Каденюк Леонід Костянтинович пішов у вічність
1 лютого 2018
- 18 вересня 2021: В Україні пройшли мітинги антивакцинаторів
- 13 червня 2021: Перший день Мосту дружби і розвитку Ауровіль-Чернігів
- 11 червня 2021: Вікімеч передано родині Ковалишиних
- 5 червня 2021: Перша українська віківідзнака
- 26 квітня 2021: Підбито підсумки фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021»
- 13 жовтня 2021: Національна бібліотека імені Вернадського запровадила Електронну бібліотеку «Україніка»
- 13 вересня 2021: Володарем Гран-прі ХХХ Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» стала Оксана Радул
- 11 червня 2021: Вікімеч передано родині Ковалишиних
- 5 червня 2021: Перша українська віківідзнака
- 2 червня 2021: Глави українських церков закликали Росію поважати євроінтеграційний вибір України
- 13 квітня 2021: Помер генерал Микола Григорович Любар
- 1 лютого 2018: Каденюк Леонід Костянтинович пішов у вічність
- 30 жовтня 2017: Під Києвом убито Аміну Окуєву
- 6 вересня 2017: На Рівненщині загинув Олексій Курінний
- 17 жовтня 2016: У СБУ підтвердили інформацію про вбивство бойовика «Мотороли»
31 січня 2018 року на 68-му році життя помер Леонід Каденюк[ред.]
Члени Буковинського земляцтва міста Києва перебувають у журбі й скорботі з приводу непоправної втрати їх друга, члена ради земляцтва, Героя України, першого астронавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка, який помер під час ранкової пробіжки 31 січня 2018 року в місті Києві. [1]
Низько схиляючи голови, члени земляцтва висловлюють щире співчуття дружині покійного Вірі Юріївні, синам Володимиру та Дмитру й усім іншим родичам та друзям, однокашникам по середній школі та Чернігівському авіаційному училищу, колегам по службі в загоні космонавтів та Генеральній військовій інспекції при Президентові України, кожній людині, для кого Леонід Костянтинович встиг зробити добро та стати рідним за своє коротке, яскраве, сповнене мрій і планів життя.
У квітні 2001 року газета «Народна Армія» опублікувала вірші полковника Володимира Мельникова«Нашому космонавту», де є такі рядки:
| « | Між Чернівцями й Хотином,
У вишиванці білій з льону, У Клішківцях, жив хлопчик Льоня. Йому не раз наснився сон, Що мама чує у новинах Як корабель його гримить, І на далекій Буковині Все зупинилося на мить… |
» |
| « | «Коламбії» приходять в сни
Новим підкорювачам неба. Їм ще рости і вчитись треба, Та час мине і вже вони, Як Каденюк, злетять у небо… |
» |
2 лютого 2018 року відбулися прощальна та поховальні церемонії[ред.]
Буковинське земляцтво разом з усіма киянами та гостями міста Києва попрощалися з Леонідом Каденюком 2 лютого 2018 року.
Прощальна церемонія з Леонідом Каденюком відбулася з 11.00 до 13.00 у приміщенні Клубу Кабінету Міністрів України, що по вул. Інститутській, 7. Це практично поруч з відповідним виходом станції метро «Хрещатик». [2]
З 14.00 до 16.00 відбулася поховальна церемонія на Байковому кладовищі у Києві.[3]
Для участі в прощально-поховальних церемоніях автобусом до Києва приїхала делегація з рідного села Клішківці на чолі з сільським головою Ченківським Василем Матвійовичем.
Поминальний обід[ред.]
Після завершення поховальної церемонії її учасники з Байкового кладовища переїхали до Готелю «Київ», де починаючи з 16.30 проходив поминальний обід за участі вдови Віри Юріівни, синів Володимира та Дмитра, інших родичів Леоніда Каденюка, його односельчан, членів Буковинського земляцтва міста Києва, Державного космічного агенста України, делегації ветеранів Чернігівського вищого військового авіаційного училища та друзів.
Світла пам’ять і вічне життя добрим справам Леоніда Каденюка.
Примітки[ред.]
 |
| Авторський репортаж |
|---|
| Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації. |