«Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Jump to navigation Jump to search

14 грудня 2017

Видання «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу» (2017) — перша книжка в серії «Бібліотека газети „w:Культура і життя“»
Видання "Михайло Миколайович Петренко. 200 років безсмертя"

14 грудня у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбулася презентація видання «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» (книга одного вірша), що побачило світ з нагоди 200-річчя від дня народження автора твору Михайла Миколайовича Петренка на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 3.0.

До книги, упорядниками якої є засновник документально-генеалогічного проекту «Ідентифікація Петренків», праправнук поета Олександр Петренко і головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, включено 24 переклади українського поетичного шедевру «Дивлюся на небо та й думку гадаю», зібрані переважно в 2015-2017 рр. у межах однойменної громадської ініціативи газети «Культура і життя». Перекладачі – відомі в світі особистості – Рауль Чілачава (Грузія), Мрідула Гош (Індія), Левон Блбулян (Вірменія), Антон Паперний (Ізраїль), Агрон Туфа (Албанія), Андрій Гевка (Словенія), Димитр Христов (Болгарія), Сергій Дзюба (Україна), Марсель Салімов, Гузаль Ситдикова, Лілія Сакмар (усі - Башкортостан, РФ) та ін.

Вірш Михайла Петренка "Дивлюся на небо" став п'ятим в Україні твором, переклади якого багатьма мовами народів світу зібрані в одному виданні. Раніше були зібрані і видані переклади віршів Тараса Шевченка «Заповіт» (1964, Буенос-Айрес; 1989, Київ), Володимира Сосюри «Любіть Україну!» (1998, 2003), Степана Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» (2003) та поеми Шевченка "Кавказ" (2003). Цю титанічну працю здійснили літературознавці і перекладачі Борис і Костянтин Хоменки (окрім видання 1964 року).

Участь у презентації взяли нащадки Михайла Петренка – родини Петренків, Редчуків, автор передмови до книги, петренкознавець, кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Микола Бондар, члени Міжнародної літературно-мистецької академії України, письменники, журналісти, громадські діячі. Із вступним словом до учасників заходу звернулася заступник директора – головний зберігач фондів ЦДАМЛМ України Тамара Малярчук.

Про проект «Ідентифікація Петренків» та дослідження в його межах розповів праправнук поета Олександр Євграфович Петренко. Про громадську ініціативу газети «Культура і життя» з нагоди 200-ліття Михайла Петренка розповів ведучий заходу, головний редактор газети Євген Букет. Прозвучали переклади вірша «Дивлюсь я на небо» на бенгалі, російській, італійській мовах у виконанні їхніх авторів - Мрідули Гош, Геннадія Овруцького та Марії Гарсія де Хесус. До речі, італійський переклад не потрапив до видання - був створений лише напередодні презентації. Тож робота над перекладацьким проектом триває!

Щоби створити наймелодійніший текст італійською Центр італознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка навіть провів спеціальний конкурс серед студентів і викладачів. Cтворення цього перекладу ініціював засновник Андрушівської обсерваторії Юрій Іващенко.

Юрій Іващенко на презентації розповів також про символічне здійснення мрії поета-романтика - його увічнення на небесах - появу на зоряному небі астероїда "Михайло Петренко". Не зайвим буде нагадати, що 2013 року один із астероїдів головного поясу, відкритий Андрушівською астрономічною обсерваторією, було названо на честь вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедії.

У програмі заходу відбулася знакова подія – презентація пам’ятної монети, випущеної Національним банком України до 200-річчя від дня народження Михайла Петренка, яку представила заступник начальника відділу нумізматичної продукції та маркетингу Департаменту грошового обігу Національного банку України Вікторія Сузанська та один із авторів – Володимир Таран.

Пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» виконує лауреат всеукраїнських і дипломант міжнародних конкурсів Маркіян Свято під акомпанемент члена НСКУ Андрія Бондаренка
Пісню «Взяв би я бандуру» виконує бандурист Дмитро Романчук

Пісню «Дивлюсь я на небо» виконав лауреат всеукраїнських і дипломант міжнародних конкурсів Маркіян Свято під акомпанемент члена НСКУ Андрія Бондаренка, а бандурист Дмитро Романчук виконав ще одну пісню на слова М.Петренка – «Взяв би я бандуру».

У рамках заходу було презентовано «Твори» Михайла Петренка, книжку Олександра Петренка та Валентини Шабанової «Михайло Петренко – 200 років безсмертя» та маркований конверт, який побачив світ з нагоди Ювілею поета-романтика.

Учасники презентації ознайомилися із виставкою архівних документів з фондів ЦДАМЛМ України до 200-річчя Михайла Петренка та переглянули фільм-виставу «Найда або панська любов» за мотивами драматичної думи Михайла Петренка «Найда».

Книга «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» започаткувала серію "Бібліотека газети "Культура і життя"". До речі, на виставці архівних документів демонструвалися також перші чотири номери видання "Вістник культури і життя", яке в січні 1913 започаткував видатний український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч Гнат Хоткевич. Це видання вважається предтечею сучасної газети "Культура і життя".

Товариство редакторів української Вікіпедії, яке під час презентації провело 262-гу Вікізустріч, планує найближчим часом організувати створення статей про пісню "Дивлюсь я на небо", яка першою була виконана в космосі, у Вікіпедіях усіма мовами, якими створено переклади. Наразі такі статті є лише в українській та башкирській Вікіпедіях.

Джерела[ред.]