Перейти до вмісту

Вікіекспедиція до Абхазії

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.

15 березня 2014


Наша експедиція відправилася до Абхазії екскурсійним автобусом із Сочі. Через те, що на час Олімпійських ігор, Росія повністю закрила кордони на в'їзди та виїзди будь-якого транспорту з Абхазії, нам довелося перетинати кордон через річку Псоу пішки. Для громадян України достатньо мати лише закордонний паспорт, але на кордоні до українських громадян приділяють набагато більше уваги та ретельно перевіряють документи.

Абхазький контроль більш формальний, тут перевіряють лише наявність документів. Проте на зворотньому шляху теж можна зустрітися з абхазькими прикордонниками, які до громадян України ставляться менш привітно. 

Вигляд на Чорне море з Новоафонського монастиря

Перед перетинанням кордону екскурсовод всіх попереджає, що в Абхазії є міжнародний роумінг, тому будь-який дзвінок чи смс знімає гроші. Проте, український мобільний оператор прислав смс, що ми знаходимось на території Грузії і рекомендував з будь-яких питань звертатись до Посольства України в Тбілісі. 

Будинок абхазького жителя

Кажуть, що в Абхазії є своя валюта, але її ніхто не бачив, тому всі користуються російськими рублями. За словами екскурсовода 98% абхазців мають російське та абхазьке громадянство. Пенсіонери, які проживають на території Абхазії отримують мінімальну російську пенсію. 

Церква в абхазькому селищі Лихни. Знаходиться на реконструкції

Перше на що звертаєш увагу, перетнувши російсько-абхазький кордон, це практична відсутність на вулицях місцевого населення. 

Війна між Грузією минула більш ніж 20 років тому, а на вулицях можна побачити багато зруйнованих будинків, практично не можливо знайти супермаркетів, магазинів та інших закладів обслуговування. 

Абхазька школа

Абхазія славиться найчистішою водою на узбережжі Чорного моря. Ближче до нього, можна побачити розважальні заклади та місцеве населення, яке продає сувеніри, джеми з інжира, фіхуа, та хачапурі. Хоча зайшовши на пляж ви неодмінно натрапите на зграї голодних собак.  

Узбережжя Чорного моря

Не можна не відвідати найпопулярніший курорт в Абхазії, часів Радянського Союзу — Гагри. Тут також ви зможете побачити облуплені храми, покинуті будинки, пляжі.

Місто Гагри. Вхід до моря

В Абхазії 60% населення сповідують християнство, як правило православне, 16%, мусульмани, більшість, сунітів, всі інші розділились на язичників, атеїстів, прихильників абхазької релігії. 

Новоафонський монастир
зала служінь у Новоафонському монастирі

Найстаріший храм на території Абхазії знаходиться в селі Лихни. Храм є діючим, але ведуть реконструкції. У ньому є багато старовинних ікон.  Також відомим є Новоафонський монастир побудований у 1888 році російськими монахами. Монастир в період найвищого розквіту нараховував 500 монахів. Зараз у ньому лише 5 монахів та декілька робітників. Монастир перебуває у доволі занедбаному стані, практично всі келії порожні. Розписи, зроблені 100 років тому невідомими майстрами з центральної Росії, пооблуплювались. Не зважаючи на те, що навколо нього облаштовані рихтування. Реставраційні роботи не ведуться.

Монах малює картину в Новоафонському монастирі

Хоч абхазьку незалежність і визнали лише 5 країн світу, населення себе вважає повністю незалежним. Ми як раз можемо в цьому переконатися, коли будемо читати вивіски, рекламу, офіційні оголошення на двох мовах: абхазькою та російською. 

Покинуті будівлі Абхазії

Вже було згадано, що місцеве населення практично не можливо побачити на вулицях, хоча саме неподалік Новоафонської печери, є місцеві жителі,  які зайняті реконструкцією чи то самої печери, чи інших закладів, які знаходяться поблизу.

Новоафонська печера

Новоафонська печера — це один з небагатьох об'єктів, який добре зберігся після радянських часів. Від входу печери до початку екскурсії, екскурсантів веде невеличкий електропоїзд. Сама печера вражає своїми розмірами. Висота склепінь близько 90 метрів.

Протяжність Новоафонської печери близько двох з половиною кілометрів. Всередині її прикрашають величні кам'яні зали з великою кількістю різнокольорових каменів: сталактитів, сталагмітів, сталагнатів. Вся ця краса сформована за рахунок взаємодії вапняку та води.

Також не можливо забути, якщо Ви вже побуваєте в Абхазії, дачі «вождя» всіх народів, Йосипа Сталіна. Їх налічується близько п'яти. Одна з них розташована на березі Чорного моря. Дача являє собою досить скромний будинок, виконаний у стриманих кольорах без зайвих прикрас. Сама будівля практично не реконструйована. Тут 80% є  речі часів епохи Йосипа Сталіна. Навіть люстри збереглися. Обтягнуті залізною сіткою на випадок якщо лампочка вибухне, «вождь»- буде захищений.

Дача «вождя» зовні
Дача Сталіна. Їдальня

Дача Сталіна поки ще відкрита для відвідувачів, але за чутками вона продана російському олігархові, але поки йде оформлення документів туристів ще пускають. Дача збереглася доволі в гарному вигляді, окрім кінотеатру в якому протікає дах. Біля дачі ще був чайний будиночок, який згорів в період війни 1992 року, після того як діти вирішили посмажити в ньому картоплю.

Абхазія — регіон, де зосереджена велика кількість дивовижних місць: гір, озер, кам'яних печер, гірських річок, унікальної рослинності. Вся ця мальовнича природа, співіснує із реконструйованою архітектурою та відсутністю розвиненої інфраструктури в містах. 



Авторський репортаж
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації.