Україна мляво реагувала на конфлікт у Сирії та опинилася у епіцентрі кількох скандалів

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

18 вересня 2013

З початку громадянської війни в Сирії Україна не спромоглася продемонструвати активної позиції щодо конфлікту, мляво реагувала на події в цій країні та ще й опинилася в епіцентрі кількох скандалів.

Офіційна позиція України

Стосовно подій в Сирії Україна офіційно висловлювалася кілька разів. Зокрема, у листопаді 2011 року МЗС закликало сирійське керівництво скоріше приступити до виконання своїх обіцянок щодо проведення реформ, відсутність яких посилює напруженість в країні.

Наприкінці серпня цього року Україна офіційно висловила свою позицію стосовно можливості воєнного втручання для вирішення ситуації в Сирії. Так, в інтерв'ю українським телеканалам президент Віктор Янукович заявив, що виступає проти вирішення ситуації в Сирії воєнними засобами.

«Коли сьогодні мова йде, наприклад, про Сирію… Ми категорично проти вирішення цих проблем воєнними засобами», — сказав Янукович.

Згодом після підтвердження інформації про застосування хімічної зброї в районі Дамаска 21 серпня у звіті інспекторів ООН МЗС України поширило заяву, в якій засуджує будь-яке застосування зброї масового знищення. Крім цього, відомство підтримало домовленості міністра закордонних справ Росії Сєргєя Лаврова та державного секретаря США Джона Керрі щодо встановлення міжнародного контролю над хімічною зброєю у Сирії та її знищення в якомога стислі терміни.

Як відомо, у звіті інспекторів ООН щодо можливого використання хімічної зброї у Сирії зазначалося, що «природні, хімічні та медичні зразки надають виразні і переконливі докази», що в районі Дамаска 21 серпня були використані ракети класу «земля -земля», що містять нервово — паралітичний газ зарин.

Загалом Україна жодного разу не демонструвала своєї прихильності до однієї чи іншої воюючої сторони, пояснюючи це тим, що в Сирії перебуває чимало українців і цей крок української влади може негативно позначитися на їхній долі.

Втім частота та тональність заяв, засвідчили, що попри обіцянки влади активізуватися на міжнародній арені, щодо конфлікту у Сирії Україна продовжила звичну мляво реагувати на події, за допомогою яких можна було б здобути певний міжнародний авторитет.

Евакуація українців

Водночас МЗС наполегливо рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Сирії, а тим, хто вже там перебуває — негайно залишити територію цієї країни, у зв'язку із загостренням безпекової ситуації на її території. Так, за даними відомства, від початку 2013 року з території Сирії евакуювали 208 українців. На початку вересня на консульському обліку посольства України в Сирії перебувало 342 громадянина України. Разом з тим, МЗС готує чергову евакуацію українців з Сирії.

Скандали навколо України

У жовтні минулого року бойовиками одного з підрозділів Вільної сирійської армії було викрадено українку Анхар Кочнєву. За інформацією ЗМІ, вона приїхала до Сирії після початку збройного конфлікту, працювала позаштатним кореспондентом, супроводжувала українських журналістів, що приїжджали в цю країну, а також співпрацювала з низкою російських ЗМІ.

Викрадачі погрожували стратити її 13 грудня, якщо не буде виконано їх вимоги щодо викупу у розмірі $50 млн. Пізніше йшлося про суму викупу у $300 тис.

Офіційно Україна відреагувала, передавши формальний запит Києва про сприяння ЄС у звільненні, зокрема, Кочнєвої.

А 11 березня цього року журналістка повідомила, що їй вдалося втекти від викрадачів і повернулася в Україні.

Однак вже в квітні вона повернулася до Сирії, пояснюючи це тим, що має намір продовжити роботу в туристичному бізнесі та допомагати приїжджають до Сирії журналістам.

Україна опинилася і в епіцентрі кількох скандалів, пов'язаних із конфліктом у Сирії. Так, 4 вересня ЗМІ повідомили, що посол Сирії в Україні Мохамед Саїд Акіль на запитання, чи може він підтвердити інформацію про те, що на боці опозиції беруть участь громадяни України, зокрема кримські татари, відповів: «Серед терористів є представники 83 країн, зокрема з України».

Він зазначив, що не може назвати приблизну кількість українців, які беруть участь у війні на стороні опозиції.

МЗС України спростувало цю заяву. «У нас є офіційна нота МЗС Сирії, отримана на прохання нашого посольства у Дамаску, про те, що у них теж немає даних щодо того, що громадяни України брали участь у військових діях», — повідомили у МЗС. Інформацію про участь українців у сирійському конфлікті не підтвердила і СБУ.

Хоча вже через два дні посол Сирії в Україні спростував цю інформацію, пояснивши, що про можливу участь українців у сирійській війні чув лише зі ЗМІ.

У свою чергу, голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв визнав, що знає один випадок участі представника кримських татар у війні в Сирії на боці опозиції. Водночас, за його словами, не можна говорити про масове представництво українських татар на боці сирійської опозиції.

«Це не так. Такого немає. Це одиниці, які поїхали туди за власним бажанням», — пояснив Джемілєв.

Кілька разів виникали скандали стосовно можливості поставок зброї в Сирію, до якої причетна Україна. Щоразу цю інформацію заперечували.

Зокрема, востаннє 9 вересня видання The Washington Post, на підставі результатів дослідження неурядової організації C4ADS, написало про те, що через український порт «Октябрськ» у Миколаївській області ймовірно здійснювалися поставки російської зброї для режиму Асада у Сирії.

МЗС України вже наступного дня поширило спростування. Інформацію в іноземних ЗМІ заперечило і керівництво порту «Октябрськ», що фігурувало в скандалі. Як повідомили на запит Тиждень.ua, впродовж останніх двох років грузи військового призначення в напрямку портів Сирії цим портом не оброблялись.

До речі, ще до цього скандалу посол Сирії в Україні Мохаммед Саїд Акіль заперечив, що Україна поставляє до Сирії зброю. «Щодо озброєння у нас угода з Росією. Ці угоди виконуються. З Україною у нас немає таких угод», — зазначив він.

Джерела[ред.]