В Узбекистані закрили Вікіпедію

29 лютого 2012

15 жовтня 2019: Інтерв'ю з вікіпедистом Андрієм Гриценком, переможцем міжнародного конкурсу WikiGap Challenge
20 вересня 2019: Культурологічний тижневик "Слово Просвіти" підтвердив вільне ліцензування своїх матеріалів
31 липня 2019: «Стратегію Вікімедіа 2030» обговорили в Естонії
28 грудня 2018: 10 найкращих робіт фотоконкурсу «Вікі любить Землю»
28 грудня 2018: Найпопулярніші статті української Вікіпедії 2018 року
9 грудня 2018: "Козельщинські вісті" будуть розміщуватися на Вікісховищі
27 жовтня 2018: Російська Вікіпедія: Путін — хуйло!
6 жовтня 2018: Здолати Росію: нова книга Романа Коваля побачила світ під вільною ліцензією

17 травня 2017: Російські Інтернет-сервіси в Україні заблокують?
10 травня 2017: Петиція проти блокування Вікіпедії в Туреччині
7 травня 2017: Туреччина заблокувала Вікіпедію
5 березня 2014: У Хабаровську суд наказав заблокувати доступ до Вікіпедії, Яндекса і сайту Кинопоиск
13 червня 2013: В Узбекистані закрили Вікіпедію
11 червня 2013: Тотальне стеження за американцями викрив колишній співробітник ЦРУ
7 червня 2013: У Грузії затримали активістів за лайку на адресу Путіна
4 червня 2013: Жителям білоруських багатоквартирних будинків заборонили ставити супутникові тарілки

Уряд Узбекистану закрив доступ до інтернет-енциклопедії «Вікіпедія». Проте заборона поширюється тільки на сайт узбецькою, тоді як користувачі все ще мають доступ до «Вікіпедії» російською, англійською та іншими мовами. Експерти припускають — не зважаючи на слідування офіційній інтерпритації історичних чи політичних подій, сайт становив конкуренцію державній ідеології. Наприклад, на сторінках енциклопедії можна було знайти інформацію про політичну опозицію.

На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в Центральній Азії і професора Університету Вашингтона, блокування «Вікіпедії» в Узбекистані — це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, а прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент узбецькою мовою.

За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій «Вікіпедії» були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 мільйонів Інтернет-користувачів.

«На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми», — зазначає Кендзіор. Наприклад, популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році, після обговорення його користувачами теми «Арабської весни».

Нагадаємо, у травні минулого року донька президента Узбекистану Іслама Карімова подала до суду на французький новинний веб-сайт, що назвав її батька «диктатором».

Маєте власну думку стосовно цієї новини? Висловіть її!