Євромайдан переросте у єврореволюцію?

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1 грудня 2013

Євромайдан
Євромайдан (день)
Прибрані мітингувальниками металеві щити з майдану Незалежності
Майдан Незалежності (вечір)
Опозиціонери Віталій Кличко та Юрій Луценко

У неділю в Україні акції на підтримку євроінтеграції спалахнули з новою силою й переросли у протести з вимогою піти у відставку Президента Віктора Януковича та уряду Миколи Азарова.

Близько 11 години ранку колона протестувальників з Михайлівської площі вирушила до парку Шевченка, де о півдні розпочалося народне віче. Згодом колона з парку вирушила до майдану Незалежності, який у суботу вранці був жорстоко звільнений від мирних мітингарів бійцями спецпідрозділу «Беркут». Колона прихильників євроінтеграції, очолювана лідерами парламентської опозиції, просувалася до майдану, скандуючи гасла «Банду геть!», «Київ вставай!» тощо.

До колони приєдналися польські дипломати та парламентарі, котрі прибули до України з метою вивчення ситуації у країні. Так, учасниками ходи стали віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Пан Качинський зокрема висловив підтримку народові України у його прагненні до самовизначення, наголосивши на необхідності створення плану підтримки України з боку Європейського Союзу:

« Україні дійсно необхідний великий план. Це не може бути якась дрібна підтримка. Це мають бути масштабні дії. ЄС може до них вдаватися тоді, коли треба. »

Окрім політиків у ході взяли участь представники культури. Так, на заході були помічені співаки Руслана, Марія Бурмака, Сашко Положинський, Святослав Вакарчук та інші. Про свою участь у мітингу у мережі Facebook написав капітан київського «Динамо» Олександр Шовковський:

« Я маю право на свою думку! І ніхто! Ніхто не має права закривати мені рота! Я один з народу! А значить, я і є народ! Я йду на мітинг у Парк Шевченка! »

Близько 12.30 години учасники маршу, скандуючи «Йолку геть!», дісталися майдану Незалежності, де почали прибирати металеві загородження, встановлені міліцією після нічного розгону євромайдану. Співробітники МВС не чинили опору мітингарям, просто покинувши площу. Слідом за ними вирушили й співробітники комунальних служб Києва, задіяні у підготовці центрального майдану до новорічних свят.

Протягом дня між учасниками віча та правоохоронцями спалахували сутички, акція відбувалася не лише на майдані, але й охопила вулиці Хрещатик, Банкову, Інститутську. У ході акції протесту мітингарі намагалися захопити штурмом адіміністративні будівлі. Згодом надійшли повідомлення про захоплення будівлю Київської міської державної адміністрації та Будинок профспілок України, де опозиція облаштувала свій штаб. Були спроби штурму й Адміністрації Президента України, однак «Беркуту» вдалося відбити напади радикально налаштованих мітингарів. Пізніше лідери опозиції засудили спроби захоплення Адміністрації, назвавши ці події провокаціями, а учасників штурму — провокаторами, найнятими владою.

З трибуни на майдані Незалежності від опозиційних політиків лунали заклики до Президента та уряду піти у відставку та вимоги про проведення дострокових парламентських і президентських виборів. Було оголошено про початок безстрокового всеукраїнського страйку. Лідери опозиції зверталися до людей не піддаватися на провокації, наголошуючи на мирному характері протесту. Зокрема Арсеній Яценюк у своєму виступі зазначив:

« Ми вимагаємо негайного голосування за відставку уряду Азарова-Азірова!! Ми закликаємо наших закордонних партнерів застосувати санкції до режиму Януковича. Це не просто революція, це підняття національного духу. Геть цю владу!! Геть Януковича!!! Його для нас не існує!! »

Юрій Луценко наголошував, що акція протесту поступово перетворилася на революцію. Він підкреслив, що український народ повинен мати на меті не зміну влади чи президента, але й побудовану систему влади в країні. Луценко наголосив, що необхідно довести до логічного кінця те, що не вдалося завершити у 1991 та 2004 роках. Він сказав:

« Сьогодні тут помирає УРСР. Це її похорон. »

Опозиційні лідери закликали громадян не піддаватися на провокації, продовжувати мирно мітингувати. Віталій Кличко:

« У нас є чіткий план... і не піддавайтеся на провокації. Провокаторів дуже багато. Ми розуміємо, що зараз починається провокація. Вони хочуть, щоб пролилася кров... влада робитиме все, щоб використовувати зброю, захищатися. »

За різними оцінками у недільних акціях протесту у Києві взяли участь від 200 до 800 тисяч осіб.

Захоплення Київської міськдержадміністрації[ред.]

Під час просування колони Хрещатиком група протестувальників почала бити вікна та ламати двері у будівлі Київської міської державної адміністрації, намагаючись проникнути у середину. Бійці спецпідрозділу «Титан» намагалися завадити протестувальникам, проте пізніше сайт «Українська правда» повідомив, що 15 активістів організації «Правий сектор» на чолі з Тетяною Чорновіл увірвалися до приміщення установи.

Інші учаснику мітингу намазвали таку акцію «Правого сектору» провокацією та спробували завадити їй, через що між ними почалася невелика бійка. Тетяна Чорновіл натомість закликала демонстрантів утримувати приміщення Київської міськдержадміністрації. Міліціонери застосували проти протестуючих сльозогінний газ, проте люди не полишили будівлі: вони продовжують знаходитися там. Згодом у КмДА опозиція обладнала свій штаб.

Захоплення Будинку профспілок[ред.]

Учасники євромайдану захопили Будинку профспілок України: група осіб з символікою ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» проникли до будівлі через розбиті вікна. Згодом лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок ставити намети та створити у захопленій будівлі штаб об'єднаної опозиції, що й було зроблено.

Арсеній Яценюк повідомив про облаштуання опозиційного штабу у двох захоплених мітингувальниками будівлях, а аткож закликав своїх прихильників облаштовувати наметове містечко:

« КМДА і профспілки пропонують нам зігрітися, якщо ми замерзнемо. Закликаю ставити намети на майдані і розгортати штаб спротиву. Дякуємо Попову, він нам уже будиночки привіз, ці будиночки повинні стати народними. »

Штурм Адміністрації Президента[ред.]

Події на вулиц Банковій

Найбільші зіткнення мітингувальників з правоохоронцями відбулися на вулиці Банковій поруч з Адміністрацією Президента. Щільно оточену будівлю кількасот молодиків масках намагалися взяти штурмом.

Невідомі молодики намагалися прорвати оціплення беркутівців бульдозером, кидали у силовиків каміння, застосували світло-шумові гранати, сльозогінний газ. Учасники мітингу на майдані Незалежності звернулися до правоохоронців застосувати проти агресивно налаштованих демонстрантів спецзасоби, однак ті не звернули уваги на цей заклик, продовживши просто стояти.

Радикально налаштованих мітингарів намагався заспокоїти Петро Порошенко, однак він не був почутий: його заштовхали у натовпі та спробували закидати бруківкою. Опозиція назвала спроби захоплення Адміністрації Президента провокацією влади, нардеп Інна Богословська заявила, що за подіями на банковій стоять російські спецслужби:

« Медведчук, цей посіпака Путіна, виконує злочинні вказівки ФСБ. Провокаторів дуже багато. Штурм Адміністрації Президента – теж провокація російських спецслужб. »

Пізніше Богословська заявляла, що особи, причетні до штурму будівлі виконують замовлення Партії регіонів, мовляв вони живуть у готелі «Київ» та отримали по 250 гривень від регіоналів. Самі ж молодики уникають спілкування з журналістами тож лишається невідомі ті, хто керує ними.

Спроби стабілізувати ситуацію надходили від учасників мітингу на майдані: люди живим ланцюгом відгороджували бойовиків від беркутівців. Пізніше повідомлялося, що живий ланцюг утворили ветерани-афганці.

У результаті учасники сутичок зазнали травм й вимушені були звернутися за медичною допомогою. Повідомляється про постраждалих з обох боків: є травмовані й серед представників правоохоронців (міліція повідомляє про близько сотню шпиталізованих співробітників), й серед учасників протесту. Повідомляється також про заподіяння тілесних ушкоджень вітчизняним та закордонним журналістам.

Інші події[ред.]

Загородження біля будівлі Кабінету Міністрів України

Українські ЗМІ повідомляли про скупчення бійців «Беркуту» на подвір'ї Кабінету міністрів України. Побоюючись можливого штурму невдоволених протестувальників, бійці були приведені у стан бойової готовності.

Увечері близько 150 невідомих у масках спробували знести пам'ятник Леніну у столиці. З гаслами «Банду геть!» вони почали руйнувати пам'ятник, проте були зупинені беркутівцями. Активісти намагалися перегородити вулицю канатом, однак «Беркут» здолав таку перешкоду й відтіснив радикально налаштованих молодиків. У результаті бійці оточили пам'ятник щільним кільцем, повідомлялося про затримання кількох осіб та спроби міліції затримання народних депутатів Едуарда Леонова та Андрія Тягнибока.

Близько сотні автомобілів вирушили у напрямку президентської резиденції «Межигір'я», однак їх спинили правоохоронці. Колону автомоблів зупинив «Беркут», пояснивши свої дії рішенням суду. яке заборонило проводити будь-які масові акції у селі Нові Петрівці.

Акції у регіонах[ред.]

Велилюдні мітинги на підтримку євроінтеграції проходили не лише у столиці. Найбільші акції відбувалися на заході України. Так, у Львові на вулицю вийшли понад 50 тисяч чоловік. Пройшли кількадесяттисячні мітингу у Тернополі та Івано-Франківську. Міські ради у цих трьох містах оголосили про початок страйку й з понеділка більшість установ у містах працювати не буде.

Мітинги на підтримку київських мітингувальників зібралися й на Волині. В обласних центрах Рівненської та Волинської областей на центральні площі вийшли понад 10 тисяч осіб у кожному.

Акції протесту пройшли майже в усіх обласних центрах держави. У Дінпропетровську вийшло понад 2 тисячі осіб, у Запоріжжі — понад 6 тисяч, у Сумах учасниками євромайдану стали 4 тисячі чоловік, а у Харкові за участі 5 тисяч демонстрантів було розірвано прапор Партії регіонів.

В усіх регіонах протестувальники висловлювали однакові вимоги. По-перше, покарати винних у розгоні мирного євромайдану у ніч з 29 на 30 листопада, а також висловили недовіру чинному уряду та Президентою та закликали їх піти у відставку та призначити дострокові вибори глави держави та парламенту.

Влада ж на понеділок скликає депутатів місцевих рад задля створення плану дій щодо євромайданів.

Реакції[ред.]

Влада не коментувала подій у Києві та інших містах України. За повідомленнями опозиції та закордонних ЗМІ у резиденції «Межигір'я» відбулася таємна нарада за участі Президента Віктора Януковича, секретаря РНБО Андрія Клюєва та колишнього голови Адміністрації Президента Леоніда Кучми Віктора Медведчука.

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок повідомив, що влада розглядає два можливі варіанти подальших дій:

« За нашою інформацією, є два сценарії, які зараз розглядає влада. Перший – відправити у відставку уряд і піти на переговори з протестувальниками, а другий – вже за допомогою своїх кремлівських емісарів наполягається на силовому сценарії. »

Представники влади заперечували на проведенні подібної наради, однак опозиційні політики встигли провести аналогії з ГКЧП. За повідомленнями ЗМІ влада розглядала можливість уведення надзвичайного стану на території країни, однак в уряді заперечили й такий розвиток подій. В уряді запевнили, що ситуація в Україні контрольована, тому урядовці працюватимуть у штатному режимі. Речник прем'єр-міністра наголосив:

« Усе, що відбувається в рамках закону і мирно, – на це люди мають право. Все, що відбувається за рамками закону, має припинятися. »

Свою підтримку прихильникам євроінтеграції в Україні висловили урядовці багатьох країн світу. Так, міністри закордонних справ Польщі та Швеції заявили про те, що вони вражені прагненням українців стати частиною об'єднаної Європи. У їхньому спільному повідомленні йдеться зокрема:

« Як ініціатори «Східного партнерства» ми вражені, що так багато українців відважно протестують проти несподіваного рішення Президента відмовитися від підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. »

Польський уряд провів засідання задля вивчення ситуації, що склалася в Україні. Засудили напад невідомих на Адміністрацію Президента посли ЄС та США:

« Ми засуджуємо сьогодні насильство на вулиці Банковій і напад на громадські будівлі, а також закликаємо всі сторони уникати конфронтації. »




Див. також[ред.]

Джерела[ред.]