Заповідну Корсунщину вивчили учасники вікіекспедиції

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

14 липня 2016‎

Учасники вікіекспедиції «Заповідна Корсунщина», підніжжя гори Янталка, Корсунь-Шевченківський парк

Вікіекспедиція тривала 14-15 липня. Практично всі об'єкти природно-заповідного фонду Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що були обстежені під час експедиції, до цього часу не були представлені в українській вікіпедії статтями, а також не мали фотографій у базі конкурсу «Вікі любить Землю». Можливо, однією з причин цього є те, що всі вони (окрім Корсунь-Шевченківського парку) не позначені на місцевості, не мають охоронних знаків та інформаційних аншлагів. Крім того, в Міністерстві екології та природних ресурсів відсутня документація про ці території та об'єкти ПЗФ. Таким чином, людям, зацікавленим у пізнанні природи рідного краю, практично ніде отримати інформацію про розміщення заповідних територій. Тож учасники експедиції прагнули як доповнити Вікіпедію статтями про території природно-заповідного фонду, проілюструвати статті про заповідні об'єкти та інші цінні природні території, види рослин і тварин, поширені на Корсунщині. Більшість об'єктів, на які була направлена увага вікіекспедиції, розміщені в долині р. Рось, на ділянках її каньйону та окремих скельних виходах. Пересування між ними за допомогою громадського транспорту практично неможливе. Тому експедиція вирушила в дорогу автомобілем.

День перший

В заповідному урочищі «Бурти»

Дорогою до місця проведення основної частини досліджень, учасники експедиції відвідали також об'єкти природно-заповідного фонду, розміщені неподалік маршруту. Ними стали заповідне урочище «Бурти» та ландшафтний заказник «Медова Долина» у Лисянському районі Черкаської області.

Дубово-грабовий ліс в заказнику «Виграївський»

Перемістившись до Корсунь-Шевченківського району, експедиція відвідала територію заказника «Стеблівський» та пам'яток природи «Скеля „Бурлачка“», «Скеля Адама Міцкевича», «Скеля „Сфінкс“», «Скеля І. С. Нечуя-Левицького» в межах смт Стеблів. Також учасниками були зафіксовані історико-культурні пам'ятки в межах населеного пункту. Кінцевим об'єктом першого дня став заказник «Виграївський».

Крім того, учасники експедиції обстежили три ділянки, що наразі проектуються для створення нових територій природно-заповідного фонду у Корсунь-Шевченківському районі: каньйон р. Рось та ділянка її колишнього русла в с. Стеблів, схил з ковиловим степом між с. Стеблів та с. Виграїв та схил з ковилово-різнотравним степом біля с. Виграїв. Відзнятий фотоматеріал цих ділянок зможе стати ілюстрацією статей про зазначені заповідні території — після того як вони будуть оголошені рішенням Черкаської обласної ради.

День другий

Гранітні масиви в Корсунь-Шевченківському парку

В другий день експедиції, учасники відвідали заповідне урочище «Різаний Яр», а також об'єкти, розміщені в самому м. Корсунь-Шевченківський — пам'ятку природи «Острів Зелений», «Корсунь-Шевченківський парк» та розміщену на його території пам'ятку «Каштан Тараса Шевченка», що помилково була зазначена в українській вікіпедії як пам'ятка природи, хоча статусу такого не має. Крім того, учасники експедиції обстежили ділянку, що наразі проектується для створення нових територій природно-заповідного фонду — гранітні останці в межах с. Карашина.

Попередньо, учасники вікіекспедиції розраховували на можливість додатково обстежити низку об'єктів природно-заповідного фонду в околицях с. Квітки, натомість відвідати їх не вдалось. Разом з тим, зібрана інформація про ці ПЗФ та фотографії учасників експедиції, наявні у власних архівах авторів були також завантажені для об'єктів «Гатки», «Наливайкове (заповідне урочище)», «Кучерява гора», «Шиш-вода», «Підсніжник (заказник)» та «Алея княгині Лопухіної».

Для збору інформації про зазначені ПЗФ, учасники експедиції звернулись за консультацією до краєзнавця, редактора книги «Село Квітки і квітчани: сторінки людської пам'яті» Петра Петровича Євича. Завдяки консультаціям вдалось виявити місце розташування ПЗФ в с. Квітки та їх околицях, що не мають охоронних знаків та якісних карт у архіві Мінприроди України.

Див. також[ред.]