Перейти до вмісту

Міжнародна конференція «Місто як навчальна аудиторія» зібрала 40 спікерів з 11 країн світу

Додати посилання
Матеріал з Вікіновин — вільних новин.

29 серпня 2020

23 — 28 серпня 2020 року пройшла масштабна онлайн-конференція на тему «Місто як навчальна аудиторія». Спікерами конференції виступили понад 40 провідних дослідників і експертів з різних сфер: архітектури, філософії, психології, містобудування, урбанізму, журналістики, безпеки — тих, хто досліджує міста, їх устрій, історію, менталітет, принципи організації взаємодії в середовищі, особливу мову міста, його архітектуру і багато іншого.

Організаторами конференції виступили Європейська академія наук України, Східноєвропейська університетська мережа, Українська асоціація релігієзнавців, Академія APSI, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Одеське фотографічне товариство, Історико-літературне товариство та Центр стратегічного прогнозування та проектування.

Доповідачі конференції

[ред.]
Чарльз Лендрі
Майкл Бетті
Ян Ґейл
Елен Данхем-Джонс
Девід Абулафія
  • Чарльз Лендрі — британський урбаніст, фахівець з міського планування і розвитку міст, автор концепції креативного міста.
  • Феліпе Фернандес-Арместо — британський історик, професор глобальної історії навколишнього середовища Лондонського університету королеви Марії.
  • Майкл Бетті — британський географ, урбаніст. Професор факультету Бартлетт Університетського коледжу Лондона (UCL), Командор Ордена Британської Імперії.
  • Ян Ґейл — данський архітектор, новатор переорієнтації міського дизайну на пішоходів та велосипедистів.
  • Елен Данхем-Джонс — професор архітектури і урбаніст, досліджує проблеми взаємодії людини з міським довкіллям
  • Гульнара Ролл — естонський географ, Секретар Комітету з питань міського розвитку, житлового господарства та землекористування, ЄЕК ООН
  • Олег Мальцев — український психолог, кримінолог та журналіст-розслідувач. Засновник та директор Інституту пам'яті.
  • Мітчелл Йоахім — американський архітектор та містобудівник. Співзасновник компанії Terreform ONE.
  • Максим Лепський — професор, декан факультету соціології та управління Запорізького національного університету.
  • Керол М. Хайсміт — американський фотограф і видавець. Вона подарувала архів із 100 000 вільних зображень Бібліотеці Конгресу США.
  • Людмила Филипович — український філософ, професор, завідувач Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України.
  • Девід Абулафія — англійський історик з особливим інтересом до Італії, Іспанії та решти Середземномор'я в період середньовіччя та Відродження.
  • Віталій Кривошеїн — український політолог, соціолог, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри соціології факультету суспільних наук та міжнародних відносин Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.
  • Сара Вільямс Голдхаген — американська письменниця і архітектурний критик
  • Аві Нардія — ізраїльський майстер бойових мистецтв, засновник оборонного бойового мистецтва KAPAP.
  • Джеффрі Джеймс — канадський фотограф. Його чорно-білі панорамні пейзажі міського ландшафту показують взаємозв'язок між людським суспільством та довкіллям.
  • Пітер Нас — заслужений професор культурної антропології в Лейденському університеті (Нідерланди)
  • Спіро Н. Поллаліс — професор дизайну, технологій та менеджменту в Гарвардській школі дизайну.
  • Едуарду Алмейда — генеральний директор INDRA та Minsait Brazil.
  • Віталій Луньов — доцент університету імені О.О. Богомольця. Член Американської психологічної асоціації.
  • Віктор Котигоренко — професор, завідувач відділу національних меншин Інституту політичних та етнічних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. Президент Української академії політичних наук.

Також доповідачами на онлайн-конференції виступили ще близько 20 експертів з соціології, антропології, філософії, психології, архітектори з усього світу[1].

Програма

[ред.]

Конференція проходила у шести ZOOM онлайн-панелях, кожна з яких займала один сесійний день і була присвячена наступному питанню:

  1. Теоретичні основи дослідження міст як сукупність факторів, що визначають статус та рівень розвитку особистості (23 серпня) [2]
  2. Символізм міст як предмет фотографії та експедиційної наукової діяльності, а також інших методів дослідження міста[3]
  3. Чи безпечно жити у містах сьогодні [4]
  4. Міста як пам'ять цивілізацій [5]
  5. Місто як університет і тренувальна програма[6].
  6. Архітектура як підручник розвитку особистості мешканців міст. Несвідоме тренування сучасної людини в процесі життя і діяльності. Стадії розвитку особистості в місті[7].

Результати конференції

[ред.]

Впродовж шести днів доповідачі конференції ділились результатами своїх досліджень, щоб знайти відповіді на питання: Як міста формують нас і наші долі? Як середовище міста впливає на його мешканця? Як цей вплив визначає Особистість, її характер, переваги, потенціал, професійні вміння і навички? Що для нас місто, і яку силу має міське середовище?

Більшість цих питань на сьогодні залишаються відкритими, вимагаючи уважного наукового вивчення при міждисциплінарному підході з поєднанням минулого, сьогодення і майбутнього. Отже, якщо міста незримо, з самого народження безпосередньо впливають на кожного з нас, представляється логічним і актуальним вивчати силу цього середовища і систему «місто-людина», щоб згодом використовувати ці знання в житті і діяльності.

Ця конференція покликана об'єднати зусилля вчених і експертів, щоб в кінцевому підсумку осмислити наявні питання і отримати на них науково обґрунтовані відповіді, спрямовані на пошук логіки і тактики реалізації того, як зробити нашу цивілізацію успішною.

Відомий британський урбаніст і географ Майкл Бетті у своїй доповіді зазначив:

« Не існує однієї науки, яка б досліджувала місто. Таке явище, як місто, можна досліджувати тільки на стику декількох наук. Міста — це складні системи, що складаються з безлічі мереж. І перш, ніж відповісти на питання, наскільки місто впливає на людину, необхідно дізнатися про те, як принципи устрою міста адаптовані до різних умов і ситуацій, і наскільки історичний контекст впливає на розвиток міста і багато іншого. »

Британський урбаніст, автор концепції креативного міста Чарлз Лендрі:

« Як все в місті формує саме місто, так і місто формує нас. Для мене урбанізм — це дисципліна, це динаміка самого міста, той потенціал, який може бути в місті. Дивитися на місто слід на всі 360 градусів, тільки так ви можете побачити всю картину міста з позиції різних наук — антропології, соціології, психології та інших наук, і будете здатними проаналізувати всю цю картину. »

Торкаючись теми символізму у містах український науковець, ініціатор конференції, Олег Мальцев відзначив:

« Символи — це мова, і хто знає його і вміє читати, той може зрозуміти, що вам хотіли донести. Сьогодні, коли ми бачимо міста і архітектуру, ми бачимо виключно психологічну складову архітектури, символів в ній немає. А якщо і є якісь символи міст, то вони носять психологічний характер, але не істинно символічний. Адже ще зовсім недавно, з 16 по 19 століття, архітектура міст була зовсім інша. Архітектура, яка містить символізм, була створена 200-300-400 років тому. І саме символіка робить місто навчальною аудиторією. »

Примітки

[ред.]
  1. ↑ «Speakers» (en-US). https://conference-city.euasu.org/speakers/. Процитовано 2020-08-29. 
  2. ↑ Науки, Гранит. «Теоретические основы исследования городов как совокупность факторов, определяющих статус и уровень развития личности» (ru-RU). https://un-sci.com/ru/2020/08/24/teoreticheskie-osnovy-issledovaniya-gorodov-kak-sovokupnost-faktorov-opredelyayushhih-status-i-uroven-razvitiya-lichnosti/. Процитовано 2020-08-28. 
  3. ↑ Науки, Гранит. «Доклады ученых. Символизм городов, фотография, экспедиционная научная деятельность и другие методы исследования городов» (ru-RU). https://un-sci.com/ru/2020/08/25/2-j-den-konferenczii-simvolizm-gorodov-fotografiya-ekspediczionnaya-nauchnaya-deyatelnost-a-takzhe-drugie-metody-issledovaniya-gorodov/. Процитовано 2020-08-29. 
  4. ↑ Науки, Гранит. ««Безопасно ли жить в городах сегодня?» 3-й день конференции» (ru-RU). https://un-sci.com/ru/2020/08/26/bezopasno-li-zhit-v-gorodah-segodnya-3-j-den-konferenczii/. Процитовано 2020-08-29. 
  5. ↑ Тарусова, Дарья. «Города как память цивилизаций. 4-й день международной конференции» (ru-RU). https://un-sci.com/ru/2020/08/27/goroda-kak-pamyat-czivilizaczij-4-j-den-mezhdunarodnoj-konferenczii/. Процитовано 2020-08-29. 
  6. ↑ Науки, Гранит. «Город как университет и тренировочная программа» (ru-RU). https://un-sci.com/ru/2020/08/28/gorod-kak-universitet-i-trenirovochnaya-programma/. Процитовано 2020-08-29. 
  7. ↑ Науки, Гранит. «Заключительная панель конференции «Город как учебная аудитория»» (ru-RU). https://un-sci.com/ru/2020/08/29/zaklyuchitelnaya-panel-konferenczii-gorod-kak-uchebnaya-auditoriya/. Процитовано 2020-08-29. 

Джерела

[ред.]
Отримано з https://uk.wikinews.org/w/index.php?title=Міжнародна_конференція_«Місто_як_навчальна_аудиторія»_зібрала_40_спікерів_з_11_країн_світу&oldid=47029