Електронну демократію в Україні може бути впроваджено найближчим часом
- 17 лютого 2025: Електронну демократію в Україні може бути впроваджено найближчим часом
- 17 лютого 2025: Вперше в Україні впровадженню реформ можна навчитися
- 10 липня 2025: Про презентацію науково-публіцистичного видання Миколи Литвина «Від революції до війни (2014-2025)»
- 2 липня 2025: В Укрінформі повідомили про презентацію книги Миколи Литвина «Від революції до війни (2014-2025)»
- 28 червня 2025: Розпочався тридцятий рік історії України з власною Конституцією
- 28 червня 2025: Пасхальний концерт у Полтаві
- 28 червня 2025: З Днем вишиванки, Україно — днем головного оберегу нашої держави
- 28 червня 2025: Завершення навчального року не зовсім звичайних студентів у Полтаві
- 28 червня 2025: Весняні квіти півонії в Полтаві — мистецтво, натхнення і молодість душі
- 28 червня 2025: Видатній полтавець, художник та громадській діяч, борець за прийняття нової Конституції України О. І. Келим

7 квітня 2015
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, що мають забезпечити прямий вплив громадян на державну політику шляхом електронних петицій. Про це під час круглого столу повідомили автори законопроектів та експерти у галузі.
| « | Мова йде про нову модель демократії. Про демократію у світі, де багато суспільно важливих речей визначаються сучасними технологіями, | » |
— зазначає Сергій Лобойко, керівник центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії.
Впровадження так званої електронної демократії, що має здійснитися шляхом прийняття та імплементації відповідного законодавства, є складником медійної реформи, погодженої експертами, зокрема, ініціативою Реанімаційний пакет реформ, із державною владою.
Зареєстровані законопроекти (законопроект № 2299, внесений Президентом України, та законопроект № 2299-1 — альтернативний йому) мають на меті прирівняти звернення громадян в електронному вигляді – до паперових, а також ввести в Україні поняття «е-петиція» за аналогією до практики інших держав. На відміну від багатьох інших країн світу, в Україні планується законодавчо закріпити навіть такі електронні петиції, що подані з сайтів громадських платформ, а не тільки органів державної влади.
За словами експертів, впровадження електронних петицій має створити умови для прямого впливу громадян на політику як загальнодержавного, так і місцевого рівня. Також цей інструмент позбавить державних апарат надмірних фінансових та часових витрат на рутинну обробку паперових документів.
| « | Інструмент електронних петицій має бути зручним, перш за все, для громадян, а не для органів влади. Найважливішим є зараз запуск механізму одразу після прийняття відповідного закону. Треба усунути ризики, щоб не було зневіри щодо механізму на самому початку, | » |
— зауважує експерт Реанімаційного пакету реформ з питань електронної демократії Діана Проценко.
До ризиків, громадські експерти відносять, зокрема, наявність у президентському законопроекті ідеї премодерації петицій перед публікацією певним адміністратором, чия компетентність та прозорість роботи є під сумнівом.
Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, натомість, зробив зауваження щодо альтернативного законопроекту 2299-1. За його словами, принциповим недоліком є обов'язковість цифрового підпису — що створює потенційне джерело корупції в цій системі.
Обидва законопроекти наразі надано для ознайомлення профільним парламентським комітетам, після чого вони мають бути направлені до Верховної Ради для голосування у першому читанні.
Нині понад 70 держав у світі використовують електронні петиції для залучення громадян до участі у політиці. Дослідження цінностей World Values Survey (2010–2014) показало, що підписували петицію близько 68% людей, які живуть у Швеції, 72,6% у Швейцарії, 70% в Австралії, 60% в США і 68,2% у Великій Британії.[1]
| Авторський репортаж |
|---|
| Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації. |
- ↑ З пояснювальної записки до законопроекту №2299