Всеукраїнське свято сатири і гумору імені Степана Руданського цьогоріч проходить у кілька етапів

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

19 січня 2021

Степан Руданський (портрет В. Ковальова)

16 січня відбулося покладання квітів до пам'ятників Степану Руданському в с. Хомутинцях та у м. Калинівка. У зв'язку з певними карантинними обмеженнями у 2021 році свято сатири у гумору, присвячене 187 річниці від дня народження Степана Руданського, буде проведено у лютому в приміщенні Калинівського районного будинку культури. У ньому візьмуть участь переможці обласного конкурсу гумористів та буде вручено літературно-мистецьку премію імені Степана Руданського.

Всеукраїнське літературно-мистецьке свято імені Степана Руданського, яке проводиться щорічно, було започатковане в 2009 році з нагоди відзначення 175-річчя від дня народження Степана Руданського за ініціативи Вінницької організації Національної спілки письменників України. В нинішньому році Всеукраїнському святу сатири і гумору імені Степана Руданського виповнилося 40 років. За часи свого існування лише двічі — у 2015 році у зв’язку із війною на Сході та в нинішньому році через епідемію коронавірусу, не відбулося святкове дійство у Калинівці.

Свято сатири і гумору традиційно розпочинається в с. Хомутинці покладанням квітів до пам’ятника С. Руданському, мітингом з вшанування його пам’яті, відвідинами музею письменника та урочистим святом в сільському будинку культури за участю виконавців гумору та творчих колективів району і області. Завершується перший святковий день творчою зустріччю з відомими письменниками України та учасниками Вінницького куреня гумористів імені Степана Руданського.

Наступного дня урочистості відбуваються у м. Калинівка. На площі біля РБК розміщуються Світлиці територіальних громад Калинівщини, Світлиці з інших районів області. Тут відбувається і відкриття свята. Усі охочі мають змогу побачити театралізоване дійство за творами письменника, послухати виступи провідних народних аматорських колективів Вінницької області та виконавців гуморі і колективи з інших областей.

За традицією на святі виступають переможці обласного конкурсу сатири і гумору. Обласний конкурс авторів та виконавців сатири і гумору імені Степана Руданського проводиться у грудні. Він був започаткований у 2013 році до відзначення 180 річниці від дня народження Степана Руданського і з того часу він проводиться щорічно.

У цьому році в обласному он-лайн конкурсі, який проходив з 30 листопада по 30 грудня 2020 року взяли участь 67 гумористів, серед яких виконавці творів Степана Руданського, автори та виконавці власних гумористичних творів, дуети та народні аматорські театральні колективи.

Літературний музей Степана Руданського в Хомутинцях

На святі також відбувається вручення Всеукраїнської премії імені Степана Руданського письменникам-гумористам. Премія Руданського була заснована у 1994р. колективним сільськогосподарським підприємством імені С. Руданського села Хомутинці Калинівського району Вінницької області та Вінницькою організацією НСПУ. Положення про премію розробив письменник-байкар Гарматюк Анатолій Панасович (1936—2006). Спочатку вона мала обласний статус, передбачала три лауреатських місця за ранжиром і була суто літературною. Серед трьох щорічних лауреатів могли опинитися письменники, діячі мистецтва, художники-карикатуристи. Одначе, майже одразу після започаткування свят сатири та гумору на батьківщині С. Руданського у Хомутинцях, ті набули республіканського масштабу. У 2000—2002рр. через економічну скруту та відсутність фінансування премія не вручалась. В 2003 р. її профінансувала громадська організація «Конгрес української інтелігенції Вінницької області» та її керівник Кобець Василь Дмитрович, а у 2006р. вона перетворилась на літературно-мистецьку і отримала всеукраїнський статус. Патронат над премією взяла на себе Вінницька обласна державна адміністрація. До когорти лауреатів додалися журналісти, кінематографісти, науковці, артисти і музичні колективи.

29 грудня 2020 року, обласне журі Всеукраїнської літературної премії імені Степана Руданського визначило лауреатів премії у 2020 році.

Лауреатами премії стали Микола Юрчишин, фейлетоніст журналу «Перець. Весела республіка», працівник всеукраїнської газети «Сільські вісті», за збірку гумористичних і сатиричних творів «Нічний приблуда»; Олена Вітенко, член Національної спілки письменників України, за книги гумору й сатири «У своїй Європі» і «Всяко жнеться», Сергій Коваль, член Київської організації Національної спілки письменників України, за книгу «ПереВибране».

Історична довідка:

Степан Руданський народився 25 грудня 1833 року (за старим стилем) у селі Хомутинці Вінницького повіту Подільської губернії в родині сільського священика. Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському (1849–1855).

Коли 1856 року Руданський приїздить до Петербургу, то цілком самочинно, проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної, відомої вже на той час як осередок передової науки і культури. Тут у 1850-1860-х роках працювали Сергій Боткін, Іван Сєченов та інші молоді передові вчені.В медико-хірургічній академії підтримувався традиційний інтерес до літератури й мистецтва. Аматорський гурток студентів цього навчального закладу вперше поставив драму Тараса Шевченка «Назар Стодоля» (1844). У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа».

Петербурзький період. У цей час (1859) він почав друкуватися. Помітно загострюються громадянські мотиви його творчості («До дуба», «Гей, бики!»), визріває й кристалізується майстерність гумористичного й сатиричного вірша, наслідком чого було виникнення нового поетичного жанру в українській поезії — віршованої гуморески-співомовки, тематично різноманітної й стилістично своєрідної. Одночасно Руданський продовжував писати балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми, перекладав з російської та інших мов.

Після закінчення академії Руданський, оскільки мав захворювання легенів, одержав призначення працювати повітовим лікарем на південному узбережжі Криму, куди він і приїхав 1861 року. У 1861–1873 рр. Руданський працював міським лікарем в Ялті, карантинним лікарем в порту, а також лікарем у маєтках князя Воронцова; цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті ще на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість — головним чином, у галузі перекладу.

Джерело: Калинівська РДА