Перейти до вмісту

У Києві вперше звучав гуджен

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.

19 квітня

Гуджен
Алла Загайкевич

В Києві у залі Академії мистецтв відбувся концерт «гуджен і електроніка», на якому шанувальникам музики було представлено китайський народний інструмент — гуджен. Цей інструмент, досить популярний в Китаї, для українського слухача лишався практично невідомим протягом багатьох століть свого існування. Між тим, як виявилось, гуджен здатний не тільки виконувати традиційну китайську музику, але й поєднуватися з модерною електроніку.

Концерт відбувався за підтримки Посольства Китайської народної республіки в Україні та Асоціації електроакустичної музики при Національній спілці композиторів України. В концерті прозвучали традиційні китайські п'єси, а також твори для гуджену з електронікою, написані спеціально для цього концерту китайською композиторкою Чень Юньцзя, росіянином Георгієм Потопальським та українськими композиторами Сергієм Леонтьєвим, та Аллою Загайкевич. Патрію гуджену виконували китайські інструменталістки Дін Лімін, Ван Шижу.

В першому відділі звучали традиційні китайські твори. Хоча де в чому гуджен і нагадує українські щипкові інструменти, зокрема бандуру і гусла, інтонування на цьому інструменті має принципову відмінність. Звукоряд гуджену будується за пентатонікою, а натискання на струни дозволяє вільно змінювати їх звуковисотність в межах ступенів діатоніки. Таким чином, уявлення про китайську пентатоніку як звукоряд із 5 звуків є хибним — кожна із 5 ступенів пентатоніки може бути альтерованою. І на відміну від європейської альтерації, величина якої завжди кратна півтону, китайська альтерація припускає найтонші звуковисотні нюанси.

Через цю особливість інтонування гуджену було досить важко поєднуватися з таким інструментом як фортепіано, настроєним виключно за правилами європейської 12-ступеневої темперації. Натомість поєднання гуджену з електронікою вийшло дуже органічним. В творах Чень Юньцзя і Сергія Лєонтьєва електроніка слугувала радше органічним акомпанементом, натомість Георгій Потопальський та Алла Загайкевич застосовували обробку звуку в реальному часі, а також використовували нетрадиційний прийом гри на гуджені — смичком, завдяки чому ці твори звучали більш модерно, втім особливості самого гуджену відчувалися меншою мірою.

Наступного дня, 20 квітня, у Національній музичній академії України імені Петра Чайковського (аудиторія 36) знайомство з гудженом продовжиться у творчій майстерні «Гуджен (китайська цитра): історія та сучасність» за участю Китаю інструменталісток Дін Лімін, Ван Шижу (гуджен) і композиторки Чень Юньцзя.

Посилання

[ред.]