Тиск на активістів та журналістів у Криму посилюється
14 березня 2015
- 31 жовтня 2021: У Криму ресторатор розчленував клієнта з Росії
- 8 липня 2021: Британський есмінець HMS Defender біля анексованого Севастополя
- 10 травня 2017: Урядовець заявив про територіальні претензії щодо Кубані
- 1 вересня 2015: «Вікімедіа РУ» схвалила анексію Криму
- 1 квітня 2015: ATR більше не мовить у Криму
- 14 березня 2015: Тиск на активістів та журналістів у Криму посилюється
- 9 березня 2015: Голосно декламувати Кобзаря у Криму віднині заборонено
- 11 лютого 2015: Росія націоналізувала Укртелеком в Криму
- 22 травня 2013: У Сімферополі відбулася прем'єра фільму про депортацію татар
Не встиг вщухнути скандал із затриманням у Сімферополі проукраїнських активістів під час акції до 201-річчя Тараса Шевченка, як ті ж самі «екстремісти» з жовто-блакитними стрічками знову опинилися у центрі уваги. Не минуло й тижня, як Олександра Кравченка та Леоніда Кузьміна знову було затримано співробітниками кримських силових структур. Подія сталася біля пам'ятника Шевченку у Сімферополі у той момент, коли знімальна група польського телеканалу Polsat News брала у активістів інтерв'ю.
Представники кримської самооборони доправили обох активістів та журналіста Томаша Кулаковського до Центрального районного відділу поліції Сімферополя. Польського журналіста після перевірки документів одразу ж відпустили, проте доля українських патріотів деякий час лишалася невідомою. Зрештою, активістів доправили до центру з протидії екстремізму, де за словами Олександра Кравченка їм було вручено «застереження про те, щоб ми вели себе добре», після чого їх відпустили. Причиною затримання активістів за повідомленням Томаша Кулаковського могла бути наявність у хлопців української символіки, хоча Кравченко заперечує це припущення.
Днем раніше, 13 березня, ФСБ у Криму взялося за місцевих журналістів. Так, у квартирі за місцем реєстрації журналістки Центру журналістських розслідувань Наталії Кокоріної було проведено обшук. За повідомленням, журналістки близько 8 ранку дільничний інспектор попросив її під'їхати до помешкання, де мешкають її батьки, де журналістку й було затримано. Після шестигодинного допиту в управлінні ФСБ Кокоріну було відпущено. Аналогічні дії кримськими спецслужбістами були проведені й у будинку батька колишньої колеги Наталії Кокоріної Анни Андрієвської, яка після «кримського референдуму» мешкає у Києві. За її словами силовики у ході обшуку вилучили у її батька комп'ютер, а причиною таких дій стало начебто публікація нею матеріалів, що закликали до повалення окупаційної кримської влади.
Посилення тиску на проукраїнськи налаштованих жителів Криму та місцевих журналістів з боку самопроголошенної влади півострова викликало негативну оцінку як з боку України, так і з боку міжнародного співтовариства. Українська влада, правозахисники та міжнародні організації неодноразово заявляли про порушення прав громадян, які не визнають анексію Криму Росією, та факти перешкоджання журналістській діяльності на півострові.
Див. також
[ред.]  |
Попередня новина: Голосно декламувати Кобзаря у Криму віднині заборонено |
Джерела
[ред.]- «У Криму відпустили проукраїнських активістів. Видали попередження».
- «Російські силовики в Криму відпустили українських активістів».
- «ФСБшники у Криму обшукують квартири журналістів і "шиють" їм заклики до повалення влади».
- «Кримська журналістка Наталія Кокоріна вийшла з ФСБ після шестигодинного допиту».