У відділі природи Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею відкрилася незвична виставка…пташиних гнізд і яєць

2 грудня 2010

Глибоке чашеподібне гніздо великої очеретянки

Чорні, сині й брунатні, малі та великі, з гілок, моху, травинок та навіть дроту. Такі пташині житла. Про них та пернатих мешканців цих «хаток» годинами може розповідати директор краєзнавчої збірні, орнітолог за фахом Ярослав Штиркало. Адже більшість експонатів були зібрані ним. Проте ідея виставки належить завідувачу відділом природи Орисі Кащишин.

«Понад 50 представлених на огляд гнізд зібрані в основному на території Івано-Франківська та сіл Тисменицького й Галицького району, в басейні річки Дністер, – каже пан Штиркало. – Звісно, це не вся багато палітра пташиних жител, які характерні для нашого краю. На Прикарпатті є близько 200 видів птахів. Щоправда, не могли ми й представити тут гнізда, скажімо лелек, бо вони користуються житлом кілька років та й розміри їхніх осель великі, до двох метрів в діаметрі».

«В одному з районів Івано-Франківська я виявив таке гніздо діаметром півметра та вісімдесят сантиметрів заввишки зроблене з… алюмінієвих дротів, інше – з рибальських сіток». Щоправда знімати традиційне сороче гніздо слід дуже обережно, адже гілочки так переплетені, що коли його зрушити з місця, воно може розпастися в руках, – розповідає пан Ярослав. – Найцікавішим в нашій колекції є гніздо ремеза, пташки з родини товстодзьобих синиць. Пернатий оселяється в прибережній зоні та будує гнізда, як правило, на вербах. Звисаючі гілки птах обплутує сухими травинками та кінським волоссям, які перед тим ремез розминає дзьобом та лапками. Із них робиться так званий каркас. На нього накладається пух з очерету. Ця конструкція настільки міцна, що не прогинається під вагою самого птаха та його діток. Вхід у гніздо – збоку. До своєї хатинки ремез залітає знизу».

Окрім гнізд, івано-франківський орнітолог має колекцію пташиних яєць. Вони, за словами пана Ярослава, є індикаторам чистоти довкілля. Коли яйце формується та проходить по яйцепроводу, то вбирає все, що є в довкіллі, чим дихала, що їла пташка. Усе можна дослідити, зробивши хімічний аналіз шкаралупи.

Виставка уже має значний розголос. У музей поспішають чимало відвідувачів, які зачудовані настільки майстерними можуть бути пернаті архітектори.

Джерела

• . «Із якого гнізда пташка?». БРІЗ, 02 грудня 2010