Остання путь Євгена Сверстюка

4 грудня 2014

Культура

• 4 лютого 2024: Структура Щастя припинила існування
• 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
• 22 листопада 2023: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
• 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців

Україна

• 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
• 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
• 31 березня 2023: Нова парадигма безпеки для фінансових установ з урахуванням людського фактору
• 25 березня 2023: Російсько-українська війна 23 березня 2023 (фоторепортаж)

Київ

• 22 листопада 2023: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
• 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
• 1 грудня 2022: Пішов у вічність видатний музикант Анатолій Молотай
• 6 листопада 2022: Відбулося перше засідання в форматі «Київська ініціатива» за участю радників глав держав та урядів країн Східної Європи та Балтії

1 грудня 2014 року відійшов у вічність великий український подвижник Євген Сверстюк — письменник, філософ, в'язень сумління, засновник та незмінний з 1989 року головний редактор православної газети «Наша віра», член Ініціативної групи «Першого грудня».

4 грудня його проводжали у останню путь. За заповітом покійного, чин похорону відбувся у церкві Різдва Богородиці УАПЦ на Совках (вул. Каменярів, 13-15). Там з ним прощалися, зокрема, Святійший Патріарх Святослав та Блаженнійший Кир Любомир (з УГКЦ)

З 11 до 13 годин відбулося прощання у Будинку вчителя. Серед кількасот людей, які прийшли віддати данину памяті, були, зокрема, Лесь Танюк, Володимир Шовкошитний, Ольга Богомолець, Степан Хмара, Левко Лук'яненко, Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Мирослав Попович, Дмитро Павличко, Іван Дзюба, Віктор Ющенко, Євген Ніщук, Валерій Кравченко, Семен Глузман, Василь Куйбіда, Григорій Куценко.

Зі спогадами про Євгена Сверстюка виступали Мирослав Мар'янович, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, архиєпископ УАПЦ Ігор (Ісіченко), ...

Євген Олександрович ідеально підходив під визначення «в'язень сумління». «Він жив на вершинах духу, тому не міг сприйняти імперську владу просто тому, що для нього її правила були несумісні з уявленнями про честь і самоповагу». Як казав пізніше сам Сверстюк, «симптоми донкіхотства фіксувалися в КДБ як спроби повстання проти режиму». Його позбавили волі на 12 років.

Музичні твори виконували Тарас Компаніченко з гуртом Хорея Козацька, хор «Гомін» під проводом Леопольда Ященка. Хор церкви Бориса і Гліба на Теремках (?) виконав Пливе кача.

Поховання відбулося на Байковому цвинтарі (діл. 33). Виступали Левко Лук'яненко, Семен Глузман, ...

Авторський репортаж
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації.