Вікіекспедиція дивовижними місцями р. Тетерів (Київ-Дениші)
4 червня 2016
- 31 серпня 2020: Міжнародна конференція «Місто як навчальна аудиторія» зібрала 40 спікерів з 11 країн світу
- 21 квітня 2020: Клайв Спеш: авторитарні режими використовують коронавірус для пригнічення населення
- 18 квітня 2020: Київ страждає від пилу і диму
- 24 грудня 2017: Статус «Гришківого лісу» на розгляді у міськраді
- 4 червня 2016: Вікіекспедиція дивовижними місцями р. Тетерів (Київ-Дениші)
- 7 січня 2019: Краєзнавча вікіекспедиція в Опішне
- 7 серпня 2016: Вікіекспедиція: зимові Мармароші
- 7 серпня 2016: Заповідну Корсунщину вивчили учасники вікіекспедиції
- 19 липня 2016: Вікіекспедиція Дністровським каньйоном
- 17 липня 2016: Вікіекспедиція до 75-річного ювілею Івана Миколайчука
- 2 листопада 2024: «Я вижив, бо був налаштований»: історія десантника, який рятував побратимів під ворожим вогнем
- 2 листопада 2024: «Доки я служив у піхоті — я був героєм, а зараз…»: історії бійців, які після поранень служать у ТЦК
- 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
- 15 грудня 2023: Відкрито меморіальну дошку на честь Мар’яна Гаденка
- 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
21-22 травня 2016 року відбулася Вікіекспедиція у Житомирській області, в якій взяли участь 3 людини (Некрасова Оксана, Болотова Каролина та Оскирко Олександра) вздовж річки Тетерів та її приток, біля населених пунктів — Поташня, Радомишль, Царівка, Коростишів, Житомир, Дениші.
Наразі у Вікіпедії дуже мало інформації щодо мальовничих краєвидів та історичних місць вздовж річки Тетерів. Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Починали проводити дослідження в околицях м. Радомишль: лісові болотяні масиви с. Поташня — м. Радомишль та Замок Радомисль, збудований близько 1612 року (ок. Папіронський Став та р. Мика).
У Замоку Радомисль (50°28'39N, 29°12'59E; http://radozamok.com.ua/) знаходиться
музей української домашньої ікони XVII–XX ст., є єдиним у світі музеєм домашньої ікони, також цей музей — найбільший музей ікон у Східній Європі, а експозиція предметів християнського мистецтва «Душа України» — це найбільша християнська експозиція в країні. Музей ікон, створений відомим лікарем і громадським діячем Ольгою Богомолець, яка за 15 років зібрала і зберегла від знищення понад 5000 хатніх образів з усіх куточків країни.
Дуже цікавими є водно-болотні угіддя та лісові масиви в околицях м. Коростишів. Є декілька великих озер, більшість з яких кар'єрного типу. Скелі біля кар'єрів висотою близько 10-15 м використовують альпіністи для тренувань. Масштабне та чисте місце — на фото кар'єр створений для видобутку граніту, а нині, затоплений. Глибина штучного озера, кажуть, до 40 м.
Досліджувались мальовничі скелі в районі санаторія Дениші та лісові заказники місцевого значення «Замок Терещенка» й «Над Те́теревом».
У скелях нами було досліджено сучасне поширення в Житомирській області ящірок Darevskia (saxicola) complex, акліматизованих тут в 1960х рр. Привезені вони були з Кавказу (Вірменії та Грузії). На сьогоднішній день вірменська ящірка (Darevskia armeniaca) і ящірка Даля (Darevskia dahli) поширилися вздовж лівого берега р. Тетерів на ділянці загальною довжиною близько 3,7 км.
Замок Терещенка побудований у 1910-11 рр. за проектом арх. П. Голландського.
Також цікавими виявились лісовий заказник місцевого значення «Замок Терещенка»- площею 22,1 га; ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — урочище «Тригір'я» — площею 0,1 га, створений з метою охорони та збереження дубів віком 450–590 років. Лісовий заказник місцевого значення «Над Тетеревом» площею 56,9 га, що оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України з метою охорони та збереження Тригірського корабельного гаю кінця XVIII початку XIX століття, представленого 360–410 річними дубовими і сосновими насадженнями. У 1583 року тут, у дубовому лісі вдалині від людей на гранітній скелі, що височіє над каньйоном ріки, житомирським князем Володимиром було засновано чоловічий монастир. Довколишні села Тригір'я та Буки з'явилися значно пізніше. У 1613 року монастир було збудовано з дерева. У 1782–1873 роках монастир було зруйновано та зведено заново. У XVIII — першій половині XIX століть монастир тимчасово належав Греко-католицькій Церкві. 1839 року його було повернуто Російській Православній церкві, після чого в монастирі розпочалося будівництво мурованих церков (замість колишніх дерев'яних). Зараз Спасо-Преображенський Тригірський чоловічий монастир — один із найбільш компактних і затишних монастирів, що збереглися в Україні. Урочище «Тригір'я» ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Див. також
[ред.]
Авторський репортаж |
---|
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації. |