Перший український наносупутник уже на орбіті
26 червня 2014
- 17 лютого 2025: 1 вересня стартував фотоконкурс «Вікі любить пам'ятки»
- 17 лютого 2025: У Києві розпочалась робота восьмої Вікіконференції
- 17 лютого 2025: У Херсоні розпочалася Вікіконференція
- 17 лютого 2025: Українська Вікіпедія сягнула 700 000 статей
- 17 лютого 2025: Вікі любить Землю – 2017. Перші підсумки
- 17 лютого 2025: Українська Вікіпедія передана до Національного архівного фонду
- 17 лютого 2025: Вікіпедисти відзначили найкращі фото природно-заповідного фонду України*10 квітня 2026: Зіркові ювілеї квітня 2026
- 6 квітня 2026: В Одесі відбулися всеукраїнські змагання з компак-спортінгу
- 9 березня 2026: Зіркові ювілеї березня 2026
- 28 січня 2026: 75 років від дня народження леонід каденюк
- 10 липня 2025: Про презентацію науково-публіцистичного видання Миколи Литвина «Від революції до війни (2014-2025)»
- 2 липня 2025: В Укрінформі повідомили про презентацію книги Миколи Литвина «Від революції до війни (2014-2025)»
- 28 червня 2025: Розпочався тридцятий рік історії України з власною Конституцією
- 28 червня 2025: Пасхальний концерт у Полтаві
У НТУУ «КПІ» розроблено наносупутник «PolyITAN-1» формату «Сubesat» (Кубсат) масою приблизно 1 кг і розмірами 10х10х10 см. У ніч проти 20 червня його виведено на навколоземну орбіту.
Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ» під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна. У складі групи розробників — член ГО «Вікімедіа Україна» Євген Коваленко.
«PolyITAN-1» складається з чотирьох модулів-підсистем: модуля енергозабезпечення, модуля радіолінії, модуля управління і модуля корисного навантаження.
Усі модулі, розроблені при створенні цього апарату, можуть бути використані для цілої серії інших супутників.
За словами проректора НТУУ «КПІ» з наукової роботи академіка НАН України Михайла Ільченка, метою запуску супутника «PolyITAN-1» є відпрацювання технологічних режимів польоту; створення та дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів.
Крім того — перевірка енергетики розроблених в університеті сонячних джерел живлення; адаптація до умов космосу і вдосконалення для майбутніх польотів цифрових каналів передачі інформації із супутника на Землю та команд управління ним; дослідження впливу космічного простору на роботу електронних підсистем супутника; дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.
Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено центр з необхідним випробувальним обладнанням.
Результати, отримані в процесі польоту, молоді дослідники використовуватимуть у тому числі й при проектуванні нових конструкцій малих супутників, створення яких передбачено угодами, укладеними НТУУ «КПІ» з іншими університетами.
Власне, цей запуск також здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проекті QB50, в якому брали участь ще кілька десятків університетів.
Тож 19 червня в космос стартували 33 супутники, створені вченими 17 країн світу, і серед них — платформа з пусковими контейнерами QuadPack, розробленими фірмою ISIS (м. Делфт, Нідерланди), в яких містилися університетські мікросупутники.
Наносупутник НТУУ «КПІ» «PolyITAN-1» був розмішений разом із супутниками з Аргентини, Бельгії, Бразилії, Данії, Ізраїлю, Сінгапуру та США.
Вивела в космос всі ці апарати ракета-носій «Дніпро» з пускової бази «Ясний» (Оренбурзька область, Росія) о 23 годині 11 хвилин за місцевим часом.
За 16 хвилин після старту всі вони успішно відійшли від третьої ступені і вийшли на задані орбіти.
Наносупутники — це клас малих штучних супутників Землі, створення яких стало можливим завдяки розвитку мікромініатюризації та нанотехнологій.
Нині вони все частіше використовуються для різноманітних космічних досліджень.