Відбулося в Одесі свято Коляди
- 18 березня 2019: Харківські ціни на питання
- 7 січня 2019: Учасники школи молодого лідера «Почни з себе – зміни країну!» проведуть акцію «У НАС НЕ КУРЯТЬ»
- 24 грудня 2017: Президентом делегації ЄС міжпарламентського комітету з розвитку ЄС - Росія
- 24 грудня 2017: У відповідь на звернення СУМ в Україні «Про корупцію у Міністерстві України у справах сім'ї, молоді та спорту»
- 24 грудня 2017: У Дніпропетровську стартував проект «Від серця до серця»
- 24 грудня 2017: Слідами Донцова: патології української еліти
- 24 грудня 2017: Син останнього імператора Австрії відвідає Музей радянської окупації
- 24 грудня 2017: Проект «Школа молодого лідера» у Дніпропетровську триває!!!
- 24 грудня 2017: Представники Демократичного Альянсу відвідали управління з питань молоді та спорту Дніпропетровської області
- 24 грудня 2017: Почуйте всі! Пост-пост фактум від Харківського обласного осередку ХДМУ :)
- 24 грудня 2017: Катерина Черевко - Молода людина року у сфері громадської діяльності!
- 24 грудня 2017: Завершив роботу Літній Університет YES
- 24 грудня 2017: Підсумки проекту „Джерела допомоги дітям”
- 24 грудня 2017: Слово – інструмент ефективного лідера
- 24 грудня 2017: Прогнозування нестабільності, Віктор Андрусів, Інститут ДемАльянсу ім. Р. Шумана
- 24 грудня 2017: Прес-секретаря Луганського обласного осередку ВМГО «ДемАльянс» відзначено за його журналістську діяльність
- 2 грудня 2017: Сергій Лещенко зустрівся із чернігівцями
- 30 червня 2017: Студентське самоврядування по-норвезькому
Каждый год 31 декабря мы с друзьями идем в баню. Ай, переплутав!
Кожен рік Одеський осередок ДемАльянсу 7 січня колядує. Знов не те.
Кожен раз, як Одеський осередок проводить вуличні акції в Одесі випадає сніг. Або…Або…Або…
Коли вже Правління проведе нарешті ту школу по журналістиці. Самому вже набридло читати свої статті!!!
Отож проба пера новобранця одеського ДемАльянсу:
Молодь зібралася разом, вирядилася в костюми і, пройшовши маршем по центру, поїхали в район, який має назву "Царське село". Тринадцять колядників весь вечір забавляли господарів, колядували і співали!
Дорога зайняла трохи часу. А їхали ми тролейбусом. Не зупиняючись, ми співали колядки, вітали зі святом ошарашених дідусів і бабусь, які, дочекавшись свого транспорту, ніяк не очікували такої зустрічі. Але поступово здивування на обличчях замінювались посмішками. Наприкінці нашої подорожі деякі пасажири навіть підспівували нам! І ось, нарешті, Царське село!
Одна, дві, три... і так хата за хатою, один виступ за іншим. Наші колядки викликали бурю різних емоцій у людей: було і здивування, було захоплення, цікавість і, нарешті, були сльози - сльози радості людей, душі яких забриніли від наших виступів. Можливо, вони щось згадали, можливо, збулось маленьке різдвяне бажання, а можливо - вони у щось повірили у той час? Але ці добрі сльози стали справжнім подарунком для нас.
Маючі значну перевагу у чисельності і якості сценарію від інших, потенційних, вертепів ми мали беззаперечний успіх. Двічі в нас намагалися дізнатися "з якої саме ми театральної школи".
Вже давно було темно, коли поверталися по домівках колядники, втомлені, але задоволені, згасали останні вогники, лише те сяйво радості, що вони запалили цього вечора продовжувало світити.
