Космічний апарат Вояджер-1 поки не залишив Сонячну систему

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Voyager.jpg
Інші новини астрономії
Місцерозташування астрономії

Карта, що показує місце розташування астрономії

Також завітайте на портал «астрономія»
астрономія


21 березня 2013

Науковці Каліфорнійського інституту технологій, що працює за програмами НАСА, повідомили, що автоматичний зонд Voyager-1, запущений 35 років тому, поки не залишав меж Сонячної системи. Вони спростували повідомлення від 20 березня 2013 року, за яким апарат Voyager-1 став першим штучним об'єктом, який минув кордон Сонячної системи. [1]. Інформація про це була оприлюднена у статті журналу Американського союзу геофізиків. На основі аналізу даних, переданих космічним апаратом на Землю, автори статті прийшли до висновку про те, що автоматичний зонд що Voyager-1 перейшов у новий регіон геліосфери. Кількість протонів та альфа-частинок сонячного походження, що бомбардували зонд скоротилася в 300-500 разів, а інтенсивність галактичних променів зросла в два рази. Автори не стверджували, що апарат вийшов за межі геліосфери, однак журнал розіслав прес-реліз з таким заголовком.

Фото Землі з відстані 6.4 мільярди кілометрів. Земля виглядає як маленька точка в смузі розсіяного сонячного світла

Провідний співробітник Каліфорнійського інституту технологій Едвард Стоун підкреслив:

« У науковій команді, що займається цим проектом, існує консенсус з приводу того, що Voyager-1 поки не покинув Сонячну систему і не досяг міжзоряного простору. »

Він нагадав, що в грудні 2012 року автоматичний зонд дістався до перехідної зони на межі геліосфери, де з'єднуються силові лінії магнітних полів Сонця і міжзоряного простору:

« Зміна напрямку силових ліній магнітного поля є останнім ключовим показником того, що міжзоряний простір досягнуто, однак такої зміни поки не спостерігалося »

Космічний зонд Voyager-1 був запущений 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи, планет Юпітер і Сатурн, їхніх супутників та кілець, а також простору за межами Сонячної системи.

Траекторія польоту Вояджера 1, великі планети забезпечили додаткове гравітаційне прискорення апарату

На сьогодні, Voyager-1 є найвіддаленішим від Землі об'єктом, що був створений людиною.[2] Зонд й досі перебуває в робочому стані, отримуючи енергію від трьох радіоізотопних термоелектричних генераторів, котрі, як очікується, вироблятимуть достатньо електричної енергії для зв'язку з Землею до 2025 року.

Поточне завдання зонду полягає в досягненні та досліджені геліопаузи, границі нашої зоряної системи, а також у виміру елементарних часток у сонячному вітрі та міжзоряному просторі. Якщо Вояджер 1 залишиться в робочому стані після виходу за межі геліопаузи (ставши в такий спосіб першим зробленим людиною об'єктом, що вийшов за межі нашої зоряної системи), науковці отримають результати перших безпосередніх вимірів умов у міжзоряному просторі, що може надати підказки до питань виникнення та природи Всесвіту. На цій відстані сигнали від Вояджера 1 досягають центру керування Jet Propulsion Laboratory за 14 годин. Вояджер 1 рухається за гіперболічною траєкторією та досяг третьої космічної швидкості, що означає, що його орбіта не повернеться назад до Сонячної системи.

Примітки[ред.]

Джерело[ред.]

«NASA "повернула" Voyager-1 в Сонячну систему». Дзеркало тижня, «Сообщение о выходе Voyager-1 за пределы гелиосферы оказалось преждевременным». ',