Лідерам Колумбії, Венесуели та Еквадору вдалося врегулювати латиноамериканську дипломатичну кризу

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

8 березня 2008

Co-map.png

7 березня 2008 р. на саміті лідерів Групи Ріо у Домініканській Республіці лідерам Колумбії, Еквадору та Венесуели вдалося улагодити протиріччя між їхніми країнами і навіть потиснути один одному руки. Латиноамериканська криза, яка тривала протягом останнього тижня і мало не втягнула три країни у збройний конфлікт була проголошена вирішеною.

Протиріччя між трьома латиноамериканськими країнами виникли у результаті операції збройних сил Колумбії на території сусіднього Евадору, у результаті якої було вбито одного з лідерів повстанської організації ФАРК. Еквадор і сусідня Венесуела у відповідь на очевидне порушення теріторіального суверенітету країни розірвали дипломатичні відносини з Колумбією і почали дислокацію збройних сил на кордонах з нею. Дипломатичні відносини також пізніше розірвала і Нікарагуа, а лідери багатьох інших країн регіону висловили підтримку лідерові Еквадору Рафаелю Корреа. Сесія Організації Американських Держав у своєму рішенні також засудила дії Колумбії, яка опинилася у скрутному політичному становищі і в такій ситуації могла розраховувати на підтримку майже виключно Сполучених Штатів.

Колумбія веде війну проти повстанської, марксистської організації ФАРК вже протягом останніх 40 років. Лише за президенства Альваро Урібе були вжиті дійові заходи по знищенню керівництва організації та обмеження її діяльності в країні. Поряд з ліквідацією одного з лідерів організації 1 березня, що спричинило цю кризу, міністр оборони Колумбії проінформував саміт про вбивство іншого провідного повстанця днем раніше, що ще більше ослабило організацію та укріпило позицію уряду.

Саміт лідерів Групи Ріо у Домініканській Республіці мав зосередитися на обговоренні питань співпраці у галузі енергетики — натомість головним питанням стала гостра дипломатична криза між декількома членами організації і Колумбією. Початок дискусій був дещо емоційним — президенти країн обмінялися взаємними звинуваченнями: президента Колумбії Урібе звинуватили в агресії, а він у свою чергу звинуватив президентів Еквадору та Венесуели у співпраці з повстанською організацією ФАРК. Зустріч на вищому рівні транслювалася наживо у багатьох латиноамериканських країнах і ключовим моментом зустрічі стало потискання рук між президентами трьох країн, котрим вдалося домовитися про урегулювання конфлікту і проголосити його вирішеним. За загальної підтримки лідерів інших країн було проголошено, що дипломатичні відносини між Колумбією, Венесуелою, Еквадором та Нікарагуа будуть відновлені у повному обсязі.

У заключному рішенні зустрічі підтверджувалося, що президент Колумбії Урібе офіційно вибачився за військову операцію в сусідній країні і пообіцяв надалі утримуватися від дій, які могли б розцінюватия як замах на територіальний суверенітет сусідніх країн. В той самий час лідери інших країн підтвердили рішучість протидіяти діяльності незаконних збройних формувань на своїх територіях.




Див. також[ред.]

Джерела[ред.]