Прийняття бюджету-2014 у Раді переросло у створення в Україні диктатури Януковича

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

17 січня 2014


Верховна Рада прийняла державний бюджет на 2014 рік. За пропозицією першого віце-спікера Ігоря Калєтніка вирішено було голосувати за бюджет без обговорень. Як пояснив Калєтнік, опозиція «унеможливила обговорення», тому питання відразу поставили за голосування. За проголосували 249 народних депутатів.

Нагадаємо, що уряд запропонував Раді затвердити бюджет-2014 з дефіцитом майже 60 млрд грн. Він посилює тиск на малих підприємців, збільшує фінансування силових відомств та в порушення законодавства урізає низку соціальних виплат. Зокрема, найбільше фінансування порівняно з минулим роком заплановане для Міністерства внутрішніх справ – плюс 2,1 мільярди гривень.

Після бюджету депутати почали приймати інші законопроекти, однак на третьому рішенні їм не вистачило голосів. Після цього перший заступник спікера Ігор Калєтнік, який вів засідання з ложі регіоналів, оголосив, що далі голосування буде відбуватися за допомогою підняття рук.

Він швидко ставив на голосування законопроекти, після чого голова лічильної комісії парламенту регіонал Володимир Олійник одразу ж оголошував: "235 - "за". Таким чином були ухвалені 11 законів.

Так ухвалили зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими визначила підстави та порядок здійснення заочного кримінального провадження.

Закон, запропонований позафракційним депутатом Левом Миримським дозволяє судити підозрюваного заочно.

Також внесено зміни до регламенту Верховної Ради. Зокрема, спрощено процедуру зняття недоторканності з депутатів і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Як згодом пояснив лідер фракції ПР Олесандр Єфремов, спрощення процедури зняття необхідності потрібне для того, щоб приструнити «героїв з опозиції».

Також Рада прийняла закони "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів" (№3837) і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у забезпечення безпеки дорожнього руху зареєстрованих в автоматичному режимі (№3855).

Але найбільшого резонансу викликало прийняття без обговорення та внесеного на розгляд Ради За прийняття відповідного законопроекту (№3879) "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян"

У пояснювальній записці необхідність прийняття цього закону обґрунтовано "суттєвим загостренням політично-соціальної кризи".

"Непоодинокими стали випадки масових заворушень, втручання в роботу державних та правоохоронних органів, відбуваються захоплення будівель державної та комунальної власності, набули широкого розповсюдження прояви вандалізму та екстремізму, значно збільшилась кількість хуліганських дій", - йдеться в ній.

Тепер рух у автоколонах з більш ніж 5 авто без узгодження з МВС карається штрафом від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на 1-2 роки з вилученням транспортного засобу.

Крім того, участь у масових акціях "у масці, шоломі або з використанням інших засобів чи способів маскування" тягне за собою накладення штрафу чи адмінарешт. Встановлення під час акцій "малих архітектурних форм" без дозволу МВС каратиметься схожим чином.

За незаконне збирання, зберігання чи поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів чи членів сім’ї, а також образу чи вчинення тиску на суддю тепер можна отримати штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів чи два роки в'язниці.

За повторні такі дії Кримінальний кодекс передбачає позбавлення права обіймати певні посади на строк до 5 років, арешт до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 4 років.

Крім того, парламент посилив кримінальне покарання за погрози або насильство щодо суддів, їхніх родичів і членів сімей, а також за невиконання судових рішень. Зокрема, за загрозу насильства або вбивства судді або його родичів передбачається максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 4 років, а за нанесення тілесних ушкоджень - до 7 років.

Крім того, введено кримінальну відповідальність за наклеп.

Відповідно до прийнятого закону, наклеп (свідоме поширення недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи) карається штрафом до 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або громадськими роботами до 200 годин, або виправними роботами на строк до 1 року.

Наклеп у творі, який публічно демонструється у ЗМІ або мережі Інтернет, або ж створений особою, раніше судимою за наклеп, карається штрафом від 50 до 300 неоподатковуваних податком мінімумом доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 1 року.

Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину карається виправними роботами на строк від 1 до 2 років, або обмеженням волі на строк до 2 років.

Також Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) дозволено обмежувати доступ до інтернету на підставі висновку експерта.

закон вводить обов'язок операторів і провайдерів телекомунікацій на підставі рішення комісії здійснювати обмеження доступу своїх абонентів до таких сайтів.

На даний момент обмеження доступу до веб-ресурсу можливо тільки на основі рішення суду.

Закон також зобов'язав операторів, які використовують телекомунікаційні мережі , за свій рахунок купувати і встановлювати на мережах технічні засоби, необхідні для здійснення оперативно-розшукових заходів, тоді як раніше закон зобов'язував операторів тільки встановлювати такі кошти за свій рахунок.

Ще однією зміною в закон "Про телекомунікації" є норма обов'язкового ліцензування надання послуги доступу до інтернету (раніше інтернет - провайдери тільки вносилися до реєстру НКРЗІ і не ліцензувалися).

Крім того, закон вводить поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки - засобу, який використовується для ідентифікації кінцевого обладнання абонента в мережі (SIM - карта, USIM -картка і т.д). Надання телекомунікаційних послуг з використанням такої картки здійснюється на підставі укладеного між оператором телекомунікацій та споживачів договору в порядку, передбаченому законодавством.

Також цим законом звільнили "Беркут" від відповідальності за побиття людей на Майдані 30 листопада та на Банковій 1 грудня та від кримінальної відповідальності за статтю "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів".

Крім того, всі громадські об’єднання, які отримують грошові кошти від іноземних держав тепер вважатимуться «іноземними агентами», яких можна звинувачувати в екстремістській діяльності.

Опозиціний депутат Анатолій Гриценко заявив, що після прийняття у Верховній Раді законопроектів про обмеження прав протестувальників, обмеження доступу в Інтерент, продажу SIM-карток за паспортами Україна більше стала нагадувати Північну Корею, ніж Росію чи Білорусь.

Крім опозиції. Представників громадянського суспільства негативно на цей «законо про репресії» відреагувала і міжнародна спільнота.

Так, комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжніекс закликав Віктора Януковича ветувати поправки, які обмежують права людини.

Представник з питань свободи засобів інформації ОБСЄ Дуня Міятович висловила занепокоєння з приводу ухвалених сьогодні в Україні законодавчих змін, серед яких повернення кримінальної відповідальності за наклеп і закликала владу України припинити намагання обмежити свободу слова і свободу засобів інформації у країні.

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт вважає, що голосування на підтримку низки законів, яке відбулося в українському парламенті в четвер, працює проти незалежності України.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав сьогоднішні події у Верховній Раді України зловісними.

А посол ЄС Ян Томбінський висловив стурбованість тим, що в четвер Верховна Рада прийняла низку законів без дотримання належних процедур.

Свою стурбованість з цього приводу також висловив і посол США.

Незважаючи на заяви опозиційних фракцій, в яких вони вимагали не підписувати та скасувати рішення Верховної Ради, ухвалені 16 січня, як такі, що прийняті з грубим порушенням вимог Конституції та Регламенту Верховної Ради, спікер Рибак передав на підпис президенту Януковичу.

За інформацією джерел ZN.UA Віктор Янукович вже підписав ці п'ять законів.




Джерела[ред.]