Підтверджена теорія вимирання динозаврів 65 млн. років тому
8 березня 2010
Американські дослідники остаточно підтвердили причину зникнення динозаврів. Група дослідників підтвердила теорію, що падіння величезного астероїда більш ніж 65 мільйонів років тому стало причиною вимирання динозаврів. За даними палеонтологів, астероїд впав в районі півострова Юкатан (сучасна Мексика), в результаті чого утворився кратер Чикшулуб. Доповідь науковців була опублікована в п'ятницю, 5 березня 2010 року в американському журналі «Science».
Ще у 1980 році науковець Луїс Альварес разом із своїм сином Вальтером опублікували дослідження, в якому стверджували, що саме астероїд був причиною загибелі динозаврів. Приблизно в той самий час з'явилося підтверджене існування кратера Чикшулуб у Мексиці і ця теорія отримала наукове визнання. Пізніші дослідження також висували гіпотезу, що причиною вимирання динозаврів могли стати числені виверження вулканів в Індії або падіння декількох астероїдів.
Група науковців зробила хімічний аналіз грунту і археологічних зразків, в котрих була виявлена висока концентрація іридію (які зазвичай знаходяться в астероїдах і метеоритах), які до того ж відносились до приблизного часу падіння астероїда на Землю.
За даними дослідників астероїд сягав приблизно 14 км. завширшки і його удар по поверхні планети дорівнював еквіваленту мільярда ядерних бомб, як та, що впала на Хіросіму. Від безпосереднього удару по поверхні планети відразу загинули більшість тварин і рослин на майже половині континенту. Від зіткнення астероїда, уламки з поверхні землі могли бути підкинуті в атмосферу, а потім падали знову з силою яка дорівнювала вибухам сучасних балістичних ракет.
Падіння астероїда також очевидно викликало значне та швидке підвищення температури атмосфери Землі, що мало б спалити шкіру або пір'я динозаврів, призвести до числених лісових пожеж усіх рослин, які не загинули від безпосереднього зіткнення. Удар по поверхні планети також очевидно викликав землетруси і цунамі в багатьох регіонах; можливо деякі частини континенту від цього занурились в океан.
В місці падіння астероїда, біля півострова Юкатан, ґрунт мав значний вміст сірки, який після зіткнення астероїда мав бути підкинутий в атмосферу, де сірка змішувалася з парами води, утворюючи таким чином дощі сірчаної кислоти і хмари, які протягом приблизно десяти років затемнювали сонце.
