Закриття фестивалю «Docudays UA»

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

30 березня 2013

KyivDocudays2013 IMGP9648.jpg
Docudays2013Closing IMGP9774.jpg
Docudays2013Closing IMGP9751.jpg
Docudays2013Closing IMGP9879-1.jpg
Docudays2013Closing IMGP9884-1.jpg
Docudays2013Closing IMGP9877-1.jpg
Перші зразки української анімації 1920-х років
Docudays2013Closing IMGP9791.jpg


22 — 28 березня 2013 року в Києві проходив десятий міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA».

Закриття X фестивалю відбулося 27 березня 2013 року у червоній залі Будинку кіно. На церемонії закриття було урочисто оголошено переможців фестивалю і глядачі мали змогу побачити фільм-переможець у конкурсі DOCU/Життя — «Розмови на серйозні теми» (режисер Ґієдре Бейноруте, Литва). У цьому конкурсі спеціальні відзнаки від журі отримали фільм «Ноосфера» (режисер Арчіл Хетаґурі й Ілеана Станкулеску, Румунія) та «Документаліст» (режисер Іварс Звієдріс та Інесе Клява, Латвія). Всього у рамках DOCU/Життя було представлено сім фільмів.

У конкурсі DOCU/Право найкращою було визнано стрічку «Дівчина з Півдня» (режисер Хосе Луїс Ґарсіа, Аргентина), а всього у конкурсі теж взяло участь сім фільмів. Спеціальну відзнаку отримав фільм «Синдром панка» Юкка Карккайнена та Я-П Пассі (Фінляндія) «за палкий оптимізм та обстоювання ідеалів гуманізму в житті».

Конкурс DOCU/Коротко було представлено 15 стрічками. Переможцем став фільм «Воласті голуби» Пола Фіґана (Шотландія). Спеціальну відзнаку від журі одержали стрічка «Цвіт крізь сльози» (режисер Хуацін Цзінь, Китай) «за чесний, безкомпромісний показ утраченого дитинства» та «Абетка» режисерки Мадлі Ляене (Естонія) «за художнє рішення документальної історії».

Студентське журі присудило перемогу фільму «Документаліст» (режисер Іварс Звієдріс та Інесе Клява, Латвія) «за любов до героя, справжню витримку документаліста і сміливість знімати кіно за неочікуваних обставин», а премії Андрія Матросова було удостоєно дебют — «Сери та сеньйори» Олександра Течинського (Україна). За підсумками голосування у Фейсбуці приз глядацьких симпатій було отримано фільмом «Після Вріцена» Даніеля Абма (Німеччина).

Переможцем анімаційного конкурсу DOCU/Anima, який фестиваль проводить вже вдруге, став ролик Валерія Деца та Ірини Стельмах[1]. Оргкомітет фестивалю окремо відзначив анімацію Катерини Возниці та Антона Приходько[2].

Після церемонії нагородження у арт-просторі «Мин» розпочався фуршет, по завершенні якого було здійснено прем'єрний показ відреставрованої версії документального фільму Дзиґи Вертова «Одинадцятий» (Українська РСР, 1928). Цей показ було здійснено спільно із Національним центром Олександра Довженка, у рамках проекту «Коло Дзиґи». Музичний супровід до фільму було створено Антоном Байбаковим[3], українським композитором, який відомий своєю співпрацею із гуртом «ДахаБраха», співачкою Катею Chilly). Антон Байбаков також працює як звукорежисер кіно («Портрет, написаний глибиною» (2004), «Не скажу» (2010), «Гойдалка» (2011) та інші).

Фільм-закриття — це документальна стрічка, змонтована із кадрів радянської кінохроніки 1920-х років. Це перший твір Вертова-режисера в Україні, який, за словами самого митця, «(…) написано безпосередньо кіноапаратом, не за сценарієм»[4]. У фільмі розповідається про одинадцятий рік радянської влади — активно будується соціалізм, шалені темпи індустріалізації, електрифікації, зведення Дніпровської ГЕС, велетенських заводів. Основний акцент — постійна праця, прагнення до утвердження нової соціалістичної дійсності країни. Майже відсутні статичні кадри, камера фіксує злагоджені рухи людей, машин, невтомність і наполегливість цілого народу. Музичний супровід підкреслює цю невпинність і допомагає сприймати ці розрізнені кадри як єдине ціле. Композитору вдалося вловити ритм картини і передати його глядачеві.

У фільмі також є кадри, які показують, що важливим є готовність захистити це право на мирне трудове життя.

Організатори фестивалю вибрали цей фільм для завершення десятого Docudays UA символічно: щоб фільм «Одинадцятий» завершив десятий фестиваль і розпочав собою одинадцятий.

У четвер, 28 березня, відбувся показ фільмів-переможців десятого фестивалю «Docudays UA». Найкращі фільми фестивалю будуть презентовані в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю, який проводиться впродовж жовтня, листопада та грудня[5].

Довідка: Проект «Коло Дзиґи» — це програма популяризації українського кінематографа. Проект було започатковано Національним центром Олександра Довженка у 2011 році. У рамках проекту проходять музичні кіноперформанси — прем'єрні покази відреставрованих українських німих фільмів, які представляються глядачеві в супроводі сучасної музики.

Примітки[ред.]

  1. https://vimeo.com/62509794
  2. https://vimeo.com/62694592
  3. «Антон Байбаков на kinopoisk.ru». ', 30 березня 2013
  4. «Фильм „Одиннадцатый“ написан непосредственно киноаппаратом, не по сценарию. Киноаппарат заменяет перо сценариста. „Одиннадцатый“ написан 1) на чистом киноязыке,2) документальном языке — языке фактов и 3) социалистическом языке» (Вертов, 28 лютого 1928 року)
  5. «Мандрівний фестиваль». ', 30 березня 2013

Посилання[ред.]





Авторський репортаж
Це власний репортаж нашого репортера. Дивіться сторінку обговорення для детальної інформації.