У Мінську спецназ розігнав мітинг опозиції

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

26 березня 2008

Minsk opposition meeting after presidental election 4.JPG

25 березня білоруський спецназ розігнав несанкціонований мітинг опозиції у столиці країни — Мінську. Мітинг опозиції був присвячений так званому Дню свободи, який білоруська опозиція відмічає у роковини проголошення Білоруської народної республіки. Мітинг проводився під забороненими прапорами Білоруської народної республіки та прапорами Євросоюзу. У вівторок під час несанкціонованної акції було арештовано близько 80-ти учасників мітингу, серед них також громадян України та Польщі.

Влада країни дозволила провести мітинг лише біля Національної академії наук, однак учасники акції спробували прорватися до площі Якуба Коласа. МВС країни попередив про неприпустимість порушення маршруту мітингу і на перешкоді цієї акції стали загони міліції та спецназу, які перегородили площу автобусами та вантажівками. При спробі попрямувати до резиденції президента республіки відбулися зутички і протестантів витіснили у підготовлені автобуси. За даними інформаційних агенств у акції брало участь близько 300-400 чоловік.

Подібні святкування відбувалися щорічно і кожного разу супроводжувалися зутичками з міліцією та підрозділами спецназу. Роковини проголошення БНР 25 березня 1918 р. стали щорічною акцією опозиції. Минулого року маніфестація була значно більшою, під час розгону якої було затримано принаймні 1000 чоловік. Акції протесту проти режиму президента Лукашенка були найбільшими після президентських виборів у 2006 році, коли на вулиці вийшли тисячі опонентів режиму. Незважаючи на протест опозиції, президент Лукашенко користується підтримкою більшості населення країни, здебільшого завдяки економічній та політичній стабільності та розвинутій системі соціальної підтримки. Низкою урядів Європи та світу Білорусь вважається остнньою диктатурою Європи з огляду на фактичну заборону політичної діяльності політичних партій та основних свобод та прав людини.




Джерела[ред.]