Симфонія-реквієм «Праведная душе» Богдани Фроляк прозвучав у Києві
- 3 березня 2022: У Метрополітен-опера замість Нетребко співатиме Монастирська
- 10 лютого 2022: Генеральному директору Національної хорової капели «Думка» Євгенові Савчуку 75 років
- 12 листопада 2021: Віктору Герасимову 13 листопада 2021 року – 80 років
- 31 жовтня 2021: Батько наш Бандера: національний хор «Дударик» приєднався до флешмобу на честь лідера ОУН
- 5 вересня 2021: У Києві згорів унікальний концертний орган
- 21 січня 2021: Знайдено забутий твір Ігоря Стравінського
- 27 серпня 2018: Віктор Медведчук керуватиме Музичною академією?
- 4 липня 2018: У Києві розпочався фестиваль Atlas Weekend
- 1 грудня 2022: Пішов у вічність видатний музикант Анатолій Молотай
- 6 листопада 2022: Відбулося перше засідання в форматі «Київська ініціатива» за участю радників глав держав та урядів країн Східної Європи та Балтії
- 12 жовтня 2022: У Києві вдруге вручили «Вікімечі»
- 26 липня 2022: Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ
- 10 лютого 2022: Генеральному директору Національної хорової капели «Думка» Євгенові Савчуку 75 років
- 9 лютого 2022: Земля Буковини прийняла навічно в свої обійми Василя Фольварочного
- 4 грудня 2021: Зупинилося серце видатного українця Мар’яна Гаденка
- 12 листопада 2021: Віктору Герасимову 13 листопада 2021 року – 80 років
25 січня 2016
Сьогодні, 25 січня 2016 року в Києві відбулась помітна мистецька подія — прозвучала Симфонія-реквієм «Праведная душе» Богдани Фроляк на вірші Тараса Шевченка. Виконували — національний симфонічний оркестр України, капела «Думка» та солісти — Олена Нагорна, Наталія Половинка, Станіслав Бадрак. Диригував— Володимир Сіренко.
Твір «Праведная душе» було написано 2014 року на замовлення Львівської філармонії і присвячений 200-річчю Тараса Шевченка. 2016 року цей твір було номіновано на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка. За словами автора «Центральним моментом для мене у цьому творі став текст: „Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу…“. Власне, уся музика обертається навколо цього фраґменту, спочатку підводячи до нього, потім відходячи поволі в бік світла і любови».
Хоча творчість Шевченка має неабияку популярність серед композиторів, зокрема «Заповіт», яким завершується кантата, добре відомий у викладенні Г. Гладкого, а також численних обробках його мелодії, остання і найбільш вільна з яких була зроблена В. Сильвестровим у 1995 році, в інтерпретації Богдани Фроляк поезія Шевченка зазвучала по-новому. Зокрема примітним є неокласична стилістика, прозорість музичної фактури, а фінал твору (власне «Заповіт») вирішено у просвітленому характері.
Музикознаця Лідію Корній твір «вразив щирістю вислову, емоційною відкритістю, високим художнім рівнем. Він засвідчив яскраву індивідуальність авторки, вдале поєднання національного чинника з сучасними композиторськими прийомами». На її думку, музика «овіяна душевністю, любов'ю до України, Шевченка, і смутком, очевидно, через сучасні обставини».
Джерела[ред.]
- Програма концерту
- Інформація про твір на сайті Львівської філармонії
- Півтон Безвухий Симфонія-реквієм «Праведная душе» Богдани Фроляк прозвучав у Києві // sumno.com
- Коментар музикознавця Лідії Корній