Туреччина заблокувала Вікіпедію
29 квітня 2017
- 23 травня 2024: Лауреатів «Вікімеча» — 2024 оголошено в День Героїв
- 11 лютого 2024: У Києві почала виходити вільноліцензована газета «Рідний край»
- 22 листопада 2023: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
- 24 травня 2023: Росіяни готують альтернативну Вікіпедію?
- 28 січня 2023: Топ найпопулярніших футбольних клубів Бразилії в 2022 році за переглядами у Вікіпедії
- 17 травня 2017: Російські Інтернет-сервіси в Україні заблокують?
- 10 травня 2017: Петиція проти блокування Вікіпедії в Туреччині
- 7 травня 2017: Туреччина заблокувала Вікіпедію
- 5 березня 2014: У Хабаровську суд наказав заблокувати доступ до Вікіпедії, Яндекса і сайту Кинопоиск
- 13 червня 2013: В Узбекистані закрили Вікіпедію
- 9 лютого 2023: Землетрус в Туреччині забрав життя тисяч людей
- 11 квітня 2022: ЄС визначив дату переговорів про членство з Туреччиною
- 7 травня 2017: Петиція проти блокування Вікіпедії в Туреччині
- 7 травня 2017: Туреччина заблокувала Вікіпедію
- 18 липня 2013: Дискваліфікація «Бешикташа» і «Фенербахче» призупинена
Туреччина заблокувала доступ до Вікіпедії. Всі мовні версії вільної енциклопедії недоступні на території Туреччини. Офіційні причини обмеження доступу не називаються.
Блокування, яке зачіпає всі мовні версії онлайн-ресурсу в Туреччині, було введене о 8:00 ранку (за місцевим часом) 29 квітня 2017 року за адміністративним розпорядженням турецької влади, говориться у заяві групи моніторингу блокувань Туреччини (англ. Turkey Blocks ), причому блокування, як вказали активісти дещо пізніше, здійснюється без судового рішення.
Згідно з телеканалом CNN Turk це зроблено за рішенням турецької Ради з інформаційних технологій і зв'язку (тур. Bilgi Teknolojileri ve İletişim Kurumu / англ. Information and Communication Technologies Authority ).
За даними РИА Новости, Вікіпедія заблокована відповідно до закону 5651 «Про регулювання інтернет-мовлення та про боротьбу зі злочинами, вчиненими в даній сфері», який критикувався раніше опозицією за порушення свободи слова і серйозні обмеження права громадян на доступ до інформації.
Підтвердження суду щодо повного блокування онлайн-енциклопедії може бути отримано вже найближчим часом, стверджують турецькі ЗМІ. Жителям Стамбула і Анкари доступ до будь-яких сторінках Вікіпедії неможливий без використання VPN, і, на думку Turkey Blocks, втрата доступу пов'язана з використанням все тих же інтернет-фільтрів, які часто застосовуються владою для цензурування контенту в країні.
За даними Meduza.io, як повідомляли ЗМІ, після референдуму про розширення повноважень президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана деякі користувачі Вікіпедії почали виправляти статті про нього, називаючи політика диктатором.
Так, 17 квітня 2017 року невідомий користувач Вікіпедії змінив статтю про Ердогана, назвавши президента «Його ясновельможність диктатор Реджеп Тайіп Ердоган» (варіант — «Реджеп Тайіп Ердоган — турецький диктатор, який з 2014 року займає пост президента країни»). Того разу правка була оперативно скасована, а стаття захищена від змін. Спроби політичного вандалізму тривають досі і стаття практично постійно перебуває на захисті.
Восени минулого року група Turkey Blocks відзначала відключення Facebook, Twitter і YouTube в деяких регіонах Турецької республіки — для цього влада використовувала «метод дроселювання», коли відбувається уповільнення деяких веб-сайтів до такої міри, коли ними вже неможливо користуватися. Приблизно такими ж способами діяла влада декількох африканських країн під час акцій протесту, пов'язаних із результатами виборів, які, на думку протестувальників, були сфальсифіковані. На думку багатьох експертів, подібне «уповільнення інтернету» теж є проявом цензури.
Взимку 2016 року владою Турецької республіки був обмежений прямий доступ до анонімної мережі Tor, а також багатьох VPN-сервісів: VPN Master, Hotspot Shield VPN, Psiphon, Zenmate VPN, TunnelBear, Zero VPN, Private Internet Access VPN, Espress VPN, IPVanish VP і VyprVPN.
У липні 2016 року в Туреччині було припинено доступ до сайту WikiLeaks після того, як ця організація виклала майже 300 тисяч електронних листів членів правлячої Партії справедливості і розвитку.