Меморіальним центром «Бабин Яр» були оцифровані архіви нацистських злочинів за часів окупації столиці України
26 серпня 2020
- 11 липня 2025: Про презентацію науково-публіцистичного видання Миколи Литвина «Від революції до війни (2014-2025)»
- 22 травня 2025: Стали відомі імена лауреатів відзнаки «Вікімеч» імені Олега «Raider» Ковалишина 2025 року
- 16 квітня 2025: Концерт пам’яті Мар’яна Гаденка відбудеться 24 квітня 2025 року
- 12 квітня 2025: Відзначення в столиці та Чернівцях 80 – річчя Едуарда Кузнєцова
- 17 лютого 2025: Новини від Буковинського земляцтва про знакові події жовтня-грудня 2024 року
- 17 лютого 2025: Помер Блідар Валерій Микитович
- 17 лютого 2025: Лауреатів «Вікімеча» — 2024 оголошено в День Героїв
- 17 лютого 2025: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
- 17 лютого 2025: Меморіалу Голокосту «Бабин Яр» бути — на Київському єврейському форумі було обговорено його створення
- 17 лютого 2025: У Бабиному Яру з’явиться аудіосвітлова інсталяція до 79-ї річниці трагедії
- 17 лютого 2025: Меморіальним центром «Бабин Яр» були оцифровані архіви нацистських злочинів за часів окупації столиці України
- 17 лютого 2025: Франція визнана винною у Голокості
- 17 лютого 2025: "Яд Вашем" визнала, що не має архівних даних про Шухевича
Вперше архіви Надзвичайної комісії, що фіксують страхітливі злочини нацистської Німеччини в Києві за часів окупації, з’являться в онлайн-доступі. Документи містять інформацію про людей, які загинули від рук нацистів за період 1941-1943 років.
Бабин Яр, Меморіальний центр Голокосту, для спеціального проєкту «Імена» надав оцифровану версію архівів Надзвичайної державної комісії з виявлення збитків та злочинів, які пережило населення Києва і області за нацистського режиму в період окупації (1941-43 роки). Ці документи вперше можна буде побачити кожному охочому на спеціальній платформі від Меморіального центру «Бабин Яр». Вихід останньої запланований уже на осінь.
Яка інформація стане доступною?
[ред.]За словами керівника проєкту «Імена» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Анни Фурман, працювати Надзвичайна державна комісія почала вже в 1943 році, як тільки Київ вийшов з окупації. Головним її завданням було збирання всієї важливої документації та інформації про нацистські злочини проти жителів області.
Такі комісії створювалися в той час на території практично кожної республіки колишнього Союзу. Загалом Державною комісією було розглянуто 54 тисячі актів про різні злочини нацистів, а також 4 мільйони — про нанесення будь-якого збитку в матеріальному плані.
У Державному архіві Києва та області зберігається тільки частина документів. Зараз Меморіальним центром «Бабин Яр» було проскановано близько 6 тисяч архівів. Серед них акти 11 справ. У кожній з них міститься:
- інформація про людей, що входять у комісію;
- особисті дані людини, яка постраждала від нацистів;
- дані про свідків;
- отримані збитки.
Є також окремі документи, де зафіксовані імена загиблих від нацистського режиму.
В архівах містяться дані про вчинені злочини в Дарницькому концтаборі і Бабиному Яру. Як зазначає Анна Фурман, такі документи є важливою частиною історії і точно зацікавлять істориків і вчених.
За словами Олександра Бєлікова, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», отримані дані можуть нести цікаву інформацію не тільки для досліджень складу населення після війни (людей, які повернулися з евакуації, змогли пережити окупацію, приїхали до Києва з інших населених пунктів), але і для вивчення побуту киян у довоєнний і післявоєнний періоди.
В описах утраченого під час окупації майна можна знайти доволі докладну інформацію про заняття, спосіб життя, ступінь забезпеченості і захоплення різних верств населення.
Нагадаємо також, що дослідники проєкту «Імена» і Державний архів Києва займаються оцифруванням архівних книг РАГСів, які працювали в період 1925-36 років. Уже відскановано більше 50 тисяч таких документів. Завдяки кропіткій праці дослідників люди, які чекали на цей день десятиліттями, зможуть нарешті отримати цікаву інформацію про своїх предків, скласти родовідне дерево, провести важливі дослідження генеалогії.