Культурологічний тижневик "Слово Просвіти" підтвердив вільне ліцензування своїх матеріалів

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

20 вересня 2019

«Слово Просвіти», ч. 38 (1038), 19—25 вересня 2019 року

19 вересня 2019 року головний редактор Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти», друкованого часопису Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, Микола Цимбалюк надав дозвіл на розміщення pdf-архіву газети на Вікісховищі. Тепер упродовж наступних кількох тижнів на сховище будуть завантажені всі номери «Слова Просвіти» за 1995—2019 роки, загалом понад 1000 файлів.

PDF-архів «Слова Просвіти», розміщений на офіційному сайті газети 2011 року, є однією із найбільших та найповніших колекцій електронних версій друкованих видань в Україні. До нього входять майже всі номери, що були видані за понад 24 роки існування газети.

«Свого часу, працюючи заступником головного редактора „Слова Просвіти“, я ініціював створення цього pdf-архіву, — розповідає голова Товариства редакторів української Вікіпедії Євген Букет. — Тоді мою ініціативу підтримала головний редактор тижневика, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Любов Голота. Адже саме на шпальтах тижневика „Слово Просвіти“ можна простежити віхи становлення незалежної Української держави, етапи розвитку й діяльності найбільшої сучасної громадської організації — Всеукраїнського товариства „Просвіта“ імені Тараса Шевченка, пригадати знакові публікації відомих діячів української держави».

Тижневик «Слово Просвіти» упродовж чвертістоліття висвітлює проблеми духовності, культури, друкує матеріали на утвердження державності української мови, відкриває перед читачами ті сторінки української історії, які приховувала тоталітарна система, зокрема, репресії та голодомори, сприяє розвитку національно-демократичних тенденцій у сучасному українському суспільстві.

Постійні рубрики газети: «Події, факти, коментарі», «Просвіта», «Наша книга», «Мова єдина», «Українці у світі», «Культура», «Мистецтво», «Гаряча тема», «Суспільство», «Український шлях», «Читацьке віче», «Шевченкіана», «Духовний простір», «Геноцид», «Абетка відомих імен», «Молода країна», «Музика», «Погляд», «Освіта», «З блокнота письменника», «Родовід», «Свята і традиції», «Очевидець і літописець», «Творчий портрет», «Імпресії», «Цікаво знати», «Неопалима купина», «Малі міста України» та інші.

Серед постійних авторів тижневика — відомі в Україні політичні та громадські діячі, письменники, культурологи, діячі мистецтв: Павло Мовчан, Іван Заєць, Іван Драч, Володимир Яворівський, Микола Жулинський, Дмитро Степовик, Іван Ющук, Олександр Пономарів, Юрій Гнаткевич, Андрій Чебикін, Ірина Фаріон, Юрій Іллєнко, Микола Тимошик, Юрій Мицик та інші.

На шпальтах тижневика — актуальні публікації на мовну тематику, унікальні історичні розвідки, ексклюзивні інтерв'ю, безкомпромісні журналістські розслідування гострих ситуацій, широко висвітлюється і концертна діяльність провідних митців України, виграє всіма барвами художня палітра майстрів пензля.

Наклад тижневика у кращі роки становив понад 25 000 примірників. Його постійні читачі — члени «Просвіти», українська інтелігенція: вчителі, лікарі, бібліотекарі, працівники вищої школи, письменники.

Співпраця редакторів української Вікіпедії і просвітян розпочалася ще 2011 року. Просвітянський тижневик «Слово Просвіти» став першим в Україні друкованим виданням, яке дозволило використовувати свій архів на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike 3.0 Лист, що підтверджує це, був переданий виконавчому директору ГО «Вікімедіа Україна» Юрію Пероганичу на Першій українській Вікіконференції 17 вересня 2011 року.[1] Проте, тоді цей дозвіл не було доведено до відома агентів OTRS і використання матеріалів з газети у статтях Вікіпедії не було можливим. Наразі цю проблему вирішено і «Слово Просвіти» приєдналося до когорти вільноліцензованих українських друкованих ЗМІ.

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: