Відбулося в Одесі свято Коляди
- 17 лютого 2025: Протести в Україні переміщаються під вікна Януковича
- 17 лютого 2025: Сергій Лещенко зустрівся із чернігівцями
- 17 лютого 2025: Одеські активісти ХДМУ взяли участь у Регіональній Сесії Молодіжного Європарламенту
- 17 лютого 2025: Одеський осередок ХДМУ спустився з гір!
- 17 лютого 2025: Одеський осередок Демократичного Альянсу відсвяткував Новий Рік разом!
- 17 лютого 2025: Одеський осередок «ДемАльянсу» став співорганізатором круглого столу «Молодь та ЗМІ: думки вголос»
- 17 лютого 2025: Одеський обласний осередок ХДМУ закликає всіх небайдужих відгукнутися на ініціативу фонду „Серце до серця”
- 17 лютого 2025: Ні – «шоколадним» обіцянкам! Ні – «рожевим окулярам»! Ні – нереально «солодкому» життю!
- 17 лютого 2025: Наша сила – в єднанні! Пройшов другий семінар Школи молодого лідера в Миколаєві
- 17 лютого 2025: Нас стає все більше!!! Пройшла установча конференція обласного осередку ДемАльянсу в Запоріжжі
- 17 лютого 2025: Найближчим часом Україна стане членом СОТ
- 17 лютого 2025: Наближається квест «Студент експресом»
- 17 лютого 2025: Набір учасників проекту «Школа молодого лідера "Почни з себе - зміни країну!" розпочався!!!
- 17 лютого 2025: Набір учасників проекту «Молодь на шляху до Європи" стартував
- 17 лютого 2025: На щорічну «Казочку про 15 гривень» від лікарів, студенти дадуть відповідь більш ніж сотнею свідчень про здирництво та заявою в прокуратуру
- 17 лютого 2025: На шляху до лідерства, або Другий „горішок” розкушено
- 17 лютого 2025: Олександр Крисак: «Ні кроку назад, а тільки вперед!»
- 17 лютого 2025: Проект «Школа молодого лідера» у Дніпропетровську триває!!!
Каждый год 31 декабря мы с друзьями идем в баню. Ай, переплутав!
Кожен рік Одеський осередок ДемАльянсу 7 січня колядує. Знов не те.
Кожен раз, як Одеський осередок проводить вуличні акції в Одесі випадає сніг. Або…Або…Або…
Коли вже Правління проведе нарешті ту школу по журналістиці. Самому вже набридло читати свої статті!!!
Отож проба пера новобранця одеського ДемАльянсу:
Молодь зібралася разом, вирядилася в костюми і, пройшовши маршем по центру, поїхали в район, який має назву "Царське село". Тринадцять колядників весь вечір забавляли господарів, колядували і співали!
Дорога зайняла трохи часу. А їхали ми тролейбусом. Не зупиняючись, ми співали колядки, вітали зі святом ошарашених дідусів і бабусь, які, дочекавшись свого транспорту, ніяк не очікували такої зустрічі. Але поступово здивування на обличчях замінювались посмішками. Наприкінці нашої подорожі деякі пасажири навіть підспівували нам! І ось, нарешті, Царське село!
Одна, дві, три... і так хата за хатою, один виступ за іншим. Наші колядки викликали бурю різних емоцій у людей: було і здивування, було захоплення, цікавість і, нарешті, були сльози - сльози радості людей, душі яких забриніли від наших виступів. Можливо, вони щось згадали, можливо, збулось маленьке різдвяне бажання, а можливо - вони у щось повірили у той час? Але ці добрі сльози стали справжнім подарунком для нас.
Маючі значну перевагу у чисельності і якості сценарію від інших, потенційних, вертепів ми мали беззаперечний успіх. Двічі в нас намагалися дізнатися "з якої саме ми театральної школи".
Вже давно було темно, коли поверталися по домівках колядники, втомлені, але задоволені, згасали останні вогники, лише те сяйво радості, що вони запалили цього вечора продовжувало світити.