Симфонія-реквієм «Праведная душе» Богдани Фроляк прозвучав у Києві
- 23 лютого 2024: Київські композитори застерігають від спроб "повернути" Чайковського
- 4 лютого 2024: Структура Щастя припинила існування
- 19 травня 2023: Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ
- 19 травня 2023: Шведська співачка Loreen виграла Євробачення
- 14 лютого 2023: Ігор Козачок випустив альбом за 100 тисяч
- 3 березня 2022: У Метрополітен-опера замість Нетребко співатиме Монастирська
- 10 лютого 2022: Генеральному директору Національної хорової капели «Думка» Євгенові Савчуку 75 років
- 12 листопада 2021: Віктору Герасимову 13 листопада 2021 року – 80 років
- 8 грудня 2024: Новини від Буковинського земляцтва про знакові події жовтня-грудня 2024 року
- 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
- 23 травня 2024: Лауреатів «Вікімеча» — 2024 оголошено в День Героїв
- 22 листопада 2023: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
- 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
- 1 грудня 2022: Пішов у вічність видатний музикант Анатолій Молотай
- 6 листопада 2022: Відбулося перше засідання в форматі «Київська ініціатива» за участю радників глав держав та урядів країн Східної Європи та Балтії
- 12 жовтня 2022: У Києві вдруге вручили «Вікімечі»
25 січня 2016
Сьогодні, 25 січня 2016 року в Києві відбулась помітна мистецька подія — прозвучала Симфонія-реквієм «Праведная душе» Богдани Фроляк на вірші Тараса Шевченка. Виконували — національний симфонічний оркестр України, капела «Думка» та солісти — Олена Нагорна, Наталія Половинка, Станіслав Бадрак. Диригував— Володимир Сіренко.
Твір «Праведная душе» було написано 2014 року на замовлення Львівської філармонії і присвячений 200-річчю Тараса Шевченка. 2016 року цей твір було номіновано на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка. За словами автора «Центральним моментом для мене у цьому творі став текст: „Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу…“. Власне, уся музика обертається навколо цього фраґменту, спочатку підводячи до нього, потім відходячи поволі в бік світла і любови».
Хоча творчість Шевченка має неабияку популярність серед композиторів, зокрема «Заповіт», яким завершується кантата, добре відомий у викладенні Г. Гладкого, а також численних обробках його мелодії, остання і найбільш вільна з яких була зроблена В. Сильвестровим у 1995 році, в інтерпретації Богдани Фроляк поезія Шевченка зазвучала по-новому. Зокрема примітним є неокласична стилістика, прозорість музичної фактури, а фінал твору (власне «Заповіт») вирішено у просвітленому характері.
Музикознаця Лідію Корній твір «вразив щирістю вислову, емоційною відкритістю, високим художнім рівнем. Він засвідчив яскраву індивідуальність авторки, вдале поєднання національного чинника з сучасними композиторськими прийомами». На її думку, музика «овіяна душевністю, любов'ю до України, Шевченка, і смутком, очевидно, через сучасні обставини».
Джерела
[ред.]- Програма концерту
- Інформація про твір на сайті Львівської філармонії
- Півтон Безвухий Симфонія-реквієм «Праведная душе» Богдани Фроляк прозвучав у Києві // sumno.com
- Коментар музикознавця Лідії Корній