейські з місцевого відділення попросили їх розійтися.

Коли група демонстрантів від району Дасін досягла західних дверей Джуннанхай, їх також затримали і відвезли у відділення міліції вулиці Фую для подальшого розгляду.

Пан Цай, якого відвезли в це відділення разом з іншими, сказав, що як тільки вони почали свою акцію близько полудня, їх негайно заарештували і відвезли у відділення. Там їх ідентифікували і фотографували. За словами чоловіка, тут було затримано близько 800 чоловік.

О 15:00 поліція почала застосовувати силу до чоловіків і жінок, що зібралися, викликавши на допомогу ще декілька сотень поліцейських і охоронців. Після чого всі протестуючі були арештовані.

Близько 16:30 пана Цай і ще близько 300 протестуючих привезли до невідомої будівлі. Тут знаходилося понад 4 000 заарештованих, яких доставили в 20-ти автобусах. Цай сказав: "Коли мене привезли туди, я побачив багато поліцейських автомобілів і автобусів, набитих людьми. Заарештованих розвозили по різних районах. Деяких відвезли в Пекінський офіс, куди інших - не знаю. Події нагадували 1 жовтня минулого року. Сьогодні я бачив понад 5 000 протестуючих на вулицях".

Пізно увечері, Цай і тисячі інших все ще чекали, коли їм дозволять піти.

Джерело: The Epoch Times (Велика Епоха)[2]

Думати і діяти по-українськи – основний предмет Школи молодого лідера „Почни з себе – зміни країну!”

Випускним вечором закінчується навчання в звичайній школі, а випускними святковими трьома днями увінчалося закінчення Школи молодого лідера „Почни з себе – зміни країну!”.

В п'ятницю 15 грудня можна було зустріти в м. Києві дуже незвичайну групу молодих людей. З щирими усмішками, допитливими очима, сіяючи радістю та впевненістю, з веселими жартами на вустах подорожували визначними місцями столиці 30 активних, найуспішніших дівчат та юнаків. Завітали до Верховної Ради України, погостювали в директора департаменту молодіжної політики Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту Олександра Яреми. Але, навіть, по закінченню приємно втомливого дня на базу „Лідер” в Пущі-Водиці, куди зібралися ці галасливі таланти, ще довго-довго не заходила ніч. Ще б пак, адже там у великому, але затишному залі зібралися на творчий вечір учасники проекту, організатори і поважні гості - колеги ВМГО ХДМУ з Норвегії: Julian T. Calvert, Cathrine Eide, Hilde Ekeberg.

У єдиному колі однодумців можна було досхочу насміятися, адже відгуки про школу, тренерів, шкільні будні лунали в дотепних міні-виставах, жартівливих піснях, казочках, які підготували випускники Одеського, Дніпропетровського, Харківського осередків школи молодого лідера. Це справжнє свято творчості урочисто і водночас надзвичайно ніжно і лірично завершили виконанням козацьких, стрілецьких та інших улюблених пісень українського народу.

Проте субота, як би то не видавалося парадоксальним, стала вже напруженим робочим днем. Тут кожен з учасників мав скласти „комплексний іспит” з усього того, чому їх навчали протягом роботи школи: ораторське мистецтво, вміння переконувати, формувати команду, взаємодіяти в групі, вести дебати, аналізувати ситуацію, шукати найефективніші варіанти вирішення проблеми. Все це, та багато чого іншого, поєднала у собі рольова гра „Лідерство у виборах”.

„Така молодь готова і здатна активно діяти”, – підсумував результати гри Віктор Андрусів, активний учасник проектів ХДМУ.

Цікавою та дискусійною виявилася бесіда з закордонними гостями, що розповіли про норвезьку політичну систему та роль, яку на сьогодні, відіграє в ній молодь. Також, окрема увага була приділена ролі жінок в норвезькій політиці.

Після робочої частини усіх чекала святкова вечеря, нагородження дипломами і пам'ятними подарунками. Випускники підіймали тости «за дружбу», «за успіх», «за процвітання України», теплими усмішками, міцними обіймами висловлювали свою повагу та вдячність організаторам проекту. „Закулісними таємницями” проведення школи учасникам проекту поділилася керівник Секретаріату організації Марина Гацько, адже за кожним успішним семінаром проекту стояла її копітка робота.

Але, напевно, і для учнів, і для організаторів – це було щось більше, ніж просто навчання. Мабуть, саме тому, заключне слово керівника проекту Андрія Сидоренка всі слухали з завмиранням, а більшість випускників школи виявила велике бажання продовжити тісну співпрацю з ХДМУ.

Пишаючись результатами школи, своїми думками ділився голова ХДМУ Василь Гацько: „переконаний, що така розумна, сильна, переповнена оптимізмом і енергією спрямованою на дію молодь має реальну перспективу стати політичною, науковою, творчою та бізнесовою елітою України”.

„ХДМ і її діяльність – це вже родинна справа”, – посміхаючись розповідає Міжнародний секретар, член Правління організації Анатолій Король. Йому важко не повірити, адже першу половину заключного дня проекту, таємниці міста Києва надзвичайно цікаво та захоплююче учасникам семінару розповідали батьки Анатолія: тато - Володимир Петрович і мама - Ніна Володимирівна.

Можна багато говорити про ті проблеми, що існують сьогодні в українському суспільстві, в державі, можна довго сперечатися про патріотизм, про можливості і потенціал молоді, а можна просто діяти, малими, але твердими і успішними кроками наближати вирішення тих чи інших наболілих питань, цілеспрямовано, впевнено, з натхненням і вірою сприяти вихованню нової патріотично-налаштованої української еліти, адже саме вона здатна розвивати процвітаючу Україну. Що для цього потрібно? Лише думати і діяти по-українськи. І це переконливо доводить успішно проведена ВМГО ХДМУ при підтримці Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту Школа молодого лідера „Почни з себе – зміни країну!”.

Довідково: проект Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» реалізовується ВМГО Християнсько-демократична молодь України (ХДМУ) за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та партнерської організації ХДМУ Християнсько-демократичної молоді Норвегії.

В межах проекту передбачено проведення 10 семінарів (по 3 семінари в кожній області учасниці (в 2006 році: Дніпропетровська, Одеська та Харківська області) та 1 підсумкового семінару в м. Києві для найактивніших представників трьох областей).

«Держава зобов’язана здійснювати заходи спрямовані на створення простору спільної ідентичності українців. І працювати необхідно саме

20 грудня у Верховній Раді України відбулося парламентське слухання про становище молоді та перспективи розвитку молодіжної політики в Україні, в якому взяли участь Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту - Віктор Корж, голова комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму - Микола Томенко та представники різних молодіжних громадських організацій.

Від ХДМУ у заході брали участь Голова організації – Василь Гацько та член Правління – Андрій Сидоренко.

Прес-служба ХДМУ попросила дати коментар щодо доповіді міністра та виступів, що лунали у Верховній Раді, керівника організації.

Прес-служба: Василю, доброго дня. Скажіть, будь-ласка, як Ви оцінюєте сьогоднішнє парламентське слухання?

Василь Гацько: В цілому, добре. Сьогодні на слуханнях ми могли почути про деякі проблеми та недоліки молодіжної політики в Україні від виступаючих. Так само, від них пролунало чимало непоганих пропозиції щодо її вдосконалення.

Прес-служба: Назвіть, будь-ласка, основний недолік молодіжної політики України.

Василь Гацько: Перед тим хочу зазначити, що молодіжну політику варто розглядати, в тому числі, з позиції ролей її суб’єктів. І тут варто говорити, що має виправити держава, і що має робити організований молодіжний рух. І якщо роль держави є очевидно високою, то молоді потрібно дедалі більше набувати суб’єктності, тобто припиняти бути лише отримувачем і об’єктом молодіжної політики, а й ставати її автором і виконавцем. Проте, організований молодіжний рух в Україні, на жаль, об’єднує незначну частину молоді. Тому, і держава і громадські організації мають замислитися і знайти відповідь як залучити й іншу (значно більшу) частину молоді до розробки та реалізації молодіжної політики в Україні.

Отже, можу припустити, що низький рівень активності української молоді у розробці та реалізації молодіжної політики України, може претендувати на звання основного її недоліку.

Деякі напрацювання ХДМУ має вже зараз і деякі механізми залучення молоді до вироблення державної політики ми практикуємо сьогодні, проте, зрозуміло, що це лише фрагментарне явище в загальнодержавних масштабах. Саме тому, ми сьогодні обговорюємо в межах організації питання як зробити участь молоді в цих процесах правилом, а не виключенням і готуємо пропозиції до інших громадських організацій і органів державної влади.

Прес-служба: В доповіді Міністра у справах сім’ї, молоді та спорту - Віктора Коржа та у виступі голови комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму - Миколи Томенка було перелічено багато проблем української молоді. Про що, на Вашу думку, не було сказано?

Василь Гацько: В цілому, ті проблеми, які вони винесли на обговорення громадськості є беззаперечно актуальними і наболілими. Адже багато йшлося про такі соціально-незахищені групи як діти-сироти, безпритульні діти, діти-інваліди, йшлося про ВІЛ інфіковану молодь, такі явища як наркоманія, алкоголізм в молодіжному середовищі. Я переконаний, що вирішення цих проблем, також, є полем для діяльності не лише для держави, хоча вона має нести основний тягар роботи спрямованої на подолання або зменшення обсягів цих проблем, а й громадського сектору. Адже ці явища є хворобою всього українського суспільства і кожен з нас має нести відповідальність за її наявність, і кожен з нас має зробити свій внесок у її лікування.

Окрім того, у випадку вирішення соціальних проблем як ніколи постає необхідність об’єднання зусиль всіх, хто потенційно має можливість і готовність їх докладати. І тут наша організація має позитивні приклади.

Християнсько-демократична молодь України разом з Міжконфесійною радою християнської молоді за підтримки Міністерства у справах сімї, молоді та спорту організувала в цьому році літній табір, що став третім за останні три роки, для представників молоді різних християнських конфесій України. Проте, вже в цьому році окрім завдання налагоджувати міжконфесійний діалог ми поставили перед собою і перед його учасниками ще одне - розробити ідеї спрямовані на вирішення проблем згаданих вище соціальних груп.

В підсумку, на цьому таборі молодими християнами з різних конфесій було розроблено 4 соціальні проекти, 2 з яких близько двох місяців тому було презентовано представникам керівництва міністерства, від яких ми почули схвальні відгуки. Переконаний, що у разі успішності це буде чудовим прикладом як молодь, що представляє громадський сектор, церковну спільноту поєднавши свої зусилля з зусиллями держави може ефективно долати, або зменшувати обсяги і масштаби різних соціальних проблем українських дітей та молоді.

Також, на слуханнях і зокрема у виступі Миколи Томенка, йшлося й про житлову проблему української молоді.

Проте, хотілося б, щоб держава спрямовувала свої зусилля не лише на вирішення наявних проблем соціального характеру, а й на ті, які фактично закладають фундамент гармонійного розвитку українського суспільства. Цього як раз і не вистачало у доповідях і промовах.

Прес-служба: А що на Вашу думку закладає цей фундамент?

Василь Гацько: Єдність нації. Наведу Вам один приклад. Дані соціологічного опитування проведеного центром Разумкова декілька місяців тому, яке було спрямовано на вивчення спільної ідентичності громадян України, продемонстрували, що для жителів окремих регіонів представники інших країн є більш близькими за самих українців, але, які проживають в інших регіонах України. Так, наприклад, жителі Сходу та Півдня України вважають жителів Росії більш близькими ніж представників будь-якого іншого регіону України, а жителі Заходу України - жителів Польщі більш близькими за жителів Донбасу.

Після того як я ознайомився з результатами цього дослідження я знайшов відповідь на питання, яке мене хвилювало вже тривалий період часу. Коли рік тому мій друг повернувся з армії, він розповів мені, що після того як в Феодосії висадився російський десант в їх військовій частині часто можна було почути жарт «О, наші висадилися». Це був жарт, але з гіркою долею правди. Сьогодні я розумію, що, наприклад, для мого земляка з Луганщини, представник іншої країни, є більш «своїм» ніж представник іншого регіону України, але так само чітко розумію, що це, в жодному разі, не закладає підґрунтя для єдності країни.

Держава зобов’язана здійснювати заходи спрямовані на створення простору спільної ідентичності українців. І працювати необхідно саме з дітьми і молоддю.

Прес-служба: Які це заходи можуть бути з боку держави?

Василь Гацько: Серед іншого, думаю, що має бути прийнята загальнодержавна програма патріотичного виховання дітей і молоді, яка має фактично боротися з локальним патріотизмом. Любов до місця народження і проживання має стати лише складовою любові до всієї країни і конкретних дій, які підтверджують цю емоційну прив’язаність.

Якщо ми хочемо створити передумови для гармонійного розвитку українського суспільства, то вже сьогодні ми маємо здійснювати комплекс заходів, спрямованих на подолання проблеми розрізненості. Різноманітність українського народу має стати багатством нації, а не передумовою до її розколу.

Прес-служба: Що може громадський сектор в цій сфері?

Василь Гацько: Громадський сектор має стати одним з головних виконавців цієї програми. Елемент патріотичного виховання дітей і молоді має бути присутній скрізь – від освіти до конкретних програм, які реалізовують громадські організації, в томі числі за підтримки держави. І, навіть, в роботі з тими ж самим соціально-незахищеними групами українських дітей і молоді.

Прес-служба: Можете навести конкретний приклад що це може бути?

Василь Гацько: Приклад з нашої діяльності. Школа молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!», яку ми реалізовуємо другий рік поспіль за підтримки міністерства, має в собі елемент патріотичного виховання. Піднімаються історичні питання, питання патріотизму і його реалізації, концепція школи має стимулюючий до дії характер, а напрямок для цієї дії ми визначаємо як вдосконалення нашої країни. Концепція є унікальною, тому, результати є більш ніж успішними.

Друге. Наприклад, працюємо ми з дітьми-сиротами. Ставимо за мету собі соціалізувати їх, адаптувати до умов реального життя, знайти ключ до подолання якихось психологічних проблем цих діточок. То чому одним з багатьох заходів не передбачити відвідування творчих майстерень народного мистецтва у вищих навчальних закладах культурного спрямування? Треба дати можливість дитинці самій виліпити цей глиняний глечик, або змайструвати якийсь народний предмет українського побуту з дерева, поспілкуватися зі студентами, спробувати себе в цьому.

Треба шукати як поєднати ціль патріотичного виховання дітей і молоді з іншими цілями. Переконаний, це є більш ніж реалістично.

Прес-служба: Які напрямки, на Вашу думку, варто було б ще передбачити державі в реалізації молодіжної політики на найближчі декілька років?

Василь Гацько: Існує проблема непоінформованості української молоді про реалізацію державою зовнішньоінтеграційних стратегій. Зокрема, курсу України на повноцінне членство в НАТО.

За дослідженнями центру Разумкова лише 0,02% опитаних громадян вірно відзначили всі вимоги, які висуватиме НАТО до України у випадку її приєднання, та одночасно відкинули вимоги, яких НАТО не висуватиме навіть на рівні рекомендацій. Доказом непоінформованості української молоді є наш особистий досвід анкетування потенційних учасників проекту «Молодь на шляху до Європи!» в регіонах України на етапі їх відбору, яке підтвердило надзвичайно низький рівень її знань про історію, сучасний стан та перспективи взаємостосунків України з НАТО, його діяльність, завдання та цілі.

В той же час понад 49% громадян прагнуть знати більше про цю інституцію.

На моє переконання, держава зобов’язана відреагувати на цей запит і провести виважену кампанію по інформуванню української молоді і українських громадян про сучасний стан та перспективи взаємовідносин України з НАТО, про переваги та недоліки вступу України до цієї інституції.

Окрім того, треба враховувати, що непоінформованість є сьогодні причиною негативного і стереотипного сприйняття НАТО громадянами України. Так, серед 11,7% респондентів, які вказали, що вони не мають жодної інформації про НАТО, проти вступу України до НАТО у разі проведення референдуму проголосувало б 32,5%, а за вступ до НАТО майже в шість разів менше - 5,6%.

Ця ситуація нагадує анекдот, коли іноземець піднімаючи шосту чарку горілки в теплій компанії українців говорить: «Я не знаю, хто такий цей Ваш Будьмо, але пити за нього більше не буду!». Так і у випадку з українським суспільством і його молодіжним сегментом: «Я не знаю хто це є такий ваш НАТО, але вступати Україна туди не буде!».

Я переконаний, що формула «я зовсім не знаю що це є, але воно нам не потрібно» є абсурдною, а ймовірність того, що український народ, користуючись такою формулою, поведе Україну в правильному напрямку є надзвичайно малою.

Прес-служба: Які причини лежать в основі цієї непоінформованості?

Василь Гацько: Низький рівень поінформованості українського молоді зумовлений, в першу чергу, відсутністю політичної волі влади.

Друга причина – це слабкий рівень участі громадського сектору у вирішенні цієї проблеми, що ми намагаємося змінити вже зараз.

Я переконаний, що лише поєднання зусиль держави та громадського сектору на шляху підвищення рівня обізнаності українських громадян в питаннях реалізації зовнішнього курсу України на повноцінне членство в НАТО здатне зламати стереотипи і міфи, які поширені в українському суспільстві, та стати передумовою для поміркованого, об’єктивного і свідомого вибору українського молоді і всього українського народу зовнішнього вектору інтеграції нашої країни. Я маю тверду впевненість, що лише такий вибір може спрямувати Україну в правильному напрямку.

Прес-служба: Дякуємо.

Василь Гацько: Приємно було поспілкуватись.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПОСЛУ АВСТРІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ

Надзвичайному і Повноважному послу

Австрійської Республіки в Україні

Д-р Маркусу ВУКЕТІЧУ

Шановний Д-ре Маркусе!

2 січня 2007 року члена Правління Всеукраїнської молодіжної громадської організації Християнсько-демократична молодь України Андрія Сидоренка викликали на співбесіду до консульства для з’ясування певних деталей щодо його поїздки на молодіжну конференцію «PanAlp07», яку вже четвертий рік поспіль проводить Paneuropabewegung Osterreich в Австрії.

Варто відзначити, що цей захід є вже третім, який у Вашій країні відвідують представники нашої організації протягом останніх двох років, а ХДМУ є єдиною організацією з України, яка має тісну співпрацю з Paneuropabewegung Osterreich.

Враховуючи те, що з шести осіб, яких делегує Християнсько-демократична молодь України до участі в конференції, на співбесіду був викликаний лише один представник групи, що прямує в Австрію, ми були відверто здивовані, але не придали цьому, на превеликий жаль, особливої уваги. Хоча вже зараз, коли Андрій отримав відмітку про відмову в своєму закордонному паспорті, у нас постає питання чим саме він був гіршим за інших членів нашої організації, що отримали ці візи та вранці 3 січня 2007 року вирушають до Республіки Австрії для участі в молодіжному заході?

Якщо Ви переглянете всі документи, які були подані представниками нашої делегації, то Ви, ми переконані, знайдете, що документи перспективного молодого науковця – аспіранта Київського національного економічного університету, активного молодого громадського діяча, молодого підприємця, людини, яка не перший раз виїжджає за кордон, нічим не поступаються іншим, а, можливо, й навпаки. Тоді чому ж, на Вашу думку, працівники консульства так легковажно і беззастережно використали штамп «ПРО ВІДМОВУ» у видачі візи?

Можливо, для них це є черговим відбитком з таким звичним для них формулюванням, але ж для молодої людини, яка розділяє ідею Об’єднаної Європи і щодня здійснює дії спрямовані на її реалізацію, це цілком може стати відбитком в душі і фактично закритими дверима в Європу, до якої ми так прагнемо долучитися. Критерії по яким здійснюється видача дозволів на відвідання Республіки Австрія, так само як і причини відмови Андрію в ньому залишаються для нас невідомими.

Представники Християнсько-демократичної молоді України, яка є повноправним членом таких загальноєвропейських організацій, як Молодь Європейської Народної Партії (YEPP), Демократична Молодіжна Співдружність Європи (DEMYC), Інститут Роберта Шумана (Будапешт), щороку відвідують десятки заходів, які відбуваються в країнах Європейського Союзу. Проте, з таким випадком вибіркового надання віз в консульствах ми не зустрічалися ще ніколи.

На нашу думку, візові режими між країнами ЄС та Україною роз’єднують близьких за цінностями людей і, в сучасних умовах, часто, на превеликий жаль, передбачають собою принизливі для гідності людини процедури. Ми переконані, що вже незабаром наша держава і її громадяни докладуть достатньо зусиль для того, щоб назавжди подолати цей бар’єр, але не хотілося б щоб цей час затьмарювався подібними ситуаціями, які, на наше переконання, носять дискримінаційний характер.

Повідомляємо Вас про те, що даний лист є відкритим і буде розміщений в молодіжному Інтернет-просторі України і Європейського Союзу. Його копію ми надсилаємо до зовнішніх відомств України та Австрії.

Голова організації Василь Гацько