100 шедеврів світової скульптури
12 травня 2013
- 14 серпня 2019: Презентація виставки «Пам’ятки України» в Одесі
- 22 листопада 2013: Італійські живописці в експозиції «O sole mio!»
- 22 жовтня 2013: Легенди «Титаніка» в Україні
- 8 вересня 2013: Український Тиждень Мистецтв сезону «Осінь 2013»
- 5 липня 2013: Виставка «Геній Да Вінчі»
- 30 червня 2013: Три шедеври з Італії
- 12 червня 2013: Виставка митців Одеської школи розпочинається в Києві
- 5 червня 2013: Одеська школа
- 14 липня 2024: Помер Блідар Валерій Микитович
- 23 травня 2024: Лауреатів «Вікімеча» — 2024 оголошено в День Героїв
- 22 листопада 2023: Оголошено лауреатів відзнаки «Вікімеч» 2023 року
- 6 вересня 2023: Про увічнення в столиці пам’яті видатних буковинців
- 1 грудня 2022: Пішов у вічність видатний музикант Анатолій Молотай
- 6 листопада 2022: Відбулося перше засідання в форматі «Київська ініціатива» за участю радників глав держав та урядів країн Східної Європи та Балтії
- 12 жовтня 2022: У Києві вдруге вручили «Вікімечі»
- 26 липня 2022: Профільний комітет Верховної Ради не підтримує збереження імені Чайковського для НМАУ
12 травня у Києві завершилася виставка «100 шедеврів світової скульптури», яка проходила у рамках меценатського проекту на підтримку Мистецького Арсеналу. На виставці було представлено 100 робіт 18 знакових авторів кінця XIX — першої половини XX століть. Це — Огюст Роден, Арістід Майоль, Амедео Модільяні, Генрі Мур, Ганс Арп, Олександр Архипенко, Костянтин Бранкузі, Рембрандт Бугатті, Поль Гоген, Сальвадор Далі, Едгар Дега, Альберто Джакометті, Діего Джакометті, Хана Орлова, Пабло Пікассо, Огюст Ренуар, Осип Цадкін, Жак Ліпшиць. Цікаво відзначити, що майже всі представлені митці більш відомі як художники, а не скульптори. Підібрані твори репрезентують основні напрямки розвитку скульптури — фігуральна скульптура (Дега, Майоль, Роден), Паризька школа (Пікассо, Бранкузі, Модільяні) та авангардна скульптура (Ліпшиць, Мур, Архипенко).
«Маленька танцівниця» Дега — єдина його робота, яку він виставляв за життя[1].
-
Огюст Роден «Чоловік зі зламаним носом» (1865, бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Бронзовий вік» (1877, бронза)
-
Огюст Роден «Ворота Пекла» (фрагмент) (1880—1890, бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Бальзак» (фрагмент) (1880—1890, бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Мислитель» (1880—1904, бронза)
-
Огюст Роден «Дівчина» (1881, мармур)
-
Огюст Роден «Єва», «Адам» (1881, бронза, камінь), «Андромеда» (1885, бронза)
-
Огюст Роден «Громадяни Кале» (фрагмент) (1889, бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Маска» (1889, бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Маска» (1889, бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Дівчинка навпочіпки» (бронза, камінь)
-
Огюст Роден «Собор» (1905, бронза)
-
Рембрандт Бугатті «Козуля» (бронза)
-
Рембрандт Бугатті «Сидячий ягуар» (бронза)
-
Поль Ґоґен «Стела Христа» (бронза)
-
Поль Ґоґен «Місяць і Земля» (бронза)
-
Огюст Ренуар «Дівчина з драпіровкою» (бронза)
-
Огюст Ренуар «Голова дитини» (бронза, камінь)
-
Едгар Дега «Вдягнена танцівниця під час відпочинку (руки на сідницях, права нога попереду, другий етюд)» (бронза)
-
Едгар Дега «Танцівниця, другий етюд» (бронза)
-
Едгар Дега «Танцівниця, другий етюд» (бронза)
-
Едгар Дега «Іспанська танцівниця, перший етюд» (бронза)
-
Едгар Дега «Маленька танцівниця» (бронза, камінь)
-
Едгар Дега «Голова, маленький етюд для портрету мадам С.», «Чистокровний кінь під час ходи», «Танцівниця, четверта позиція спереду, на лівій нозі, третій етюд», «Танцівниця, арабеска, довкола правої ноги, ліва рука попереду, другий етюд» (бронза)
-
Едгар Дега «Жінка витирає ліву сідницю сидячи» (бронза)
-
Едгар Дега «Жінка вкладає волосся» (бронза)
-
Едгар Дега «Ванна» (бронза)
-
Едгар Дега «Ванна» (бронза)
-
Едгар Дега «Жінка тре спину губкою, торс» (бронза)
-
Едгар Дега «Жінка тре спину губкою, торс» (бронза)
-
Едгар Дега «Кінь галопом, голова повернена направо, ноги не торкаються землі (з жокеєм)» (бронза)
-
Едгар Дега «Гарцюючий кінь» (бронза)
-
Едгар Дега «Танцівниця надягає панчохи, останній етюд» (бронза)
Найбільше в експозиції було робіт Родена, Дега й Олександра Архипенка. Останній, до речі, є єдиним українцем, роботи якого ввійшли до проекту. Архипенко — один із основоположників кубізму у скульптурі. На виставці було продемонстровано його «Жінка, що сидить» (1912), «Жіноча постать» (1914), «Плаский торс» (1914), «Плаский торс» (1919), «Торс на мильному камені» (1928), «Торс у просторі» (1935–1936):
-
Олександр Архипенко «Жінка, що сидить» (1912, бронза)
-
Олександр Архипенко «Жінка, що сидить» (1912, бронза)
-
Олександр Архипенко «Жіноча постать» (1914, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Жіноча постать» (1914, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Жіноча постать» (1914, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1919, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1919, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1919, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1919, бронза, камінь)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1914)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1914)
-
Олександр Архипенко «Плаский торс» (1914)
Усі твори виставки — з приватної колекції мецената й філантропа Ігоря Воронова, який є відомим колекціонером. Такого плану виставка проводилася в Україні вперше.
Примітки
[ред.]- ↑ Тетяна Катриченко, Владислав Мусієнко (ФОТО). «Едгар Деґа в українському просторі». Главред, 18 лютого 2011
Авторський репортаж |
---|
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації. |