Вікіекспедиція Дністровським каньйоном

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

30 червня 2016

3-5 червня 2016 року відбулась Вікіекспедиція до Національного природного парку (НПП) «Дністровський каньйон», розташованого у Тернопільській області України. Участь в експедиції взяли троє ентомологів – Марина Калюжна, Ганна Нужна, Катерина Мартинова, а також фотограф та оператор безпілотного літального апарату Євгеній Кобзєв. Головною метою експедиції було дослідження природи, а саме ентомофауни, Придністровського Поділля та НПП «Дністровський каньйон», адже цей край є унікальним з природної точки зору. Дністровський каньйон є найбільшим каньйоном в Україні та одним із найбільших у Європі. За даними Інтернет-опитування за 2008 рік він входить до переліку 7 природних чудес України. У Національному природному парку, який займає площу понад 10 тисяч гектарів, охороняються цінні природні, а також історико-культурні об'єкти Середнього Подністров’я. Інформація про цей мальовничий куточок України більшою мірою вже присутня у Вікіпедії, проте дані щодо комах, які зустрічаються на цій території, як і загалом по території України, були представлені недостатньо. Подорож від Києва до «Дністровського каньйону» надала учасникам можливість не лише провести дослідження природи, а й відвідати цілу низку історичних пам’яток, зробити актуальні фото та провести відеозйомку за допомогою БПЛА, що сприяло створенню нових та доповненню вже існуючих сторінок Вікіпедії.

«Дністровський каньйон» зустрів Вікімандрівників гарною сонячною погодою та незабутніми краєвидами. На початку червня ця місцевість вкрита соковитою зеленню, а квітуча рослинність займає всі схили та галявини.

Червоногородський замок
Червоногородський замок

Тривалу екскурсію Каньйоном учасники Вікіекспедиції почали з огляду руїн Червоногородського замку та домініканського костелу Успіння Діви Марії, що знаходяться в улоговині урочища «Червоне» поблизу села Нирків, Заліщицького району. Неподалік замку стрімкі води річки Джурин утворюють Червоногородський водоспад – найвищий рівнинний водоспад України (16 м).

Червоногородський водоспад

Впродовж прогулянки лісом та узліссями, що вкривають схили Дністровського каньйону, учасники експедиції вивчали фауну та флору місцевості, а також відвідали низку цікавих природних та історичних пам’яток (водоспад «Дівочі сльози», «Грот Пустельника» в урочищі «Пустельня», джерело Святої Анни, місце впадіння р. Джурин в р. Дністер). В чистій воді річки Джурин дослідникам зустрічались планарії, одноденки, волохокрильці, мошки, на суходільних рослинах та лісовій підстилці були помічені різноманітні паразитичні оси (з родин Ichneumonidae, Braconidae, Chalcididae та Chrysididae), а також жуки, клопи, лускокрилі, бабки та багато інших груп комах. Учасникам експедиції вдалось також сфотографували ряд досить рідкісних рослин – папороть аспленій волосоподібний (Asplenium trichomanes), лілію лісову (Lilium martagon), а також очиток їдкий (Sedum acre), дзвоники персиколисті(Campanula persicifolia), сухоребрик льозеліїв (Sisymbrium loeselii), жарновець віниковий (Cytisus scoparius), w:Подорожник Урвіллподорожник Урвілла (Plantago urvillei) та інші.

Обстеження водойми у пошуках комах та інших тварин

Розповідаючи про Дністровський каньйон не можна не згадати про його палеонтологічне минуле. Тут, у долині р. Дністер можна зустріти відслонення від наймолодших – антропогенових (біля 2,5 млн р.), до найдавніших – силурійських (біля 420 млн р.). Часто зустрічаються червоні девонські пісковики – відслонення віком біля 400 млн років, що містять викопні залишки молюсків, риб, водоростей, тощо. Ці стародавні породи формують мальовничі краєвиди як в межах самого Дністровського каньйону, так и в його околицях.

Червоні пісковики (девон)

В місці злиття річок Джурин та Дністер учасники Вікіекспедиції відпочивали під час довгої екскурсії Каньйоном. В такому місці, безсумнівно, приємно було б лишитися на декілька днів, щоб милуватись природою, купатись у теплій воді і вивчати флору та фауну.

Якщо Національний природній парк «Дністровський каньйон» порадував учасників Вікіекспедиції природними красотами, то дорога додому, від м. Заліщики до м. Києва, була сповнена емоціями від побачених історичних пам’яток. Перша з них – церква Покрову Пресвятої Богородиці, а точніше церква-фортеця, що гордо височіє на пагорбі посеред села Сутківці, – надала відвідувачам відчуття сивої давнини. Завдяки використанню БПЛА з висоти пташиного польоту було відзняте відео з панорамним оглядом церкви.

Церква Покрову Пресвятої Богородиці в с. Сутківці

Далі мандрівники побували в м. Чортків, де вишуканістю архітектури здивував костел Св. Станіслава. У місті Меджибіж учасники експедиції оглянули замок, з його палацовим комплексом, Лицарською Вежею та замковою церквою Святого Миколая. Відвідання музею, що знаходиться в приміщенні Меджибізького замку, дозволило ознайомитися з побутом колишніх мешканців замку та порадували колекцією старовинних вишиванок. У місті Летичів побачили Домініканський костел Успіння та Летичівський замок.

Дорога до Києва тривала довгі 12 годин, проте дозволила учасникам Вікіекспедиції побачити мальовничі краєвиди та низку історичних пам’яток. Така довга подорож машиною, як можна було б очікувати, не здалась мандрівникам важкою, бо була насичена позитивними емоціями, враженнями та планами на майбутнє: обов’язково повернутися до Дністровського каньйону щоб побачити всі його мальовничі пейзажі та території, які входять до природно-заповідного фонду України.

Поля Люпину (Lupinus)

Під час Вікіекспедиції до Дністровського каньйону було зібрано, сфотографовано та задокументовано велику кількість матеріалів, що були завантажені до Вікісховища (доступні за категорією: Wikiexpeditions to Dnister Canyon). З них велику частину складають фотографії комах та рослин, що були визначені науковцями. За короткий звітний час ентомологи написали низку статей у Вікіпедії – було подано загальні дані щодо родини металево забарвлених ос-блискіток (Hymenoptera: Chrysididae) та низки видів з них – Chrysis fulgida, Chrysis zetterstedti, Chrysis pulchella, Stilbum cyanurum, Parnopes grandior, Hedychrum nobile). Також було створено сторінки про їздців родини Ichneumonidae та підродин Anomalоninae (Ichneumonidae) та Aphidiinae (Braconidae). Ця робота надихнула дослідників на подальший збір інформації та написання інших україномовних статей у Вікіпедії. Учасники Вікіекспедиції сподіваюсться, що інші науковці теж долучаться до цієї важливої справи.