Всеукраїнський проект «Від серця до серця» у Харкові

Матеріал з Вікіновин — вільних новин.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коли ви в останній раз мріяли? Ні, не будували довгострокових планів розвитку найчисельнішого та найпродуктивнішого осередку, не ставили конкретних цілей, як підкорити світ і навіть не замислювались, як звабити оту(-ого) красуню(-еня) за столиком напроти. Ні! Коли ви останній раз мріяли по-справжньому, трішечки наївно та спонтанно, нікому не відкриваючи секретів тих своїх бажань, мріяли, як тоді, у дитинстві… Харківський Обласний Осередок ДемАльянс у рамках Всеукраїнського проекту «Від серця до серця» мав змогу з’ясувати про що мріють сучасні ДІТИ УКРАЇНИ, звичайні ДІТИ, але які, за випадком долі проживають у дитбудинках…

Знаєте, багато з них мріють просто мати кицю або проколоти вуха. Здавалось чим нездійсненні мрії, але у дитбудинках тримати домашніх тварин заборонено та й носити будь-які прикраси теж… Але насправді, їхні мрії ненабагато чим відрізняються від мрій дітей, зростаючих у сім’ях. Вони, також, мріють забити гол у ворота якоїсь навороченої футбольної команди, стати міс Всесвіту, побудувати будиночок для безпритульних тварин. Мабуть, однією з розповсюджених у дитинстві є так звана «зоряна мрія» - бути справжньою зіркою чи-то кіно, чи-то естради. Але якщо у дітей, які не обділені батьківською турботою є шанс хоча би трішки пожити цією мрією (ходити до різних гуртків: театральних або ще щось подібного роду), то у дітей, які проживають у дитячих будинках, ця мрія, нажаль, дуже швидко переростає в усвідомлення всієї несправедливості світу.

ХОО ВМГО ДА зробив все можливе, щоб діти хоча б трішечки відчули себе справжніми зірками. По-перше, їм були проведені тренінги з акторської майстерності, під час яких вони мали змогу більш відкритись та набути навички артистичності. Також, всі вони брали участь у зйомці відеороліку про свої власні мрії. Та, мабуть, найбільшим успіхом цього проекту можна вважати виконане завдання вдовольнити найбільшу потребу цих дітей – потребу в увазі та теплі!

Якщо ви хоч раз їздили до дитячого будинку, то вам, мабуть, знайоме те відчуття великої, але якоїсь приємної втоми. Втома, яка звалившись на твої плечі, нашіптує тобі: «Ей, чувак, а ти молодець». Втома, яка розливаючись по всьому тілу нагадує тобі про всі ті посмішки, подаровані тобі. Якщо ви були хоч одного разу у дитячому будинку, то ви знаєте, що за хвилинку свого часу, краплинку свого душевного тепла та невеличку кількість втрачених кілокалорій ви отримаєте море любові, сотню посмішок та заряд енергією на цілий рік. Якщо ж ви жодного разу не спілкувались з дітьми з дитбудинків, тоді читайте наші поради і не баріться – на вас чекають!

10 порад необхідних вам, коли ви зберетесь до дитбудинку (побудовані на реальних подіях, своїх помилках та маленьких власних перемогах ХОО ВМГО ДА):

1. Пам’ятайте, що діти, де б, як і з ким би вони не жили, зажди залишаються ДІТЬМИ! Тож, по-перше - там, де діти завжди радість (гучність якої, щоправда, іноді перевищує норму). А, по-друге, всі діти чомусь обожнюють, коли їх носять на руках, крутять, вертять, тощо. Тож:

2. Десь за тиждень до поїздки починайте зміцнювати голос та м'язи рук, плечей, шиї, ніг і т.д.

3. Не очікуйте, що вас полюблять через хвилину після вашої феноменальної появи… повинно пройти хоча б хвилин 5, щоб ви докричались до дітей і вони звернули на вас увагу.

4. Перед тим, як йти до дітей познімайте всі прикраси. Адже вам буде дуже складно пояснити, чому ви не можете подарувати цю золоту каблучку з діамантом, (навіть, якщо вам буде не шкода розлучитися зі своєю прикрасою, дітям все одно заборонять її надягати). Довгі висячі сережки на ваших вухах можуть сприйняти за засіб звернути на себе увагу (дернеш за сережку – на тебе й подивляться). Тож після 10 таких смикань вуха будуть «ох, ах і ух», думаю дівчата зрозуміють.

5. Для багатьох з цих дітей ви станете особистим прикладом. Тож «приклад», має бути принаймні, пристойно вдягнутий і без слідів на обличчі «що я робив учора з друзями». Окрему увагу зверніть на шкарпетки (в деяких дитбудинках просять розбуватися). Погодьтесь, не дуже добре вийде, коли ваш особистий «приклад» і у дірявих шкарпетках.

6. Дівчата! Якщо у вас довге волосся, перед зустріччю з дітьми заплетіть його, інакше за вас це зроблять маленькі перукарі. Так, Харківський Обласний Осередок вже через 15 хвилин після приїзду ледь впізнав у дівчині, з зачіскою африканської нареченої, свою Голову Вікторію Черевко.

7. Звісно, всі знають, що принцип «рівний рівному» є дуже ефективний. Але не забувайте, що вам вже давно не 5 і не 6 років. Не потрібно повторювати помилку автора даної статті, яка разом з діточками повзала по полу і кричала пронизливим, з претензією на дитячий, голосом: «Я хочу синій маркер, а не голубий»!

8. Наприкінці, прощаючись з дітьми, ОБОВ’ЯЗКОВО пообіцяйте приїхати до них ще раз…і ОБОВ’ЯЗКОВО виконайте свою обіцянку!

Вони діти України! Вони чекають на тепло! Не вагайтесь – йдіть до них! І… не забувайте мріяти!:)

Прес-служба ХОО ВМГО ДА


Стаття на сайті ВМГО Демократичний Альянс